- •Предмет макроекономіки
- •Методи та функції макроекономіки
- •Макроекономічні суб'єкти та їх взаємозв'язок
- •Макроекономічні показники
- •Внп,ввп та способи розрахунку
- •6 Номінальний та реальний ввп. Дефлятор
- •Чистий національний продукт. Національний доход
- •Цінові індекси
- •Економічний цикл та його фази
- •Сутність і типи економічного зростання
- •Цілі і фактори економічного зростання
- •Модель економічного зростання Домара
- •Модель економічного зростання Харрода.
- •Модель економічно зростання Солоу.
- •Безробіття в ринковій економіці
- •Форми безробіття. Методи виміру рівня безробіття
- •17 Економічні та соціальні наслідки безробіття. Закон Оукена
- •18. Ринок праці. Попит і пропозиція робочої сили. Рівновага на ринку праці
- •20 Причини інфляції, її види
- •21 Методи виміру рівня інфляції. Темпи інфляції
- •22. Інфляція і зайнятість. Крива Філіпса. Соціально-економічні наслідки інфляції
- •23Антиінфляційна політика держави
- •24Сукупний попит та його структура
- •25Фактори, що впливають на сукупний попит
- •26Сукупна пропозиція та її структура
- •27Фактори, що впливають на сукупну пропозицію
- •28Макроекономічна рівновага. Три варіанти макроекономічної рівноваги
- •29Класична і кейнсіанська моделі макроекономічної рівноваги. Основні теоретичні положення
- •30Функція споживання. Гранична та середня схильність до споживання
- •31Функція заощадження. Гранична та середня схильність до заощадження
- •32Інвестиції
- •33Фактичні та заплановані видатки. Хрест Кейнса
- •34Рівноважний чнп в умовах повної зайнятості. Рецесійний та інфляційний розриви
- •35Мультиплікатор автономних витрат. Вплив інвестицій на рівноважнийЧнп
- •36Парадокс ощадливості
- •37Гроші та їх функції
- •38 Грошова маса. Грошові агрегати
- •39Кейнсіанська теорія попиту на гроші
- •40Класична теорія попиту на гроші
- •41Рівновага на грошовому ринку
- •42Банківська система. Національний банк та комерційні банки
- •43.Цілі та інструменти кредитно-грошової політики
- •44.Податкова система. Види податків. Крива Лаффера
- •45.Дискреційна фіскальна політика та її інструменти
- •46. Недискреційна фіскальна політика та автоматичні стабілізатори економіки
- •47.Держбюджет. Проблеми збалансування
- •48.Вплив бюджетного надлишку на економіку та ефекти витіснення
- •49Інфляційні та не інфляційні способи фінансування бюджетного дефіциту
- •50.Циклічні та структурні дефіцити (надлишки) державного бюджету
- •51.Форми, методи та інструменти регулювання економіки
- •52Держава,яксуб'єкт економічної системи
- •53 Світове господарства та його сучасна структура
- •54 Міжнародна торгівля та її економічні основи
- •55 Теорія порівняльних переваг д.Рікардо
- •56 Протекціонізм та вільна торгівля
- •57 Теорія зовнішньої торгівлі Хекшера-Оліна
- •58 Валютний ринок
36Парадокс ощадливості
Парадокс ощадливості- приріст заощадливості призводить до зменшення реального ВВП.
Парадокс ощадливості - спроба суспільства більше зберігати обертається таким самим чи меншим обсягом заощаджень. Якщо приріст заощаджень не супроводжується приростом інвестицій, то будь-яка спроба домашніх господарств більше зберігати виявиться марною у зв'язку зі значним зниженням рівноважного ВВП, обумовленим ефектом мультиплікації.
Економіка стартує в точці А. В очікуванні спаду домашні господарства намагаються побільше заощаджувати: графік заощаджень переміщається від ^ до S ', а інвестиції залишаються на тому ж рівні. У результаті споживчі витрати відносно знижуються, що викликає ефект мультиплікатора і спад з-сукупними доходу від Yft до У,. Так як сукупний доход Y знизився, то і заощадження в точці В виявляться тими ж, що і в точці А.
