17 Економічні та соціальні наслідки безробіття. Закон Оукена

Соціальні наслідки безробіття:

Негативні: загострення криміногенної ситуації, посилення соціальної напруженості, зростання кількості фізичних і душевних захворювань, збільшення соціальної диференціації, зниження трудової активності.

Позитивні: підвищення соціальної цінності робочого місця, збільшення особистого вільного часу, зростання свободи вибору місця роботи, збільшення соціальної значущості і цінності праці.

II. Економічні наслідки безробіття:

Негативні: знецінення наслідків навчання, скорочення виробництва, витрати на допомогу безробітним, втрата кваліфікації, зниження життєвого рівня, недовиробництво національного доходу, зниження податкових надходжень.

Позитивні: створення резерву робочої сили для структурної перебудови економіки, конкуренція між працівниками як стимул до розвитку здібностей до праці, перерву в зайнятості для перенавчання і підвищення рівня освіти, стимулювання зростання інтенсивності і продуктивності праці.

Закон Оукена — емпірично встановлена зворотня залежність між рівнем безробіття й обсягом виробленого ВВП, кількісне значення якої коливається в межах від 2 до 3 %

(Y − Y * ) / Y * = − Bu_c

• Y — фактический ВНП

• Y* — потенциальный ВНП

• u_c — уровень циклической безработицы

• B — эмпирический коэффициент чувствительности (обычно принимается 2.5)

По каждой стране в зависимости от периода будет свой коэффициент В.

Из формулы следует, что если циклическая безработица в стране отсутствует, фактический ВНП равен потенциальному, то есть в экономике задействованы все возможные производственные ресурсы.

Следствие из закона Оукена:

(Y₁ − Y₀) / Y₀ = − B(u₁ − u₀) / (1 − Bu₀)

• Y₁,u₁ — ВНП и уровень безработицы в текущем периоде

• Y₀,u₀ — ВНП и уровень безработицы в базовом период

18. Ринок праці. Попит і пропозиція робочої сили. Рівновага на ринку праці

Ринок праці — сфера формування попиту і пропозиції на робочу силу. Через ринок праці здійснюється продаж робочої сили на визначений термін. Ринок впливає на всi сфери економiки Вiн дає вiдповiдi на питання ЩО, ДЛЯ КОГО, ЯК виробляти. Ринок працi, зокрема, регулює рух трудових ресурсiв у народному господарствi.

Рівновага на ринку праці досягається тоді, коли кількість праці, що пропонується, дорівнює кількості праці, що потребується. В неокласичній концепції рівновага на ринку праці досягається за рахунок миттєвої реакції ставки реальної заробітної плати на співвідношення попиту та пропозиції на ринку праці. Завдяки гнучкості реальної заробітної плати ринковий механізм забезпечує повну та ефективну зайнятість. Повна зайнятість в даному випадку означає, що кожний охочий продати певну кількість праці за поточного ставкою заробітної плати може здійснити своє бажання.

В кейнсіанській концепції ринок праці може стабілізуватись при наявності безробіття (рис. 9. 6.). Попит на працю в розмірі Л визначається у відповідності до величини ефективного попиту. Якщо ставка заробітної плати складає W0 (максимальний досягнутий для підприємців рівень), то пропозиція праці дорівнюватиме N2 і на ринку праці буде надлишок N2 - No. Хоча ті, що шукають роботу, згодні працювати за більш низьку оплату (ніж W0), але зниження її до Wo не збільшить попиту на працю. З позицій класичної школи ціна на працю є завищеною на Wo-Wx. В кейнсіанській концепції попит на працю визначається не ціною праці, а величиною ефективного попиту на блага. Ринок стабілізується при неефективному рівні зайнятості оскільки гранична продуктивність праці (№) більша за граничні витрати на працю (І). Заштрихований трикутник — чистий виграш від збільшення виробництва шляхом доведення зайнятості до і. Узагальнити принципові відмінності, а також основні положення двох теоретичних концепцій: неокласичної та кейнсіанської — можна за допомогою наступних схем (рис. 9

. 19Державне регулювання ринку праці і зайнятості населення

Державне регулювання ринку праці в Україні здійснюється на підставі законодавчих актів, основними з яких є Закон України «Про зайнятість населення» та Програма зайнятості населення на 1997—2000 рр. Закон України «Про зайнятість населення» було схвалено в 1991 році (з численними пізнішими поправками). Закон гарантує всім працездатним особам працездатного віку: право здійснювати будь-яку законну економічну діяльність; захист від дискримінаційної практики найму на роботу і звільнення; безплатну допомогу в пошуках роботи відповідно до інтересів, здібностей, освіти та вмінь особи, ураховуючи потреби суспільства; грошову компенсацію, пов’язану із направленням на роботу до інших регіонів; вихідну грошову допомогу у разі втрати постійної роботи; безкоштовне навчання й перенавчання безробітних; надання роботи за фахом випускникам державних профе- сійних навчальних закладів; визначення осіб, які зараховуються до категорії безробітних, а також осіб, яким надається спеціальний захист.

Згідно із Законом України «Про зайнятість населення» основні функції з регулювання ринку праці в Україні здійснює Міністерство праці і соціальної політики. Це Міністерство відповідає за створення та модернізацію трудового законодавства і за роботу з питань зайнятості. До обов’язків Державої служби зайнятості входить аналіз стану ринку праці, прогнозування попиту та пропозиції робочої сили; облік громадян із питань працевлаштування; надання їм допомоги у працевлаштуванні; надання інформації про вільні робочі місця та вакантні посади; проведення професійної орієнтації і консультації населення, у тому числі молоді; організація професійної підготовки та перепідготовки працівників, звільнених з підприємств, установ та організацій; підготовка пропозицій та висновків про використання праці іноземних громадян, які запрошуються в Україну для виконання робіт за міжурядовими угодами; забезпечення в межах своєї компетенції соціального захисту незайнятих громадян; здійснення контролю за дотриманням підприємствами, установами та організаціями законодавства про зайнятість населення.