28.Суть і структура броблемного навчання

Проблемне ж навчання в даний час має декілька різновидів, залежно від того, яка мета виділяється педагогом як основна. Так, це може бути засвоєння що вчаться знань, умінь і навиків, тоді педагог керує і спрямовує процес дозволу проблемних ситуацій, і за рахунок збільшення самостійності і персоналізації отримуваних знань, вони більшою мірою засвоюються учнями, чим при пояснювально-ілюстративних і репродуктивних методах, а учбовий процес активізується за рахунок більшого інтересу з боку учнів - проблемне навчання перетворюється на удосконалення методики викладання і структури учбового матеріалу. Основною метою може стати творчий розвиток учнів, тоді педагог використовує здебільшого проблемні ситуації, що спочатку не мають однозначної відповіді, заохочує творчий початок в учнях, віддає їм учбову ініціативу - проблемне навчання перетворюється на абсолютно інший вид навчання (А.В. Хуторський виділяє такий підхід вже як концепцію евристичного навчання ([15])). У проблемного навчання є певний зв'язок також з теорією і практикою методів додаткової освіти - загальна ідея навчання як індивідуально цікавого процесу суб'єктивного відкриття. Проблемне навчання може бути близьке і до розвиваючого навчання, якщо його завданням ставиться розвиток інтелекту учнів - за рахунок збільшення самостійності проблемних ситуацій, що вчаться при дозволі, формується активна пізнавальна діяльність, досягається свобода і органічність застосування способів розумових дій. У теорії всі ці цілі признаються в проблемному навчанні, але на практиці педагог самостійно вибудовує ту або іншу ієрархію при структуризації учбового матеріалу, розробці методики і реалізації учбового процесу.

Структура проблемного навчання

1. створення проблемної ситуації

2. Формування проблеми.

3. Розробка робочих гіпотез.

4. Перевірка робочих гіпотез.

5. Аналіз перевірки робочих гіпотез.

Повернення до робочих ситуацій з точки зору гіпотез

30. 12 Ти бальна система оцінювання досягнень учнів. Її переваги та недоліки.

З 1 го вересня 2000 року міністерство освіти і науки України увело 12 ти бальну систему оцінювання навчальних досягнень учнів.

Переваги:

1. Всі бали позитивні виставляються за знання не пригнічують гідність учня.

2. перхід від балу до балу становить 8 % що реальним для покращення успішності.

3. Дитину можна оцінити більш успішніше.

Недоліком:

1. Критерії є громісткими та не зручними у практичному користуванні.

2. Критерії містять слова які трактуються не однозначно. Відповідь повна неповна.Відповідь на елементарному рівні.

3. Назви рівнів пригнічують гідність учня. (низький, середній, достатній, високий).

4. Дванадцятибальна система не підлягає нормальному розподілу Гаусса.

23. Класифікація методів навчання на основі самостійної пізнавальної діяльності учнів. Їх характеристика.

Тип пізнавальної діяльності характеризує рівень пізнавальної активності і самостійності учнів у навчанні. Кожен з методів цієї групи (пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, проблемного викладу, частково-пошуковий, дослідницький) може проявлятися у словесній, наочній і практичній формах.

Пояснювально-ілюстративний метод має такі характерні ознаки:

1) знання учням пропонуються у “готовому” вигляді;

2) вчитель організовує сприйняття знань різними способами;

3) учні здійснюють сприйняття й осмислення знань, фіксують їх у пам’яті.

Виклад навчального матеріалу може здійснюватися в процесі розповіді, вправи, бесіди з опорою на засвоєння правила, практичної роботи на застосування знань, законів та ін.

При використанні цього методу домінують такі пізнавальні процеси, як увага, сприймання, пам’ять і репродуктивне мислення.

Репродуктивний метод спрямований на відтворення учнем способів діяльності за визначеним учителем алгоритмом і використовується для формування умінь і навичок. Репродуктивний метод має такі характерні ознаки:

1) знання учням пропонуються у “готовому” вигляді;

2) учитель не тільки повідомляє знання, але й пояснює їх;

3) учні засвоюють знання, розуміють, запам’ятовують і правильно відтворюють їх;

4) міцність засвоєння знань та умінь забезпечується шляхом їх багаторазового повторення.

Метод проблемного викладу є перехідним від виконавської до творчої діяльності. Він застосовується переважно з метою розвитку навичок творчої навчально-пізнавальної діяльності, осмисленого і самостійного оволодіння знаннями. Метод проблемного викладу має такі характерні ознаки:

1) знання учням у “готовому” вигляді не пропонуються;

2) учитель показує шлях дослідження проблеми, розв’язує її від початку до кінця;

3) учні спостерігають за процесом роздумів учителя, навчаються розв’язувати проблемні завдання.

Частково-пошуковий метод має такі характерні ознаки:

1) знання учням у “готовому” вигляді не пропонуються, їх необхідно здобувати самостійно;

2) вчитель організовує пошук нових знань за допомогою різних засобів;

3) учні під керівництвом учителя самостійно розмірковують, розв’язують проблемні ситуації, аналізують, порівнюють, узагальнюють.

Дослідницький метод навчання передбачає творче застосування знань, оволодіння методами наукового пізнання, формування досвіду самостійного наукового пошуку.

Дослідницький метод активізує пізнавальну діяльність учнів, але вимагає тривалого часу, специфічних умов, високої педагогічної кваліфікації вчителя.