7. Модель економічно зростання Солоу.

Неокласична модель економічного зростання Роберта Солоу грунтується на виробничій функції Кобба-Дугласа. Основна відмінність моделі Солоу від виробничої функції полягає в тому, що автор вводить технічний прогрес як фактор економічного зростання нарівні з такими факторами виробництва як праця і капітал. Модель описує вплив трьох вищезгаданих факторів на економічне зростання і описується мультиплікативної виробничої функцією, що становить основу моделі, і низкою умов і обмежень. Мультиплікативна виробнича функція ~ Y = A \ cdot K ^ {\ alpha} \ cdot L ^ {1 - \ alpha},    Y - випуск продукції     A - багатофакторна продуктивність праці (технічний прогрес)     K - обсяг використовуваного капіталу     L - витрати живої праці Під технічним прогресом в даній моделі мається на увазі вся сукупність якісних змін праці і капіталу. Таким чином, показник технічного прогресу є показником часу. Технічний прогрес називається нейтральним, тому що він однаково впливає на всі задіяні для випуску продукції ресурси. Умови моделі     При відсутності одного з факторів випуск є нульовим.     Граничні продуктивності факторів є позитивними.     При збільшенні обсягів ресурсів випуск зростає.     При збільшенні обсягів ресурсів гранична продуктивність зменшується.     При необмеженому збільшенні одного з ресурсів випуск також необмежено збільшується.     Норма заощадження капіталу (інвестиції) є постійною.     Норма вибування капіталу є постійною.     Виробнича функція має постійної віддачею від масштабу (одиничним ефектом масштабу).

15. Безробіття в ринковій економіці

Безробіття відповідає стану незайнятості працездатного населення та має негативні економічні й соціальні наслідки для усього населення регіону, де набуло особливого поширення.

По-перше, визнається свобода праці ,використання примусової праці заборонено. В умовах ринкової економіки кожна людина має право обирати спосіб добування життєвих засобів згідно зі своїми здібностями. Кожен громадянин має право на працю, що передбачає можливість заробляти на життя працею, яку він обирає або на яку вільно погоджується

По-друге, безробіття в ринкових умовах не можна вважати випадковим або тимчасовим явищем. Воно зумовлене дією дуже жорстких економічних законів

В умовах ринкової економіки держава не мас можливості зберігати певну кількість робочих місць і визначений (хоч і мізерний) рівень заробітної плати незалежно від ставлення людини до праці. По-третє, ринкова економіка усуває явище «соціального утриманства», коли трудові колективи існували за рахунок тих підприємств, які працювали прибутково. В умовах ринку підприємства, які не можуть забезпечити рентабельну роботу, ліквідуються, а їх працівники стають безробітними.

По-четверте, в умовах ринкової економіки існує багато видів безробіття, які виникають унаслідок різних причин. Існують також державні гарантії забезпечення зайнятості населення, працює державна служба зайнятості.

15. Форми безробіття. Методи виміру рівня безробіття

Циклічне (кон'юнктурне) безробіття виникає внаслідок коливань економіки. В фазі рецесії підприємства звільняють робочих та наймають на роботу в разі економічного підйому. Вважається, що кон'юнктурне безробіття зникає через 2-3 роки.

Сезонне безробіття — результат природних коливань кліматичних умов протягом року або коливань попиту. Зникає протягом року.

Панельне безробіття (у розумінні монетаристів — природне безробіття): відсоток безробіття, який неможливо усунути навіть при найкращому розвитку кон'юнктури. Цей вид безробіття виникає внаслідок фрикційного, добровільного та структурного безробіття. Це та група безробітних, які не можуть знайти роботу в зв'язку з кваліфікацією, віком, станом здоров'я, місцем проживання або недостатнім бажанням до праці.

Фрикційне безробіття виникає, коли люди тимчасово знаходяться без роботи в результаті зміни місця праці. Цей вид безробіття виникає в короткостроковому вимірі.

Структурне безробіття — виникає в результаті зміни структури економіки, наприклад, внаслідок технологічної революції.

Рівень безробіття розраховується як відношення чисельності безробітних, які зареєстровані в державній службі зайнятості, до працездатного населення працездатного віку. Значний недолік такої методики розрахунку полягає у заниженні реального числа безробітних, оскільки в країнах, де соціальна допомога безробітним низька або де-факто відсутня, багато осіб не реєструються як безробітні на біржі праці. Згаданий феномен також спостерігається у сільських регіонах, де працездатне населення займається обробкою (власної) землі, що не охоплюється статистикою як діяльність господарювання.