- •1.Предмет і методи політичної економії
- •2. Ек. Категорії і ек. Закони. Пізнання та викор. Ек. Законів
- •3. Функції політичної економії та її місце в системі економічних наук
- •4. Економічні потреби та інтереси: їх суть та класифікація. Закон зростання потреб
- •5. Сутність, цілі та структурні елементи економічної системи. Основні типи економічних систем
- •6. Власність, її сутність, форми та місце в ек. Системі
- •7. Сутність суспільного виробництва. Матер.І нема тер. Вир-во, їх взаємозв’язок
- •8.Основні фактори суспільного виробництва. Виробнича функція
- •9. Ефективність суспільного виробництва: суть, критерії, економічні та соціальні показники
- •10. Форми організації суспільного виробництва: натуральне і товарне
- •11. Економічні та неекономічні блага. Товар та його властивості
- •12. Теоретичні концепції виникнення, сутності та функцій грошей
- •13. Грошовий обіг і його закони. Рівняння грошової і товарної мас і. Фішера. Грошові агрегати
- •14. Грошова система, її основні елементи та типи. Формування і розвиток грошової системи в Україні
- •15. Інфляція, її сутність, причини, види, економічні і соціальні наслідки та шляхи подолання
- •16. Сутність ринку та його типи. Суб’ єкти та об’єкти ринкових відносин
- •17. Функції ринку, його структура та інфраструктура
- •18. Закон попиту і пропозиції, його сутність та механізм дії. Еластичність попиту і пропозиції
- •19. Конкуренція, її суть,види та роль в ринковій економіці
- •20. Причини виникнення, суть та форми монополізму
- •21. Негативні наслідки монополізації економіки. Антимонопольне законодавство і антимонопольна політика
- •22. Сутність капіталу та генезис його трактування. Функціональні форми капіталу
- •23. Витрати виробництва, їх сутність та класифікації. Прибуток на капітал: його маса і норма
- •24. Кругооборот і оборот промислового капіталу. Основний і оборотній капітал
- •25. Фізичне і моральне зношення основного капіталу. Амортизація капіталу
- •26. Сутність та еволюція торговельного капіталу. Концепції витрат обігу і торговельного прибутку
- •27. Сутність і джерела позичкового капіталу. Позичковий процент та його норма
- •28. Фінансова система: сутність, структура та функції в ринковій економіці
- •29.Бюджет і податки як інструменти фінансового регулювання економіки. Крива Лаффера
- •30. Кредит, його сутність, форми та функції
- •31. Банки, їх види і функції. Банківська система в Україні
- •32. Акціонерно-корпоративний капітал. Ринок цп. Фондова біржа
- •33. Аграрні відносини, їх зміст та специфіка. Земля як об’єкт власності та фактор виробництва
- •34. Земельна рента, її сутність, форми і механізм формування. Ціна землі і орендна плата
- •35.Сутність, види та джерела формування доходів. Функціональний та персональний розподіл доходів
- •36. Заробітна плата: її сутність, форми та системи
- •37. Диференціація доходів і необхідність їх перерозподілу. Крива Лоренца та коефіцієнт Джіні
- •38. Зайнятість. Безробіття: причини, види та шляхи подолання. Закон Оукена
- •39. Необхідність, форми і методи державного регулювання ринкової економіки. Економічні функції держави
15. Інфляція, її сутність, причини, види, економічні і соціальні наслідки та шляхи подолання
Інфляція— тривале зростання загального рівня цін, що, відповідно, є свідченням зниження купівельної спроможності грошей. Розмір множини товарів, ціни на які зростають, та довжина процесу зростання цін є важливими характеристиками поняття інфляції. Через складність інфляційних процесів існують суперечності між різними економічними школами щодо причин її виникнення. При цьому, визначення процесу зростання цін як грошового явища можливе лише за умови безперервності і тривалості в часі процесу зростання цін. Збільшення грошової маси (створення нових грошей) може призводити до зростання цін, однак цілком очевидним цей взаємозв'язок стає лише за високого зростання пропозиції грошей. Окрім збільшення пропозиції грошей, існує досить багато причин виникнення і розвитку інфляційних процесів.
