2.2. Поняття про мови.

Мова - це особлива система різнотипних і разом з тим внутрішньо об'єднаних між собою структурних одиниць (звуків, морфем, слів, словосполучень, пропозицій і т. п.), які людина свідомо використовує і які служать йому засобом спілкування з іншими, вираження думок, почуттів, настрою. Мови - це мовні системи, в яких зі знаків (літер, цифр, умовних позначень) за допомогою граматичних правил будуються осмислені лексичні одиниці і пропозиції. Мовний знак, на відміну від одиночного знака, завжди включає до свого складу просту або складну граматику. [14, c.34]

Особливості мови виявляються в тому, що вона соціальна і свідчить про здатність людини створювати систему диференційованих знаків, відповідних диференційованим поняттям. Одне і те саме повідомлення, побудоване на основі якогось даної мови, може транслюватися різними засобами. Такі, наприклад, літери українського алфавіту, азбука Морзе, рельєфний шеститочковий шрифт Л. Брайля для сліпих, навіть досить своєрідні способи імітації мови за допомогою свистка, дзвоника, гонгу і т. д. У всіх цих випадках живий потік мови підмінений образотворчими значками, сприйманими за допомогою зору і дотику. Отже, мова - це єдність позначуваного (предмет, думки) і означає (букви, зображення, звуки).

За час існування цивілізації людство виробило безліч мов, які прийнято ділити на природні (або натуральні) і штучні (машинні, інформаційні мови, мови-посередники при машинному перекладі). Відповідно розрізняють коди і знаки як природних, так і штучних мов. [13, c.26]

Природна мова відрізняється від штучного тим, що його мовні знаки виникають стихійно, а штучні знаки створюються навмисно. Природні мови історично виникли в процесі розвитку людського суспільства. Найдавнішим є мова міміки і жестів, що дістався людині у спадок від тварин і базується на першій сигнальній системі. Друга сигнальна система відповідальна за створення і використання осмисленої членороздільної мови. Розвиваючись відособлено, групами, маючи свої територіальні, етнокультурні та інші ознаки в ході суспільного виробництва, люди історично виробили національні мови - основний спосіб кодування інформації. Кожне слово тут не більше, ніж умовний знак, яким люди домовилися позначати те чи інше поняття, предмет. З природною мовою пов'язаний код листа, поява якого викликало виникнення текстового документа, зокрема книги.[14, c.35]

Штучні мови - це спеціально розроблені коди для особливих видів діяльності та передачі спеціальних повідомлень. Прикладами можуть служити різного роду шифри, азбука Морзе, азбука прапорців на флоті, міжнародні мови ідо й есперанто, мови машинного програмування і т. д. Штучні мови створюються для якої-небудь мети і застосовуються тоді, коли природні мови використовувати скрутно. [18, c.52]

Основним речовим способом кодування інформації є вербальна мова. Кожне слово тут не більше, ніж умовний знак, яким люди домовилися виражати те чи інше поняття, предмет. Із природними мовами пов’язаний код письма, виникнення якого викликало появу документа. [14, c.35]