19. Принципи, що стосуються діяльності вчителя і методики його викладання.

Діяльність вчителя складається з планування, організації, стимулювання, біжучого контролю, регулювання, аналізу результатів.

Планування – це складання календарно-тематичних і поурочних планів.

Організація процесу навчання складається з 2 етапів: підготовчого і виконавчого. На підготовчому етапі вчитель підбирає ТЗН, наочність, проводить досліди, пише план.

Організація діяльності вчителя – це постановка завдань уроку, створення сприятливих умов, коротку інструкції, своєчасна допомога учням.

Стимулююча функція полягає в тому, що він забезпечує потребу у вивчені теми, розкриває її значення, продумує прийоми стимулювання пізнавальної активності учнів, підвищує активність учнів.

Біжучий контроль, регулювання і стимулювання навчального процесу здійснюється шляхом спостереження, вправ, індивідуальних співбесід. Він дозволяє виявити типові недоліки, утруднення в учнів, попередити прогалини в знаннях.

Аналіз результатів – завершальний цикл викладання. Тут важливо виявити недоліки, прогалини і ліквідувати їх.

Щоб здійснювати процес викладання, учителю необхідно знати мету школи, місце «свого» предмета в її реалізації, знати учнів, уміти управляти процесом навчання.

Для кращого сприймання певного матеріалу вчитель має звернути увагу на попередній досвід учнів, зосередити їхню увагу на пізнанні об’єкта. Також матеріал повинен бути зрозумілим для учнів, чітким, зрозумілим, логічним, включаючи певні факти, дані досліджень. Після подання матеріалу вчитель узагальнює матеріал виділяючи загальні суттєві риси предметів і явищ, що вивчаються. Закріплення іде в кінці, після повторного осмислення з метою запам’ятовування.

Ефективність навчання залежить від мотивації. Знаючи мотиви учнів, учитель може ліквідувати недоліки. Необхідно поглиблювати мотив обов’язку, відповідальності учнів за навчання, освіченість, весь час підкреслювати значення навчання, бути вимогливим до учнів, застосовувати заохочення.

13.Дидактика, як наука. Головні поняття і категорії дидактики.

Дидaктикa - цe нayкa пpo пiзнaння нaвкoлишньoї дiйcнocтi i ceбe в  процесі нaвчaння, пpo ocвiтy i caмoocвiтy дiтeй i дopocлиx з мeтoю  вceбiчнoгo poзвиткy ocoбиcтocтi тa пiдгoтoвки дo пpaктичнoї дiяльнocтi i  життя в пeвнiй йoгo cфepi, a тaкoж дocягнeння нaвчaльнo-виxoвниx  результатів.

Ha cyчacнoмy eтaпi дo кaтeгopiй дидaктики вiднocять: нaвчaння,  ocвiтy, caмoocвiтy, виклaдaння i вчення, пiзнaвaльнy дiяльнicть (нaвчaльнy  i нayкoвy), пiзнaвaльнy aктивнicть, пiзнaвaльнy кyльтypy, пpoцec нaвчaння,  нaвчaльний i нaвчaльнo-нayкoвий пpoцec, змicт, мeтoди i фopми opгaнiзaцiї  нaвчaння, знaння, yмiння, нaвички, пoгляди, пepeкoнaння, пiзнaвaльнi  opiєнтaцiї, тoщo.

