12 Омоніми

1. Лексичні омоніми

У лексикології розглядаються лексичні омоніми, тобто слова, які становлять один звуковий комплекс, що має два і більше лексичних значень, не пов’язаних семантично в сучасній лексичній системі.

Ласка – ніжність; ласка – хижа тварина.

До лексичних омонімів звичайно відносять слова, які належать до однієї частини мови і мають однаковий набір граматичних ознак.

Звичайно визначають омоніми повні і неповні.

До повних омонімів належать ті, у яких омонімічні усі граматичні форми:

балка – брус

однотонний – одноманітний

балка – яр

однотонний – вагою в 1 т.

До неповних належать ті омоніми, у яких не усі граматичні форми мають однаковий фонетичний склад.

Р.в. проліска (квітки) – проліску (узлісся);

Н.в. мн. кучери (візники) – кучері (локони).

2. Розмежування омонімії та полісемії

З погляду сучасної мови лексична омонімія має багато спільного з багатозначністю слова. І в омонімії, і в полісемії ми маємо один звуковий комплекс, що пов’язаний з відмінним значенням (голова – 1. Людини. 2. Капусти. 3. Зборів. 4. Колони тощо – полісемія; колода? – стовбур зрубаного дерева, колода? – комплект гральних карт – омонімія).

Але в ЛСВ багатозначного слова знаходимо спільні і відмінні семи, які дозволяють встановити семантичний зв’язок ЛСВ (усі переносні значення слова голова мають щось спільне із прямим). Значення ж слів-омонімів ніяким чином не зв’язані і протиставляються один одному як лексеми (у значеннях слів колода? і колода? нічого спільного немає).

3. Причини виникнення омонімії

За походженням лексичні омоніми поділяються на 2 класи: 1) лексичні омоніми, що виникли в результаті розвитку мовної системи української мови; 2) лексичні омоніми, що виникли внаслідок засвоєння слів з інших мов.

Перший клас має такі види.

а) Омоніми, що виникли в результаті розвитку значень багатозначного слова.

Порох? – пил порох? – вибухова речовина.

б) Такі, звуковий склад яких став тотожним внаслідок фонетичних змін етимологічно різних слів

слати? (із сълати) і слати? (із стьлати).

в) Ті, що виникли внаслідок збігу звукового складу слів, які утворились від різних основ

кормовий? – від корм

кормовий? – від корма.

г) Слова, що утворились у різний час з омонімічних словотворчих елементів і мають різне значення

провід? – керівництво – провідник? – людина

провід? – дріт – провідник? – матеріал.

Другий клас має такі види.

а) Запозичене слово тотожне до слова української мови

Лава (ослін – укр.) – lawa (спосіб шикування війська – пол.) – lawa (розплавлена маса – іт.).

б) Запозичене слово омонімічне до іншого запозиченого слова

Гриф? – хижий птах (гр.)

гриф? – частина струнного музичного інструменту (нім.)

гриф? – штемпель, відбиток (фр.)

4. Міжмовні омоніми

Слова, які у різних мовах звучать подібно чи однаково, але мають різне значення, називаються міжмовними омонімами.

дитина (укр.) – детина (рос.)

калитка (укр.) – калитка (рос.).

13 Лексико-грамматические разряды фразеологизмов

Как и отдельные слова, фразеологизмы могут обозначать предметы, признаки, действия, состояния, а могут передавать отношение говорящего к действительности, выражать различные чувства и эмоции. По этому признаку фразеологизмы соотносятся с определёнными частями речи — существительными, прилагательными, глаголами, наречиями, междометиями и др. В зависимости от того, с какой частью речи соотносятся фразеологизмы, и с учётом син­таксической функции выделяются следующие группы устойчивых сочетаний:

Именные Обозначают лицо, группу лиц, предметы, явления. Кисейная барышня, молодой человек, белая ворона, золо­тая середина, чувство локтя.

Глагольные Обозначают действия, состояния. Бить ключом, протя­нуть руку помощи, собраться с мыс­лями, войти в колею, делать погоду.

Качественные Обозначают свойства, признаки, качественные характеристики лица, предмета, явления. Мастер на все руки, не робкого десятка, цены нет, гол как сокол, лёгок на подъём, не от мира сего.

Наречные Обозначают признак действия или признак признака. Засучив рукава, сложа руки, лицом к лицу, с пустыми руками, как по маслу.

Модальные Обозначают отноше­ние говорящего к действительности. Может быть, таким образом, стало быть, как никак, на худой конец.

Междометные Выражают чувства и эмоции говорящего. Боже мой! Вот это да! Вот тебе и на!

Связочные Служат для связи отдельных частей или целых предло­жений в тексте. В то время как, тем самым, тогда как, едва только, несмотря на то что, тем не менее.