24. Бюджетна політика України. Боргова політика України

Бюджет — план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду.

Роль бюджету:

1. Впливає на перебіг суспільного відтворення в країні;

2. Стимулює економічне зростання;

3. Регулює обсяг сукупного попиту(державні видатки,податки);

4. Впливає на короткострокові коливання ринкової конюктури;

5. Проводить активну соціальну політику.

Складові бюджету:дохідна та видаткова частини.

Доходи:

1. Податкові надходження;

2. Неподаткові надходження;

1. Доходи від власності та підприємницької діяльності;

2. Адміністративні збори та платежі;

3. Інші неопдаткові надходження;

4. Власні надходження бюджетних установ;

3. Доходи від операції з капіталу(надходження від продажу основного капіталу,державних запасів,землі та нематеріальних платежів)

4. Офіційні трансферти;

5. Цільові фонди (Фонд захисту інваліді).

Державні видатки-витрати пов’язані з виконанням державою своїх функцій,це державні платежі.які не підлягають поверненню.

Класифікація видатків:

1. Функціональн класифікація:

1. Фінансування державних послуг загального призначення (державне управління,оборона);

2. Фін-ння вир-ва сус-них товарів(наука,культура,оствіта);

3. Фін-ня держ. Послуг повязані з економічною діяльністю(структурні перетворення галузей);

4. Видатки державних цільових фондів

5. Інші видатки (обслуговування державного боргу)

2. Економічна класифікація:

1. Поточні видатки;

2. Видатки роз-ку( інноваційно-інвестиційна діяльність);

3. Відомча класифікація- відповідно до головних розпорядників бюджетних фондів;

4. Програмна класифікація- застосовується при формування бюджету

за програмно-цільовим методом.

Головні фун-ції місцевих бюджетів:формування грошових фондів для забезпечення діяльності місцевих органів влади; розподіл і використання грошових коштів між галузями економіки;контроль за фін.господарською дія-стю під-ств підвідомчих органам місцевого самоврядування.

Відносини між держ. і місцевими бюджетами здійснюються через міжбюджетні трансфорти:дотації(для збалансування доходів і видатків місцевих органів влади та покриття касових збитків окремих держ.підприємств)субсидії(допомоги населенню)субвенції(допомога.яка надається на конкретні цілі).

Система державних запозичень, як правило, використовується для покриття дефіциту державного бюджету та тимчасових касових розривів.

За своїм економічним змістом система державних запозичень — це форма вторинного перерозподілу ВВП. Їх джерелом є вільні кошти населення, підприємств і організацій.

Державні запозичення бувають внутрішніми та зовнішніми. Використання системи державних запозичень призводить до появи державного боргу.

Державний борг має економічно обґрунтовані межі. Величина боргу характеризує стан економіки та фінансової сфери держави, ефективність функціонування її урядових структур

Бюджетним кодексом України передбачена максимальна норма загального державного боргу обсягом в 60% ВВП.

За типом кредитора державний борг складається з внутрішнього та зовнішнього боргу держави.

Державний внутрішній борг — заборгованість держави домогосподарствам і фірмам даної країни, які володіють цінними паперами, випущеними її урядом.

Державний зовнішній борг — це заборгованість держави за непогашеними зовнішніми позиками і невиплаченими за ними відсотками на певну дату. Найбільшим кредитором є Міжнародний Валютний Фонд.

За типом боргового зобов’язання розрізняють прямий та гарантований борг держави.

Державний прямий борг — та частина державного боргу, яка відображує обсяги позичених ресурсів безпосередньо урядом країни.

Державний гарантований борг — та частина державного боргу, яка відображує боргові зобов’язання уряду, що виникають у результаті виданих ним гарантій приватним підприємцям за кредити у разі неплатоспроможності позичальників.

У структурі державного боргу виокремлюються такі складові: основний борг та процентні платежі. У зв’язку з цим у практиці господарювання розрізняють погашення боргу та обслуговування боргу. Погашення боргу означає виплату основної суми боргу, а обслуговування боргу стосується виплати процентів за зовнішніми та внутрішніми позиками та відображується окремою статтею у видатковій частині Державного бюджету.

Внутрішній і зовнішній борги мають і свої особливі негативні наслідки:

• внутрішній — спричиняє дію ефекту витіснення приватних інвестицій,

• зовнішній — загрозу зниження курсу національної валюти і дефолту, тобто визнання країни у світі безнадійним боржником.

Для фінансування витрат з розміщення, рефінансування, виплати доходу та погашення боргових зобов’язань України у складі Державного бюджету України створюється фонд обслуговування Державного внутрішнього боргу України. До нього зараховують кошти у розмірі 50 %, одержані від приватизації майна державних підприємств.

Основний спосіб зменшення величини державного боргу – це ліквідація дефіциту державного бюджету та створення профіциту. У свою чергу розрізняють два шляхи покриття дефіциту державного бюджету:

• емісійний (з’являється ризик неконтрольованої інфляції, руйнуються стимули довгострокових інвестицій, розкручується цінова спіраль)

• неемісійний: (посилення оподаткування скорочення видаткової частини емісія цінних паперів. державні позики.

Відмова уряду від своєчасного повернення державного боргу – дефолт – є надзвичайним і крайнім кроком. Для уряду, який відмовився від повернення боргу, на тривалий час погіршуються умови залучення нових позик.

М’яким варіантом такої відмови є реструктуризація боргу, коли уряд не відмовляється від виконання своїх зобов’язань, але затримує їх термін. Види непрямих відмов від повернення боргу:

- припинення стримування інфляції. - девальвація національної валюти, що призводить до скорочення вартості боргу, деномінованого в національній валюті, в перерахунку на іноземну;

- впровадження спеціального податку на дохід утримувачів цінних паперів. - продовження терміну погашення цінних паперів з рівнем прибутковості нижче за ринковий.