42 Підмет

— це головний член двоскладного речення, що нази­ває предмет, істоту, явище, ознаки яких визначені присудком (відповідає на питання хто? або що?). За структурою розрізня­ють простий і складений підмети.

Простий підмет може виражатися:

1. Формою Н. відмінка, наприклад:

 а) іменника (А в тому селі бабуся жила);

 б) займенника різних розрядів (Шаленів він (вітер) усю ніч, не стихаючи).

2. Субстантивованим числівником, наприклад: Мільйони радо йдуть (І. Франко).

3. Субстантивованим прикметником, наприклад: Або чорнобри­ва в гаю заспіває; Там старий жде з старостами... (Т. Шевченко).

 4. Субстантивованим дієприкметником, наприклад: Поранені чекали біля переправи.

 5. Неозначеною формою дієслова, наприклад: Готувати український борщ — це справжнє мистецтво.

 6. Прислівником, наприклад: «Завтра» прозвучало, наче вирок.

 7. Вигуком, наприклад: Майданом розкотилося одностайне «сла­ва!».

 8. Службовим словом, наприклад: Ваше «так» має вирішальне значення.

 9. Нерозривним словосполученням, наприклад: «Вітаємо пе­реможців!»— було написано над аркою.

Складений підмет — це синтаксичний компонент, що являє собою єдність словоформ.

Складений підмет може виражатися:

1. Сполученням іменника, що має кількісне значення, з імен­ником у формі Р. відмінка множини, наприклад: Десятки коней паслися на узліссі.«

 

2. Сполученням іменника або особового займенника у формі Н. відмінка з іменником або іншою частиною мови в значенні іменника у формі Ор. відмінка із 'прийменником з (із, зі), на­приклад: Прикордонник із собакою подолали перешкоду.

 

3. Сполученням власне кількісного числівнику з іменником у формі Н. відмінка множини або Р. однини чи множини, на­приклад: Чотири покоління зберігали цю родинну реліквію.

 

4. Сполученням числівника або займенника з іменником або іншою частиною мови в значенні іменника у формі Р. відмінка із прийменником, наприклад: Хто зі старших може мені порадити?

 

5. Сполученням неозначено-кількісного числівника, при­слівника чи займенника з іменником у формі Р. відмінка мно­жини, наприклад: Лише декілька машин залишилося на шосе.

 

6. Словосполученням, що включає прізвище, ім'я, ім'я по батькові або є назвою твору, цитатою, наприклад: Іван Петрович Котляревський започаткував українську драматургію; «Вечори на хуторі поблизу Диканьки» розбудили цікавість російської інтелі­генції до України.

 

7. Іменниками, що означають угруповання людей або тварин у Н. та Р. відмінку множини, наприклад: Майже полк піхотинців прибув уранці на станцію; У вибалку скупчилася велика отара овець.

 

8. Формами, до яких не входить жодне слово у формі Н. відмінка, наприклад: Чоловік із десяток зібралося на майдані під вечір.

43 Присудок

Цей головний член двоскладного речення виступає організацій­ним, композиційним і смисловим центром речення. Присудок на­зиває дію, стан або процес, що розгортаються в часі відносно моменту мовлення або іншої точки часового відліку. Присудок змістом пов'язується з додатками за допомогою питання робить що? (чим? кому? і под.), обставинами за допомогою питання ро­бить де? (коли? з якою метою? за якої умови? незважаючи на що? як? чому?).

Присудок може виражатися:

1. Дієсловом, наприклад: Багряний лист кружляє над галяви­ною і тихо падає.

2. Дієсловом вигукового походження, наприклад: А хвиля ле­генько — хлюп об човен.

3. Іменником, наприклад: Мій дядько — матрос на теплоході «Бористен».

4. Займенником, наприклад: Я не ти.

5. Прислівником, наприклад: Допомагати немічним — це добре. За структурою присудки поділяються на прості та складені,

які мають різноманітне морфологічне вираження.