30. Кредит, його сутність, форми та функції

Сутність кредиту проявляється в його функціях. В ринковій економіці кредит виконує такі функції:

1.Перерозподільча функція кредиту полягає в тому, що тимчасово вільні кошти одних підприємств, організацій та населення перерозподіляються на поворотній основі між підприємствами, у яких не вистачає власних коштів для здійснення нормального процесу виробництва.

2.Функція заміщення полягає в заміщенні кредитом готівки в платіжному обороті, тобто в тому, що з допомогою кредиту створюється можливість підприємствам здійснювати розрахунки між собою в процесі купівлі-продажу і з фінансово-банківськими установами не готівкою, а шляхом перерахування в безготівковому порядку суми платежу з рахунку платника на рахунок одержувача грошей.

Заміна готівки в платіжному обороті кредитом дозволяє скоротити витрати держави на виробництво та обіг грошей, прискорити розрахунки між платниками та одержувачами грошей, а також оборотність коштів.

3.Контрольна функція кредиту полягає в тому, що в процесі перерозподілу кредитних коштів забезпечується банківський контроль за виконанням позичальником умов кредитного договору, цільовим використанням кредиту, своєчасним і повним його погашенням.

Отже кредит – це економічні відносини, що виникають між кредитором та позичальником з приводу перерозподілу вартості на умовах повернення і з виплатою процента. Сторони, які беруть участь у цих економічних відносинах, називаються їхніми суб’єктами, а ті грошові чи товарно-матеріальні цінності, затрати чи виконані роботи та надані послуги, щодо яких укладається кредитний договір, є об’єктом кредиту.

Розрізняють такі основні форми сучасного кредиту, а отже і кредитних відносин: комерційний, банківський, споживчий, державний, іпотечний, міжнародний.

Найбільш поширеними є кредитні відносини між банками, з одного боку, та підприємствами - з іншого. За умов ринкової економіки активну роль виконують не тільки банки, а й підприємства, які надають банкам кошти у тимчасове користування і отримують за це плату у вигляді процента.

Нині широкого розвитку набувають кредитні відносини між підприємствами та господарськими товариствами, що, насамперед, пов’язано з введенням комерційного кредиту і вексельних розрахунків.

Кредитні відносини між банками і державою виникають тоді, коли, наприклад, комерційні банки купують облігації внутрішньої державної позики, а також коли при розміщенні державних облігацій Міністерство фінансів може укласти з центральним банком окрему угоду щодо купівлі останнім цих облігацій.

Набувають подальшого розвитку кредитні відносини між банками та населенням. Населення кредитує банки через вклади в них, купівлю ощадних сертифікатів тощо. Водночас банки надають населенню споживчі кредити, серед яких чільне місце відводиться кредитам на витрати по поліпшенню :житлових умов та створенню підсобного домашнього господарства, а також на невідкладні потреби.

Кредитні відносини між підприємствами та населенням набувають дедалі важливішого значення. Відповідно до чинного законодавства кредитуванням громадян як видом діяльності можуть займатися не тільки банки, а інші організації: ломбарди, кредитні спілки, фонди творчих спілок тощо.

Зовнішньоекономічні кредитні відносини, коли суб’єктами кредитної угоди виступають держави, банки та окремі господарські товариства, регулюються як нормами права держав, що в них вступають, так і нормами міжнародного права.