27. Сутність і джерела позичкового капіталу. Позичковий процент та його норма

Сутність позичкового капіталу

На перший погляд позичковий капітал не відрізняється від лихварського: обидва приносять відсотки; кредитор дає позику, позичальник її повертає та виплачує відсотки. Однак сутність відносин між позичальником і кредитором за капіталізму докорінно змінилась. Основними позичальниками є функціонуючі підприємці: промисловці та торговці, _ використовують позику як капітал для отримання прибутку, тобто надані в позику гроші є капіталом не лише кредитора, а й позичальника.

Промисловий підприємець платить за кредит частку свого (прибутку, який отримує від використання позики як промислового капіталу. Як і весь промисловий прибуток, ця його частка є перетвореною формою додаткової вартості, створюваної найманими працівниками промислового капіталу, у тому числі тієї його частини, яка була одержана промисловим підприємцем у позику.

У кредитних відносинах, які приносять відсоток, стосунки між кредитором та позичальником набувають відношення грошей до самих себе, у якому вони і само зростають. Але як такі, тобто як Нагальний еквівалент, гроші не мають магічної здатності створювати нові гроші -- зростати незалежно і поза процесом виробництва. Об'єктивно основою фетишизму грошей, тобто уявлення про їх здатність «із самих себе» робити більші гроші (приносити відсоток), є їх властивість в умовах капіталістичного способу виробництва бути використаними для виробництва додаткової вартості Якби не було продуктивного капіталу як складової промислового не існувало б і позичкового. Позичковий капітал (гроші) збільшується внаслідок його використання підприємцем для виробництв додаткової вартості.

Джерела формування позичкового капіталу. Позичковий відсоток і фактори, що впливають на його рівень

Платність кредиту - один із принципів кредиту (принципи: платність, зворотність, терміновість). Цей принцип виражає необходимост ie тільки прямого повернення позичальником отриманих від банку кредитних ресурсів, але й оплати права на їхнє використання у вигляді банківське позичкового) відсотка.

Економічна сутність плати за кредит відображається у фактичному розподілі додатково отриманої за рахунок його использовани 1рибыли між позичальником і кредитором. Практичне вираження розглянутий принцип знаходить у процесі встановлення величиш шнковского (позичкового) відсотка, що виконує три основні функції:

перерозподіл частини прибутки юридичних і доходу фізичних осіб;

регулювання проведення й обігу шляхом розподілу позичкових капіталів на галузевому, міжгалузевому й международны 'ровнях;

на кризових етапах економіки - антиінфляційний захист грошових нагромаджень банку.

Ставка (або норма) позичкового відсотка, обумовлена як відношення суми річного доходу, отриманого на позичковий капітал, до сум федоставленного кредиту виступає як ціни

кредитних ресурсів.

Комерційний кредит надається одним функціонуючим підприємством іншому у вигляді продажу товару з відстроченням платежу Знаряддям такого кредиту є вексель, оплачуваний через комерційний банк. Відсоток по комерційному кредиту звичайно нижче, чим п. >анковскому, і він входить у ціну товару й суму векселя.

Банківський кредит надається у вигляді грошових позичок. Ставка позичкового відсотка визначається за згодою сторін з обліком е вредней норми на даний період і конкретних умов кредитування.

Розмір позичкового відсотка залежить

також і від строків кредитування. Короткострокові позички відрізняються ставкою %, зверни' фопорциональной строку повернення позички. Позичковий відсоток залежить також від способів стягнення позичкового відсотка:

позички, відсоток по яких виплачується в момент її загального погашення;

позички, відсоток по яких виплачується рівномірними внесками позичальника протягом усього терміну дії кредитного договору;

позички, відсоток по яких утримується в момент безпосередньої видачі їх позичальникові.