35. Функції сім’ї.

1.Господарсько-побутова (економічна) - полягає в забезпеченні матеріальних потреб сім’ї (у їжі, притулку), веденні господарства, наявності власного бюджету. З економічною функцією тісно пов’язана проблема керування сім’єю, тобто питання головування в сім’ї.

2. Регулятивна - полягає в регулюванні стосунків між членами сім’ї на основі моральних норм шляхом первинного соц. контролю, реалізації особистого авторитету і влади.

3. Репродуктивна - спрямована на народження дітей і продовження людського роду.

4. Сексуальна - передбачає реалізацію сексуальних стосунків подружжя, досягнення ними сексуального задоволення. З точки зору суспільства, важливо, що сім’я виконує при цьому регулювання сексуально-еротичної поведінки її членів, забезпечуючи біологічне відтворення суспільства.

5. Виховна - полягає в задоволенні індивідуальних потреб у батьківстві та материнстві, у контактах з дітьми та їх вихованні. Шляхом виконання виховної функції сім’я забезпечує соціалізацію підростаючого покоління, підготовку нових членів суспільства. Виховна функція реалізується в трьох аспектах - первинна соціалізація дитини; постійний вплив дітей на їх батьків, а також систематичний виховний вплив сімейної групи на кожного свого члена.

6. Комунікативна, або функція культурного (духовного) спілкування - полягає в посередництві сім’ї в контактах її членів із соціумом та навколишнім природним середовищем, а також у задоволенні потреб членів сім’ї в спільному відпочинку та взаємному спілкуванні; відіграє значну роль у духовному розвитку членів сім’ї.

7. Рекреативна - передбачає організацію дозвілля й відпочинку.

8. Психотерапевтична - реалізується у двох аспектах - «погладжування» (ласка й увага один до одного) і «резонування» (розуміння та допомога один одному в оцінюванні позицій з важливих проблем, підтримування іншого в його самореалізації й особистому розвитку).

Зазначені функції так тісно взаємопов’язані, що жодну з них не можна визнати головною.

Наприклад, виховна функція тісно пов’язана не лише з комунікативною, але й з репродуктивною функцією. У свою чергу, репродуктивна функція залежить від низки інших функцій сім’ї: сексуальної, економічної тощо. Водночас особливе значення має психотерапевтична функція, яку вважають критерієм оцінювання подружніх стосунків, а також психологічним інструментом їх регуляції.

36. Причини розпаду сімей

В сучасних умовах дедалі помітніше стає криза сім'ї як соц. інституту суспільства, шляхи виходу з якої поки що неясні. Криза виявляється в тому, що сім'я дедалі гірше реалізує свої основні функції – організацію подружнього життя, народження і виховання (соціалізацію) дітей, відтворення населення і роб. сили.

Розпад сімей може бути зумовлений цілою низкою факторів:

- психологічних;

- соціальних;

- економічних тощо.

Сімейні конфлікти в основному виникають через:

- незадоволенні потреби в збереженні і підтримці почуття власної гідності. Образи і кривди виникають тоді, коли проявляється зневага до людини, неповажливе, грубе ставлення до неї.

- відсутність довірливо-дружніх стосунків і спілкування всієї сім’ї. Людина потребує вільного, спонтанного вираження своїх почуттів, емоцій, переживань, своїх думок і роздумів. Для сучасної людини немає нічого важчого, ніж відсутність можливості поділитись.

-сексуальне невдоволення. Якщо в шлюбі не задовольняється сексуальна потреба одного з партнерів, то можливі різні негативні наслідки: зрада, статева холодність жінки, думки про розлучення.

На стійкість шлюбу негативно впливають такі фактори: як конфліктність в сім’ї та напруженість відносин в сім’ї, розходження установок в сімейній парі.

Ці фактори мають дестабілізуючий вплив на сім’ю і слугують основою подружньої орієнтації на розлучення.

Важливе місце посідає середовище, в якому існує сім’я (разом з батьками чи окремо).

Конфлікти можуть виникати з приводу виховання дітей (де краще це робити: спільно вдома батькам чи в дошкільних закладах, організованих державою), перерозподілу матеріальних засобів (хто повинен приймати рішення про використання засобів, якими володіє сім'я, — члени родини чи представники державного апарату) і навіть харчування (де краще пообідати: вдома їжею, звареною жінкою, чи в кафе або ресторані).

Окремі дослідження показують, що зі всіх опитаних подружніх пар 70% відноситься до розлучення позитивно,18% вважають розлучення крайньою мірою у вирішенні долі сім’ї, 10% опитуваних не визначили свою позицію щодо розлучення, і лише 2% категорично відмовляються від цього способу вирішення сімейних проблем.