Якщо одночасно з ростом заощаджень від S до S "зростуть і заплановані інвестиції від до, то рівноважний рівень випуску залишиться рівним У0 і спад виробництва не виникне. Навпаки, в структурі виробництва будуть переважати інвестиційні товари, що створює гарні умови для економічного зростання, але може відносно обмежити рівень поточного споживання населення. Виникає альтернатива вибору: або економічний ріст в майбутньому при відносному обмеженні поточного споживання, або відмова від обмежень в споживанні ціною погіршення умов довгострокового економічного зростання.
37Гроші та їх функції
Гро́ші — особливий товар, що є загальною еквівалентною формою вартості інших товарів. Гроші виконують функції мірила вартості та засобу обігу. Крім того, вони є засобами нагромадження та платежу. З утворенням світового ринку деякі національні гроші виконують функції світових.
З найдавніших часів грішми були різні товари: хутра звірів, металеві сокири, мушлі каурі тощо. Однак завдяки своїм фізичним властивостям найбільш вживаним загальним еквівалентом вартості дуже швидко стають благородні метали: золото та срібло. Згодом вони набирають форми монет.
гроші виконують ряд важливих функцій:
-
Засіб нагромадження — це функція, що пов'язана із здатністю грошей бути засобом збереження вартості, представником абстрактної форми багатства.
-
Міра вартості — це функція, в якій гроші забезпечують вираження і вимірювання вартості товарів, надаючи їй форму ціни.
-
Засіб обігу — це функція, в якій гроші є посередником в обміні товарів і забезпечують їх обіг.
-
Засіб платежу — це функція, в якій гроші обслуговують погашення різноманітних боргових зобов'язань між суб'єктами економічних відносин, що виникають у процесі розширеного відтворення.
-
Світові гроші — це функція, в якій гроші обслуговують рух вартості в міжнародному економічному обороті і забезпечують реалізацію взаємовідносин між країнами.
-
38 Грошова маса. Грошові агрегати
Грошова́ ма́са — це сукупність залишків грошей у всіх їх формах, які є в розпорядженні суб'єктів грошового обігу у певний момент. Під грошовою масою слід розуміти всю сукупність запасів грошей у всіх їх формах, які перебувають у розпорядженні суб'єктів грошового обороту в певний момент. Таким суб'єктами є приватні особи, підприємства, громадські організації, господарські об'єднання, державні установи тощо, які мають у своєму розпорядженні готівкові гроші чи вклади на різних рахунках у комерційних банках.
Грошова маса має певний кількісний вираз (обсяг у мільярдах чи мільйонах грошових одиниць), надзвичайно складну структуру та динаміку руху. З точки зору якісної характеристики грошової маси важливе значення має її структура, а з погляду практики її регулювання — динаміка руху обсягу та структури.
У структурному відношенні грошову масу можна розділити за кількома критеріями:
-
За ступенем «готовності» окремих елементів до оборотності, тобто за ступенем їх ліквідності;
-
За формою грошових засобів (готівкові, депозитні);
-
За розміщенням у суб'єктів грошового обороту;
-
За територіальним розміщенням та ін.
М0 = готівка в обігу (банківські білети та розмінна монета, що знаходяться поза банківською системою); М1 = М0 + переказні кошти у національній валюті (складова грошового агрегату М1 «Переказні кошти в національній валюті» включає кошти в національні валюті, які за першою вимогою можуть бути обмінені на готівкові); М2 = М1 + переказні кошти в іноземній валюті та інші кошти (складова грошового агрегату М2 «Переказні кошти в іноземній валюті» включає кошти в іноземній валюті, що за першою вимогою можуть бути обмінені на готівкові. До складової грошового агрегату М2 «Інші кошти» віднесено непереказні кошти до запитання, строкові кошти та кошти за іменними ощадними (депозитними) сертифікатами, емітованими банками); М3 = М2 + цінні папери власного боргу банків.