Пpeдмeтoм дидaктики cпiвтвopчocтi виcтyпaє цiлicний пpoцec  пiзнaння людинoю нaвкoлишньoї дiйcнocтi i ceбe, нaвчaння i виxoвaння,  ocвiтa i caмoocвiтa в yмoвax пeдaгoгiчнoї взaємoдiї виклaдaчa та студента з  мeтoю твopчoгo oвoлoдiння coцiaльним дocвiдoм в дaнiй cфepi дiяльнocтi,  йoгo зacтocyвaння, включaючи iнтeнcивний poзвитoк ocoбиcтocтi студента.  Biн включає, пo-пepшe, пiзнaння нaвкoлишньoї дiйcнocтi i ceбe, пo-дpyгe -  пepeдaчy i твopчe зacвoєння coцiaльнoгo дocвiдy дiяльнocтi в yмoвax  cпiвpoбiтництвa викладача і студентів, пo-тpeтє - yпpaвлiння цим  пpoцecoм, пo-чeтвepтe - виcoкий piвeнь opгaнiзaцiї виxoвaння i poзвиткy  ocoбиcтocтi, пo-п'ятe - вивчaє цiлi, зaкoнoмipнocтi, пpинципи, змicт,  зacoби, мeтoди i фopми opгaнiзaцiї пiзнaвaльнoї дiяльнocтi. Taк  poзглядaєтьcя в зaгaльниx pиcax oб'єкт i пpeдмeт дидaктики з пoзицiй  пeдaгoгiки cпiвpoбiтництвa.

Головні поняття і категорії дидактики. Дидактика — частина педагогіки, тому вона використовує деякі загальнопедагогічні і психологічні категорії. До них потрібно віднести такі, як "освіта", "розумовий розвиток", "знання". Корінні дидактичні категорії — "навчання", "зміст навчан­ня", "методи навчання", "принципи навчання", "цілі навчання", "організаційні форми навчання", "урок", "дидактична система" тощо. Навколо цих категорій, як навколо ядра в атомі, будується вся система понять дидактики. До них необхідно віднести учіння, викладання, види навчання, оцінювання тощо. Намагаючись знайти вирішення зазна­чених вище проблем, дидактика надала їм свого специфічного смислу і значення. Цими поняттями вона користується як базовими, головни­ми, тому розглянемо деякі з них. Сучасна педа­гогічна наука розглядає освіту як процес, що має за мету виявити і мак­симально розвинути у школярів індивідуально найбільш значущі, до­мінантні задатки. Вона здійснюється через навчання і виховання, які функціонують як рівноправні чинники, але мають виражену специфі­ку і тим доповнюють одне одного. Розвиток — це незворотна, певним чином спрямована і закономірна зміна матеріальних та ідеальних об´єктів, що приводить до виникнення нової якості.. У дидактиці під поняттям розвитку розуміють передусім розумовий розвиток, тобто розвиток мислення, пам´яті, уяви, становлення культури розумової праці тощо. Зміст категорії "навчання" розкривається твердженням, що на­вчання — це головний шлях освіти, особливий вид такої діяльності, в ході якої школярі оволодівають знаннями, уміннями і навичками, в них формується науковий світогляд, забезпечується розумовий, психічний і фізичний розвиток, формуються моральні риси, естетичні смаки, про­фесійні інтереси. До дидактичних категорій відносимо і дидактичну систему, суть та зміст якої розкриємо нижче. Поняття "учіння" в трактуванні різних педагогів має дещо неодна­ковий зміст. Я. Коменський під учінням розумів придбання знань із різних наук та уміння розв´язувати різноманітні задачі та виконувати дії з використанням знань. Видатний німецький педагог А.Дістервег трактував учіння як здобуття знань, умінь, навичок із певних наукових дисциплін, а відомий німецький філософ і педагог Й. Гербарт (1776— 1841 ) під учінням розумів засвоєння знань, умінь, навичок Викладання — діяльність учителя в процесі навчання. У ході цієї діяльності вчитель виконує велике коло функцій, одночасно навчає учнів, забезпечує їх розумовий розвиток, виховує, організовує до ро­боти, контролює і т. д. Тому цю діяльність правильніше було б назвати іншим терміном, наприклад, "научуванням". Принципи навчання — категорія дидактики. Це положення, які по­кладені в основу формування змісту навчання, вибору методів навчан­ня, в основу розроблення і конструювання форм організації навчання. Це своєрідні вимоги, виконання яких дає змогу не тільки теоретично, а й практично створити і реалізувати систему навчання.