8. Службові слова. Прийменник

Службові слова – це такі слова, що не мають самостійного лексичного значення, граматичних категорій, не виконують синтаксичної функції, а використовуються як формально-граматичні засоби мови.

Прийменник – це службова частина мови, яка разом з непрямими відмінками оформляє залежність одного повнозначного слова від іншого в словосполученні чи реченні й тим самим виражає відношення тих предметів, дій, станів чи ознак, які передаються цими словами. Відношення передаються як залежність керованих відмінкових форм іменників, займенників, субстантивованих прикметників чи числівників від керуючих дієслів, іменників, прикметників, займенників, числівників, прислівників; зв'язковою ланкою між ними виступає прийменник. Напр.: сиджу за столом, ваза для квітів, близький до істини, піднятий на поверхню, кожний із студентів, п'ятеро з них, далеко від хати.

Кожний прийменник може вживатися лише з певними непрямими відмінками іменних частин мови. Наприклад, тільки з родовим відмінком вживаються прийменники без, біля, коло, від, для, до, з-під, крім, після, проти; прийменники над, під, понад, попід уживаються із знахідним або орудним відмінками; прийменники за, між, межи—з родовим, або знахідним, або орудним відмінками.

Прийменник з іменником у тій чи іншій відмінковій формі передає певне коло смислових відношень:

1. Біля з родовим відмінком означає місце, близькість до чогось: біля дороги, біля лісу, біля дерева. Таке ж значення має прислівниковий прийменник близько: Близько ліжка своєї померлої неньки .. дітки маленькі … спали удвох (Л.Українка).

2. Від (од) з родовим відмінком уживається на означення: вихідного пункту дії: одійшов від мене, від’їхав від озера; причини: помер від хвороби; Твої коси від смутку, від суму вкрила позолоть (П.Тичина); порівняння при вищому ступені прикметників: Йому (Лаврінові) й справді Балаші здавались луччими од усіх людей на світі (І.Нечуй-Левицький).

Паралельно з прийменниками від (од) вживаються інші прийменники, наприклад: від п’ятої години – з п’ятої години; вищий від гори – вищий за гору.

3. До з родовим відмінком означає: кінцевий пункт напряму дії. Це значення протилежне значенню прийменника від: повернувся до полку, під'їхав до застави, підбіг до нього; Улітку, саме серед дня, пустуючи, дурне Ягня само забилося до річки напитися водички (Л.Глібов); наближеність до певного числа: Будучи снайпером, знищив до трьохсот солдат; об'єкт дії: взятися до роботи, до книжки, до науки; призначення: запасні частини до автомашини.

4. З (із, зі, зо) вживаються з родовим, знахідним і орудним відмінками.

З родовим цей прийменник означає: напрям руху з якоїсь точки чи середовища: зійшов з місця, скотився з гори, вийшов з села, повернувся з фронту; матеріал (при іменниках, що виступають в ролі означень): прапор з шовку, перо з сталі, іграшки з паперу (порівн.: прапор шовковий, перо сталеве, іграшка паперова); причину: заплакав з радості, зробив з намови; Не знаєш ти, де з переляку дітись (Л.Глібов); відношення до певної галузі науки, мистецтва, техніки: статтях з ботаніки, вправи з граматики, лекції з літератури.

Із знахідним відмінком прийменник з означає приблизність: перебував з місяць, прочитав книжок з п'ять, завтовшки з палець. Цей прийменник близький своїм значенням до прийменників близько, біля, коло.

З орудним відмінком прийменник з означає: сукупність осіб, предметів: Іван з Федором, мати з дочкою, батько з сином, хліб з салом, їв борщ з кашею; наявність чогось у чомусь: мішок з вівсом, книжка з малюнками, робота з помилками.

5. За вживається з родовим, знахідним і орудним відмінками.

З родовим прийменник за означає час (період): за минулих часів, за студентських років; за парубоцтва.

Із знахідним відмінком за означає: просторові відношення: забіг за бліндаж, сів за штурвал літака, поїхав за місто, пішов за річку; річ або особу, про яку згадують: За вовка промовка, а вовк у хату (Нар.творчість); тимчасову чинність, непостійність, несталість дії, ознаки тощо: найнявся за чабана, був за вчителя, служив за писаря, обрали за голову; часові відношення: повернувшись за тиждень; порівняння: більший за нього, розумніший за тебе; віддалення: за п'ять кілометрів; більше, понад: йому вже за сорок перевалило.

З орудним відмінком прийменник за означає: чергування, порядок, послідовність: виступили один за другим; іде за мною; Взялися внучка за бабку, Жучка за внучку (Нар.творчість); причину: За дурною головою і ногам нема спокою (Нар.творчість).

6. На вживається із знахідним і місцевим відмінками.

Із знахідним відмінком прийменник на означає: місце або предмет, на який спрямована дія: сів на віз; На галявину виходить Хо (М.Коцюбинський); мету: пішов на полювання, орати на зяб, подарувати на пам'ять, винести на обміркування; призначення: відро на воду, пляшка на мол місцевим око, зерно на посів.

