- •2.Предмет, метод, специфіка соціології як науки
- •3.Структура та функції соціологічної системи знань
- •4.Розвиток соціологічної науки та освіти в Україні
- •5.Основні етапи розвитку соціології
- •6.Виникнення і утвердження соціології (о.Конт)
- •7.Концепція еволюціонізму г.Спенсера
- •8.Соціологічна теорія м.Вебера
- •9.Соціологічна теорія к.Маркса
- •10.Соціологізм Еміля Дюркгейма
- •11.Сучасні соціологічні теорії (Парсонс, Мертон, Дарендорф, Козер)
- •12.Основні етапи становлення соціологічної думки в Україні
- •13.Поняття, ознаки та елементи с-ства. Соціальні зміни.
- •14.Типологія сучасних суспільств світу
- •15.Соціальні інститути с-ства та соціальні організації.
- •16.Соціальна структура та соціальна стратифікація.
- •17.Поняття та основні види соціальної мобільності. Тенденції соціальної мобільності в Україні.
- •20.Поняття соціальної взаємодії
- •21.Соціальні норми як регулятор соціальної взаємодії
- •22.Соціальні відносини
- •23.Соціальні конфлікти
- •24.Поняття особистості та основні соціологічні теорії особистості.
- •25.Структура особистості
- •26. Роль і значення соціалізації для суспільства
- •27. Соціальна сутність культури
- •28. Форми та види культури
- •29. Функції культури
- •30. Освіта як соціальний інститут
- •5.Науково-дослідна функція освіти.
- •31. Соціологічні теорії навчання
- •32. Система освіти в Україніта її реформування
- •33. Поняття сімя. Інститут суспільства
- •34. Істор. Типи та види сімї
- •35. Функції сім’ї.
- •36. Причини розпаду сімей
- •37. Перспективи розвитку шлюбно-сімейних відносин.
- •38. Електор. Поведінка. Її сутність, х-ка методологічних підходів до її вивчення
- •39. Емпіричні методи дослідження електоральної поведінки
- •40. Фактор впливу на електоральний вибір: методологія аналізу
- •41. Поняття девіантна поведінки людини.
- •42.Позитивна і негативна девіантна поведінка.
- •43. Концепція девіантної поведінки е.Дюркгейма. Аномія.
- •44. Основні причини девіантної поведінки: біологічний, психологічний та соціокультурний підходи.
- •45. Типологізація девіантної поведінки р. Мертона.
- •46. Девіантна поведінка і злочинність
41. Поняття девіантна поведінки людини.
Поведінка індивіда або групи, яка не відповідає загальним нормам, називається девіантною. Люди, котрим притаманна така поведінка, - девіантами. Пояснити сутність і причини девіацій намагалися такі відомі соціологи, як Е. Дюрк-гейм, Т. Парсонс, Р. Мертон, В. Шелдон та ін.Девіація пов'язана з поняттям "норма".Норми-це формальні чи неформальні приписи, вимоги, очікування поведінки індивідів, соц. груп, організацій. Норми, що діють у суспільстві, залежать від традицій, історичного шляху та рівня розвитку суспільства. Вони релятивні, не завжди чітко визначені, що й ускладнює визначення девіації.
Девіантна поведінка завжди оцінюється з позицій тих норм, які існують у суспільстві. Це набуває прояву в тому, що одні відхилення засуджуються, а інші - схвалюються.
Різновиди девіантної поведінки:
• злочинність - найбільш небезпечне відхилення від соціальних норм, набуває особливого поширення в молодіжному середовищі;
• пияцтво й алкоголізм також набули значного поширення серед молоді. За даними досліджень, 70-80 % опитуваних уже пробували вживати алкоголь у віці 13-15 років;
• самогубство, рівень скоєння котрих, як свідчать дослідження, підвищується в період економічних і соціальних криз. Різкі зміни в суспільстві призводять до зниження адаптивних можливостей людини. Підлітки та молоді люди здійснюють самогубства через непорозуміння з батьками, конфлікти у сім'ї, нещасливе кохання тощо. Багато самогубств пов'язані з асоціальною поведінкою особистості (наркоманією, алкоголізмом, проституцією та ін.).
42.Позитивна і негативна девіантна поведінка.
Поведінка особистості – це зовнішній прояв діяльності, у якому виявляється конкретна позиція людини.Поведінка людини визначається соц.нормами, правилами, які відбивають певні вимоги с-ства до особистостей. За відсутністю або недостатністю чіткої моральної регуляції поведінки індивідів у с-стві існують всілякі відхилення поведінки від встановлених норм,які наз.девіацією. Частіше всього девіантну поведінку хар-зують як негативну, як відхилення в один бік (аморальність, злочинність), але девіація може бути як негативною, так і позитивною. Без певного відхилення від встановлених норм не може з’явитися ніщо принципово нове. Творчість сама по собі передбачає позитивну девіантну поведінку, відступ від загальноприйнятого. І саме завдяки такій позитивній девіантній поведінці і здійснюється розвиток с-ства, його прогрес. Навпаки, пасивне, не творче відношення до існуючих порядків, норм, правил, що зветься конформізмом, веде до застою, гальмує розвиток с-ства.Позитивна девіація:1) самопожертвування; 2)надпрацездатність;3)героїзм;
Негативна девіація:1)злочинність;2)пияцтво і алкоголізм;3)наркоманія;4)гомосексуалізм; 5)тероризм;6)крадіжки;7)суїцид;8)цинізм.
43. Концепція девіантної поведінки е.Дюркгейма. Аномія.
Аналізуючи різні форми відхилення від нормального життя сучасного йому буржуазного с-ства, Дюркгейм запровадив поняття «аномія», під якою розумів такий стан с-ства, за якого для його членів утрачається значимість соц.норм і розпоряджень, результатом чого є зростання частоти проявів тих форм поведінки, які відхиляються від норми і мають саморуйнівний характер — аж до самогубства. За даного стану відсутня чітка нормативна регуляція індивідуальної поведінки, ств-ся своєрідний ціннісний вакуум, коли старі норми і цінності вже не працюють, а нові ще не утвердилися.Аномія має не тільки соц.-ну, а й фізіологічну основу.Дюркгейм виділяє два види людських потреб, що залежать від різних систем регуляції, — фізичної і суспільної. Фізична регулюється органічною природою людини, межі якої досить чіткі і зрозумілі. Інша справа із суспільними потребами, рамки яких дуже важко визначити, хоча цілі не викликають особливих питань. До цих життєвих цілей належать: багатство, розкіш, влада.У разі раптового порушення соц.рівноваги нормальна моральна регуляція порушується, нормальні потреби перестають задовольнятися.