- •Держава: поняття та ознаки.
- •Характеристика форм державного правління.
- •Характеристика форм державного устрою та політичного режиму.
- •Характеристика основних теорій походження держави.
- •Поняття та основні ознаки права.
- •Право як особливий вид соціальних норм.
- •Поняття та ознаки ,що характеризують норму права . Структура правової норми.
- •Поняття джерела права та їх система.
- •Нормативно-правові акти як джерела права.
- •Межі дії нормативно-правових актів: в просторі , у часі , за колом осіб.
- •Систематизація законодавства: поняття , значення , форми.
- •Поняття галузі права та правового інституту.
- •Система права та система законодавства, їх співвідношення.
- •Застосування права як особлива форма його реалізації.
- •Характеристика стадій процесу застосування права.
- •Тлумачення правових норм: поняття, види та способи
- •Поняття і структура правовідносин.
- •Юридичні факти: поняття, значення та види.
- •20. Правомірна поведінка: поняття та її види.
- •21. Правопорушення: понятя, азнаки, види
- •22. Склад правопорушення, поняття, зміст його елементів.
- •23. Юридична відповідальність: поняття, мета і принципи.
- •24. Види юридичної відповідальності. Заходи юридичної відповідальності.
- •25. Шлюб: поняття, ознаки, умови та порядок укладання.
- •26. Припинення та розірвання шлюбу.
- •27. Майнові права та обов’язки подружжя.
- •28. Особисті права та обов’язки подружжя.
- •29. Майнові права та обов’язки батьків і дітей.
- •30. Поняття, предмет та метод цивільного права України.
- •31. Обєкти цивільно-правових відносин.
- •32. Субєкти цивільного права.
- •33. Фізичні особи, як суб’єкти цивільного права.
- •34. Визнання особи безвісно відсутньою.
- •35. Оголошення особи померлою.
- •36. Поняття та ознаки юридичної особи.
- •37. Порядок та способи виникнення юридичних осіб.
- •38. Підстави, порядок та способи припинення діяльності юридичних осіб.
- •39. Правочин: поняття, ознаки, види.
- •40. Умови дійсності цивільних правочинів.
- •41. Визнання правочинів недійсними.
- •42. Види недійсних правочинів.
- •44.Поняття довіреності, форми та строк дії довіреності.
- •45. Зобов’язання: поняття, структура та види.
- •Процес (порядок) укладання договору.
- •Загальні умови виконання цивільних зобов’язань.
- •Способи забезпечення виконання зобов’язань
- •64.Розірвання трудового договору з ініціативи працівника.
- •65. Розірвання трудового договору з ініціативи власника.
- •66. Робочий час поняття і види.
- •67. Режим та облік робочого часу
- •68.Поняття і види часу відпочинку
- •69. Відпустки: поняття та види
- •70. Поняття трудової дисципліни. Дисциплінарна відповідальність,
- •73. Поняття трудових спорів, види та порядок їх вирішення.
- •74. Державне управління.
- •77. Види адміністративних стягнень та їх зміст.
- •78. Органи, що розглядають справи про адміністративні правопорушення.
- •79. Поняття, структура та джерела кримінального права України.
- •80. Підстави кримінальної відповідальності. Поняття злочину та його ознаки.
- •81. Склад злочину та зміст його елементів
- •82. Покарання: поняття, його мета та види покарань у кримінальну праві.
- •85. Поняття та види співучасті у злочині.
-
Система права та система законодавства, їх співвідношення.
Широке трактування включає в поняття законодавства: акти законодавчих органів і підзаконні акти (акти органів управління та ін.), вузьке — акти законодавчих органів: закони і постанови парламенту про введення цих законів у дію. Система права і система законодавства співвідносяться між собою як зміст і форма. Позаяк поняття системи права характеризує сутнісну внутрішню сторону об'єктивного права, поняття системи законодавства відбиває його зовнішню сторону — форму.Між системою права і системою законодавства є відмінності. Вони спостерігаються в структурних елементах, змісті, обсязі.1. Система права є невидимою, оскільки відбиває внутрішню будову права, а система законодавства є видимою, зовнішньою формою системи права.2. Система права є сукупністю правових норм, а система законодавства — сукупністю нормативно-правових актів.3. В системі права норми права логічно розподілені за галузями, підгалузями та інститутами. 4. Первинний елемент системи права — норма права зі своєю структурою: гіпотеза, диспозиція, санкція, а первинний елемент системи законодавства — стаття закону, яка містить нормативне розпорядження, котре, як правило, не містить у собі всі три структурні елементи логічної правової норми5. Система права формується об'єктивно, відповідно до існуючих суспільних відносин, а система законодавства створюється в результаті цілеспрямованої діяльності уповноважених суб'єктів і тому включає суб'єктивний момент.6. Структурні елементи системи права не мають зовнішніх реквізитів: назв розділів, статей, глав та інших частин, властивих закону
14. Поняття і форми реалізації права.
Реалізації права являє собою діяльність, що відповідає вираженої в законі волі. Її можна розглядати як процес і як кінцевий результат.Як кінцевий результат реалізація права означає досягнення повної відповідності між вимогами норм чи зробити утриматися від здійснення визначених вчинків і сумою фактично пішли дій Реалізація права як процес може бути охарактеризована з об'єктивної і суб'єктивної сторони. З об'єктивної сторони вона являє собою удосконалювання визначеними засобами у відомій послідовності, у терміни й у місці, передбачених нормами права правомірних дій. Із суб'єктивної сторони реалізація права характеризується відношенням суб'єкта до реалізованих правових вимог, його установками і волею в момент здійснення дій, що наказуються. Характер дій суб'єктів, ступінь їх активності і спрямованість поводження дозволяють виділити наступні форми реалізації:ДОТРИМАННЯ ПРАВА - це форма реалізації права дій, що полягає в помірності від здійснення, заборонених нормами . У даному випадку передбачається пасивна форма поводження суб'єкта права. ВИКОНАННЯ ПРАВА - це форма реалізації права яка передбачає здійснення активних дій суб'єктом права по виконанню юридичних обов'язків. ВИКОРИСТАННЯ ПРАВА - це форма реалізації права яка означає здійснення суб'єктами своїх прав. На відміну від виконання права, що наказує здійснення необхідних дій, ця форма реалізації права надає суб'єкту робити дозволені нормами права дії. ЗАСТОСУВАННЯ ПРАВА - це форма реалізації права, суб'єктами якої є компетентні органи, наділені владними повноваженнями. Виконання цих повноважень забезпечується примусовою силою держави. Застосування права є особливою формою реалізації права. Застосування права від інших форм реалізації відрізняє та обставина, що тут немислимо бездіяльність, право на правозастосувальна діяльність зливається з обов'язком її здійснити