6.Виникнення і утвердження соціології (о.Конт)

Засновником соціології як окремої науки вважають О.Конта. він є автором праць «Курс позитивної філософії», «Система позитивної політики». Конт є фундатором позитивізму як методу дослідження соц процесів. В основі методів позитивізму є методи спостереження та експерименту з використанням математики. Вчений дає назву соціології як науки. Спочатку Конт подає класифікацію наук починаючи з найпростішої і до найскладнішої.

1.Соціологія (найсколадніша)

2.Біологія

3.Хімія

4.Фізика

5.Астрономія

6.Математика (найлегша)

Майбутня наука про суспільство мала використовувати методи фізики: спостереження та експеримент. Суспільство Конт пропонував вивчати як соц статику – все те, що робить суспільство цілісним і сприяє його тривалому існуванню, і як соц динаміку – процеси, які призводять до змін у суспільстві (все те, що є змінним у с-ві).

Конт вважав, що суспільство у своєму розвитку пройшло 3 стадії:

1.Релігійна- з найд часів по 14 ст (приблизно)- характеризувалася впливом релігії на життя суспільства.

2.Метафізична – 14-19 ст. В цей час, на думку Конта, с-во звільняється від надмірної релігійності. Роль і значення релігії поступово падає, розвивається критичне мислення і науки.

3.Наукова – с-во має розвиватися згідно законів науки.

Конт вважав, що за допомогою наукових методів можна вивчити с-во. Такий підхід отримав назву позитивістського.

7.Концепція еволюціонізму г.Спенсера

Спенсер є вавтором ідеї сусп прогресу «Основи біології», «Основи соціології». В цих працях він розробляє теорії органіцизму та еволюціонізму як наукових напрямків у соціології. Спенсер проводить аналогії між живим організмом і суспільством і відстоює принципи вільного розвитку с-ва бкз втручання урядів та реформаторів. В основу свого вчення мислитель поклав ідеї про природний відбір.

Досліджуючи стадії еволюції, Г. Спенсер був переконаний а однолінійному характері розвитку культури від „дикості” до сучасного суспільства. Кожний новий щабель культури є більш складним, але зменшує вплив стихійних чинників, конфліктності та сліпої віри. На його думку в історії людства виділяються два типи суспільства і відповідних їм типів культур - войовничий і промисловий типи. Удосконалення цивілізації веде до переходу людства від войовничого суспільства до промислового, в основі розвитку якого лежить розвиток техніки і розуму. Відповідно змінюється і людина, яка стає менш войовничою, більше просякнута духом альтруїзму і співпереживання. Концепція Г. Спенсера, незважаючи на всі недоліки і критику на свою адресу, мала велике значення для розвитку еволюціоністської парадигми.

Вчений негативно ставиться до соціалізму. В основі соціалізму знаходиться принцип рабства. Мислитель досліджує такі соц інститути як сімя, політика, економіка та релігія. Соц інститути розвиваються відповідно до основних законів еволюції.

8.Соціологічна теорія м.Вебера

М.Вебер є унікальним науковцем у соціології, економіці, правознавстві, політології, культурології. «протестантська етика і дух капіиалізму», «Госп етика світових релігій». Він є засновником теорії розуміючої рсоціології. Природні речі мають біти пояснгені, а сусп процеси мають бути зрозумілі людині. Вебер створює концепцію соц дії. Вчений виділяє 3 типи соц дії:

1.Традиційна дія-заснована натрадиціях

2.Афективна-грунтується на почуттях

3.Цілераціональна-заснована на раціональному розрахунку

Вебер є засновником економічної соціології. Головну роль у появі капіталізму відіграли релігійні та економічні чинники. Протестантизм як релігія є ідеологічною основою для виникнення капіталізму.

Вебер є фундатором політичної соціології. Вчений створює концепцію легітимних типів панування. Виділяє три типи легітимного панування:

1.Традиційний-заснований на звичаях і традиціях.

2.Харизамтичний-заснований на афектах і вірі

3.Раціонально-легальний-базується на законах і праві.

Вебер розробляє окремі галузі соціології: соціологія релігії, соціологія права, с-я праці і с-я економіки