- •Держава: поняття та ознаки.
- •Характеристика форм державного правління.
- •Характеристика форм державного устрою та політичного режиму.
- •Характеристика основних теорій походження держави.
- •Поняття та основні ознаки права.
- •Право як особливий вид соціальних норм.
- •Поняття та ознаки ,що характеризують норму права . Структура правової норми.
- •Поняття джерела права та їх система.
- •Нормативно-правові акти як джерела права.
- •Межі дії нормативно-правових актів: в просторі , у часі , за колом осіб.
- •Систематизація законодавства: поняття , значення , форми.
- •Поняття галузі права та правового інституту.
- •Система права та система законодавства, їх співвідношення.
- •Застосування права як особлива форма його реалізації.
- •Характеристика стадій процесу застосування права.
- •Тлумачення правових норм: поняття, види та способи
- •Поняття і структура правовідносин.
- •Юридичні факти: поняття, значення та види.
- •20. Правомірна поведінка: поняття та її види.
- •21. Правопорушення: понятя, азнаки, види
- •22. Склад правопорушення, поняття, зміст його елементів.
- •23. Юридична відповідальність: поняття, мета і принципи.
- •24. Види юридичної відповідальності. Заходи юридичної відповідальності.
- •25. Шлюб: поняття, ознаки, умови та порядок укладання.
- •26. Припинення та розірвання шлюбу.
- •27. Майнові права та обов’язки подружжя.
- •28. Особисті права та обов’язки подружжя.
- •29. Майнові права та обов’язки батьків і дітей.
- •30. Поняття, предмет та метод цивільного права України.
- •31. Обєкти цивільно-правових відносин.
- •32. Субєкти цивільного права.
- •33. Фізичні особи, як суб’єкти цивільного права.
- •34. Визнання особи безвісно відсутньою.
- •35. Оголошення особи померлою.
- •36. Поняття та ознаки юридичної особи.
- •37. Порядок та способи виникнення юридичних осіб.
- •38. Підстави, порядок та способи припинення діяльності юридичних осіб.
- •39. Правочин: поняття, ознаки, види.
- •40. Умови дійсності цивільних правочинів.
- •41. Визнання правочинів недійсними.
- •42. Види недійсних правочинів.
- •44.Поняття довіреності, форми та строк дії довіреності.
- •45. Зобов’язання: поняття, структура та види.
- •Процес (порядок) укладання договору.
- •Загальні умови виконання цивільних зобов’язань.
- •Способи забезпечення виконання зобов’язань
- •64.Розірвання трудового договору з ініціативи працівника.
- •65. Розірвання трудового договору з ініціативи власника.
- •66. Робочий час поняття і види.
- •67. Режим та облік робочого часу
- •68.Поняття і види часу відпочинку
- •69. Відпустки: поняття та види
- •70. Поняття трудової дисципліни. Дисциплінарна відповідальність,
- •73. Поняття трудових спорів, види та порядок їх вирішення.
- •74. Державне управління.
- •77. Види адміністративних стягнень та їх зміст.
- •78. Органи, що розглядають справи про адміністративні правопорушення.
- •79. Поняття, структура та джерела кримінального права України.
- •80. Підстави кримінальної відповідальності. Поняття злочину та його ознаки.
- •81. Склад злочину та зміст його елементів
- •82. Покарання: поняття, його мета та види покарань у кримінальну праві.
- •85. Поняття та види співучасті у злочині.
-
Тлумачення правових норм: поняття, види та способи
З'ясування вимог норм, як внутрішній інтелектуальний процес, і роз'яснення їх, як вираження зовні своїх висновків про зміст права з метою показати, як треба розуміти правовий акт, найчастіше поєднують одним поняттям — “тлумачення права”. Способи тлумачення — це відносно відособлені сукупності прийомів аналізу правових актів. Граматичне тлумачення являє собою сукупність спеціальних прийомів, спрямованих на з'ясування морфологічної і синтаксичної структури тексту актаЛогічне тлумачення — припускає самостійне використання законів і правил логіки для з'ясування змісту норми, що іноді не збігається з буквальним значенням через невдале обрання законодавцем словесних форм Систематичне тлумачення — з'ясування змісту і змісту правових вимог у їхньому взаємному зв'язку, у зв'язку з їхнім місцем і значенням у даному нормативному акті, інституті, галузі і всій системі права в цілому. Історико-політичне тлумачення — з'ясування змісту законодавчої волі в зв'язку з історичною обстановкою видання акта; розміщенням політичних сил; соціально-економічними і політичними факторами, що обумовили ініціативу і саму появу акта.Телеологічне (цільове) тлумачення правових актів спрямовано на встановлення цілей його видання: безпосередніх, віддалених, кінцевих.Спеціально-юридичне тлумачення — сукупність прийомів, що відокремилися від інших способів тлумачення в зв'язку з аналізом спеціальних термінів, техніко-юридичних засобів і прийомів вираження волі законодавця. По обсязі тлумачення підрозділяється на три види: адекватне, обмежувальне, розширювальне.Вищою юридичною чинністю володіють акти тлумачення парламентських органів і вищих судових інстанцій, якщо вони уповноважені на тлумачення законів.
-
Поняття і структура правовідносин.
Правовідносини виникають і існують тоді, коли є два і більша суб'єкти суспільних відносин, між якими виникають права і обов'язки з приводу задоволення матеріальних і духовних потреб Правовідносини — це такі суспільні відносини, які мають вольовий надбудовний характер і індивідуальний правовий зв'язок між суб'єктами права в формі юридичних прав і обов'язків, які охороняються державною владою, відповідають або не суперечать принципам правової держави і правового громадянського суспільства. Суб'єктами правовідносин можуть бути фізичні і юридичні особи, які повинні мати певні правові властивості — бути правоздатними, дієздатними і деліктоздатними.Правоздатність — це здатність особи мати юридичні права і обов'язки. Вона наступає з моменту народження і втрачається зі смертю фізичної особи. Дієздатність — це здатність своїми діями набувати юридичні права і нести юридичні обов'язки. Вона виникає з дня повноліття — з 18 років, а якщо особи одружуються, то з дня одруження (з 17 років для жінок і 18 років для чоловіків). В окремих випадках шлюбний вік може бути зменшений на один рік. Деліктоздатність — це здатність особи нести юридичну відповідальність. Об'єктами правовідносин можуть бути матеріальні і духовні цінності. До матеріальних цінностей відносяться засоби виробництва, майно, речі, гроші, цінні папери тощо. До духовних цінностей відносяться твори мистецтва, культури, життя, честь і гідність особи, авторські права тощо. В зміст правовідносин входять юридичні або природні права і обов'язки учасників суспільних відносин. Фактичний зміст правовідносин виражає матеріальні або духовні цінності, стосовно яких виникли правовідносини. Юридичний зміст складають суб'єктивні права і обов'язки учасників правовідносин. Ці суб'єктивні правая і обов'язки, як правило, закріплені в нормативно-правових актах і правовідносини змінюються на підставі законодавчих актів.