- •1. Формування основних лексичних шарів сучасної української мови
- •3Предмет і завдання лексикографії
- •4Відокремлення обставин
- •6 Складнопідрядні речення
- •9 Ускладнені прості речення
- •11 Односкладні речення
- •12 Омоніми
- •13 Лексико-грамматические разряды фразеологизмов
- •14 Регресивна асиміляція
- •15 Складносурядне речення
- •Розділові знаки між простими реченнями в складносурядному
- •16 Творення і правопис дієприкметників
- •17 Складнопідря́дне ре́чення
- •19 Частка
- •20 Пряма мова, непряма і невласне-пряма мова
- •21 Дієприслівник
- •22 Приголосний звук
- •23 Правопис складних прислівників
- •24 Багатозначність слова в сулм
- •26 Тире між підметом і присудком
- •27 Особливості відмінювання числівників?
- •Непохідні і похідні сполучники
- •Поділ сполучників за вживанням
- •Сурядні і підрядні сполучники
- •Сурядні сполучники
- •Підрядні сполучники
- •31 Прислівник
- •32 Дієслово
- •33 Займенник
- •34 Числ́івником
- •35 Прикме́тник
- •36 Іме́нник
- •37 Словотвір
- •38 Слово як одиниця мови
- •39 Лексичне значення слова
- •41 Поняття фраземи, її ознаки
- •42 Підмет
- •43 Присудок
- •44 Однорідні члени речення
- •45 Милозвучність української мови
- •46 Зміни приголосних при словотворенні
- •47 Фонетичний склад
- •48 Фонетична транскрипція
- •49 Спрощення у групах приголосних
- •50 Закінчення іменників другої відміни чоловічого роду в родовому відмінку однини
- •51 Кличний відмінок в українській мові
- •52Правопис іншом. Слів
- •53 Українські прізвища
32 Дієслово
— самостійна частина мови, що позначає дію або стан предмета як процес і відповідає на питання що робити? що зробити?
В українській мові дієслово має 5 типових форм. Ці форми можна розпізнати за характерними закінченнями:
-
неозначена форма (інфінітив): писа-ти, говори-ти, літа-ти, гримі-ти, мерзну-ти, дивува-ти;
-
Особова форми: (він) пиш-е, писа-в-Ø, напиш-е, буде + писа-ти, писати-ме, писа-в-Ø + би, хай + пиш-е;
-
дієприкметник: пожовті-л-ий, посиві-л-ий; писа-н-ий, підписа-н-ий; залюбл-ен-ий, бач-ен-ий; вими-т-ий, коло-т-ий; активні дієприкметники (пишучий) українській мові не притаманні, цю функцію виконують описові конструкції — що (або який) пише.
-
безособова на -но/-то: написа-но, зробле-но,прожи-то, випи-то;
-
дієприслівник: пиш-учи, любл-ячи, підписа-вши, полюби-вши.
Дієслівні форми — це однокореневі слова з різними граматичними ознаками. Взявши інфінітив за вихідну форму, можна за певними правилами утворити всі інші типи форм. Дієслівні форми мають відмінні та спільні ознаки.
Відмінні ознаки визначаються:
-
за типом питання;
-
за характером змінюваності;
-
за роллю в реченні.
Дієслівні форми описуються в таблиці
Форма дієслова |
На яке питання відповідає |
Як змінюється |
Яким членом речення виступає |
інфінітив |
що робити? що зробити? |
незмінювана форма |
будь-яким |
особова |
що роблю? що робив? що робитиму? що робив би? що робимо? |
за способами, часами, особами, числами, родами |
присудком |
дієприкметник |
який(а, е,і)? |
за родами, відмінками, числами |
присудком, означенням |
безособова (форми на -но/-то) |
що зроблено? |
незмінювані, тільки доконаний вид |
присудком |
дієприслівник |
що роблячи? що зробивши? |
незмінювані |
обставиною |
Спільними ознаками для всіх типів дієслівних форм є такі:
а) вид — недоконаний та доконаний, що встановлюється питаннями:
-
що робити? — недоконаний вид, який виражає незавершену дію: співати, відвідувати, переконувати
-
що зробити? — доконаний вид, який виражає завершену дію: заспівати, відвідати, переконати
Наприклад, дієприслівники на -учи (ючи), -ачи (ячи) творяться від основ недоконаного виду; а дієприслівники на -вши (ши) — від основ доконаного виду.
б) перехідність/неперехідність, що встановлюється за наявністю або відсутністю при дієслові прямого додатка: |
|
|
|
|
|
|
|
|
Дієслівні форми: іти, спав, побіжить, засміється, сумуючи, є неперехідними, оскільки від них не можна поставити питань до іменника/займенника кого — що?, кого — чого?, отже, вони не мають при собі в реченні прямих додатків.
Значення перехідності/неперехідності виражає спрямованість/неспрямованість дії на якийсь об'єкт. Перехідність/неперехідність у формах інфінітива є важливою умовою правила творення дієприкметників.
в) роль присудка в реченні — для переважної більшості дієслівних форм.
Дієвідмінювання
Зміна дієслів за способами часами і числами називається дієвідмінюванням.
До І дієвідміни належать дієслова, які у 3-і особі множини мають закінчення -уть, -ють, до ІІ — з закінченням -ать, -ять. При дієвідмінювані дієслів можливе чергування приголосних. Дієслово бути у всіх особових формах однини і множини має одну форму — є.