З місцевим відмінком прийменник на означає: місце, де відбувається дія: жити на селі, на Кавказі, косив на полі, на луці, на горі; оточення, в якому відбувається дія (значення, близьке до значення прийменника в): бути на людях, працювати на підприємстві, на шахті, на фабриці; час, проміжок часу, протягом якого відбувається певна дія: на днях, на канікулах, на перерві, на жнивах, на екзаменах; перебування в якомусь стані, положенні: стояти на варті, бути на утриманні; рясність чогось: слива на сливі, дірка на дірці, латка на латці.

7. Над (наді) вживається із знахідним та орудним відмінками.

Із знахідним відмінком прийменник над означає: напрям дії, місце: полетів над море, над гори, над поле, над ліс; ступінь порівняння: Розумнішого над нього немає; іноді — більше, понад: Дідові було над сто років (З мовлення).

8. Під із знахідним і орудним відмінками означає напрям руху під низ предмета або місце під його нижньою частиною: підрізав під корінь, поклав під камінь, сидимо під вербою, проїхали під мостом, піднялись під хмари.

З орудним прийменник під означає просторову близькість: під лісом, під Києвом (дорівнює за значенням прийменнику біля); із знахідним— час: діло було під весну, під Новий рік; чинність дії: танцювати під музику.

9. По вживається із знахідним і місцевим відмінками.

Із знахідним відмінком цей прийменник означає: мету: піти по воду, поїхати по снопи; межу: стоїть у воді по пояс, по шию, по вуха.

З місцевим відмінком по означає: місце дії: розійшлися по хатах, покотився по полю, по луці; лунає по долинах; підставу для розпізнавання певної дії, ознаки: час угадує по сонцю, по зорях пізнає напрям, бачить по очах, помічає по настрою; спосіб дії: сказати по правді, зробити по добрій волі, по щирості, по честі; час (із значенням після): прийшов по обіді, по вечері, по роботі заспівали.

10. У (в, ві, ув, уві) вживається з родовим, знахідним і місцевим відмінками.

У з родовим відмінком означає належність: За балом бал у генерала (Т.Шевченко).

Із знахідним відмінком прийменник у означає: простір, предмет, в середину якого спрямована дія: ввійшов у кімнату, поїхав у місто, в'їхав у село, у ліс. Словосполучення, в яких замість прийменника у вжито прийменник на, мають узагальнене, менш конкретне значення: поїхав у села (на село); новий стан особи: пішов у танкісти, в партизани; час: у вівторок, у середу; міру, вартість: вагою в три тонни, ціною в чотири карбованці.

Прийменник у з місцевим відмінком означає: місце, в середині якого відбувається дія: слухати лекції в інституті, живе в лісі, співає в кімнаті; час: у червні місяці, у 1946 році; стан: бути в сварці, перебувати у тузі, у жалобі, в сльозах; бачив уві сні.

11. Через вживається із знахідним відмінком. Цей прийменник у сполученні з іменником, який має просторове значення, означає: рух упоперек чогось, серединою або зверху: перелізти через перелаз, перескочити через канаву, перепливти через річку, перебіг через город, перелетів через ліс, через садок; час: прийти через тиждень, через місяць, через рік; причину: все через тебе; засіб, посередництво: переказав через брата; у прислівникових зворотах — надмірність: прийти через силу, перевалити через міру.

Таблиця вживання прийменників:

Відмінки				Приклади
род.	знах.	орудн.	місц.
без				Без вікон, без дверей повна хата людей
біля				Біля стерна сидів командир
від				Тече Славута рукавами, від круч звертає до луки
для				Для милого друга і вола з плуга
до				Бігли до обрію золоті хвилі хлібів
з-за (із-за)				Із-за лісу, з-за туману місяць випливає
з-під				Курна дорога з-під Маланчиних ніг біжить у поле
проти				До кінця свого віку Джеря був проти панів
серед				Там, де пісня туги розливалась серед нив, повен сили і напруги зеленіє колектив
–	над			Над ліси підносилися рицарські списи
		над		Зоре моя вечірняя, зійди над горою
	під			Я вірші став писати під вечір золотий
		під		В славнім місті під Хотином, гей, гей, у потоку, б’ється турок із москалем більше як півроку
	перед			Хмельницький мовчав, поринувши зором перед себе
		перед		Ранок гув поїздами, як сурмами перед боєм
	поза			Холодок поліз мені поза комір
		поза		Грім гримів поза горою
	на			На шлях я вийшла ранньою весною
			на	На порозі гість веселий – дощ блакитний весняний
	о (об)			Тихо рокочуть хвилі, б’ють об борт
			о (об)	Завтра об одинадцятій в Павловсько-му парку на мене чекатиме інженер

Продовження таблиці

	по			На розлогих артільних ланах гуде трактор, ведучи за собою по три, чотири сівалки
			по	Замайоріли по полю різнокольорові маки
з				Шле місяць з неба промені злотисті
	з			З’їв кусочок з воловий носочок та м’якушки з шапку
		з		З водою та з вогнем не жартуй
за				За царя не бачили часом і сухаря
	за			За Країну нашу ідем
		за		За царя не бачили часом і сухаря
між				Я теж з полком чужиною ходив між зоряних міст і незораних нив
	між			Посадили рожу між будяки
в (у)		між		Між горами старий Дніпро, неначе в молоці дитина
				В нас і саду й винограду – й ріки дружбою течуть
	в (у)			Хто в темряву дивиться, той до світла кривиться
				Правда і в огні не згорить і в воді не втоне