Основними негативними наслідками інфляції є падіння рівня життя населення. Найбільше страждають групи населення з фіксованим доходом - наприклад, особи, що отримують заробітну плату або ж соціальну допомогу від держави. Відбувається також погіршення очікувань щодо макроекономічної ситуації в майбутньому, що приводить, зокрема, до зниження ділової активності (через інвестиційну складову).
«Інфляція — це податок, що може вводитися без прийняття закону», — зазначив засновник монетаризму Мілтон Фрідман. Зростання цін призводить до зменшення реальної вартості утримуваних грошей (наприклад, зростання цін на 10% має тей же ефект як і додатковий податок при купівлі даного товару). В тей же час Уряд здобуває вигоду від інфляції, оскільки відбувається збільшення доходів внаслідок зростання номінальних значень вартості товарів (бази оподаткування).
Інфляція є протилежністю дефляції, котра проявляється в падінні рівня цін, що, в свою чергу, є підвищенням купівельної спроможності грошей.
Види
За величиною темпів розрізняють такі види інфляції :
повзуча інфляція — яка проявляється в тривалому поступовому зростанні цін;
галопуюча інфляція — зростання цін темпами в межах 10-50% в річному вимірі;
гіперінфляція — з дуже високими темпами зростання цін (сотні, тисячі та ін. відсотків зростання цін в річному вимірі).
Споживчу інфляцію можна розподілити на такі складові:
базова інфляція (є мірою інфляції попиту, наприклад, може обумовлюватися перевищенням сукупного попиту свого довгострокового рівноважного рівня);
вузька базова інфляція — зміна цін імпортованих товарів, що відображає таким чином вплив зміни обмінного курсу.
небазова інфляція (відображає вплив факторів пропозиції), остання включає в себе зміну цін, що регулюються адміністративно, зміну цін на товари з малою ступінню обробки (сирі овочі, фрукти та ін.), а також зміну цін на паливо.
Причини виникнення інфляції:
надмірне збільшення пропозиції грошей (класичний приклад - монетизація дефіциту державного бюджету (причина гіперінфляції в Україні в 90-х роках ХХ-го сторіччя));
обмеження пропозиції (інфляція пропозиції), що зазвичай викликає зростання цін на сировинні товари, а також на товари з вищою ступінню обробки через вторинні ефекти;
надлишковий споживчий попит в економіці (інфляція попиту), причиною якого може бути надто м'які кредитні умови та ін.;
інфляція в інших країнах за суттєвих обсягів імпорту (імпортована інфляція), підвищення цін на імпортні товари
девальвація національної валюти (збільшує ціну імпортованих товарів, погіршує економічні очікування);
зростання очікувань щодо зростання цін в майбутньому.
Наслідки інфляції різноманітні, суперечливі і полягають у наступному:
По-перше, вона приводить до перерозподілу національного доходу і багатства між різними групами суспільства, економічними і соціальними інститутами. Є довільним та не підвладним прогнозуванню явищем. По-друге, високі темпи інфляції і різкі зміни структури цін ускладнюють планування (особливо довгострокове) фірм і домогосподарств. У результаті збільшується невизначеність і ризик ведення бізнесу. Нестабільність і недостатність економічної інформації також заважають складанню бізнес-планів. По-третє, зменшується політична стабільність суспільства, зростає соціальна напруженість. Висока інфляція сприяє переходу до нової структури суспільства. Наслідок інфляції позначається через податкову систему. У такій ситуації прогресивне оподатковування в міру росту інфляції автоматично всі частіше зараховує різні соціальні групи і види бізнесу в усі більш заможні чи дохідні, не розбираючи: чи зріс доход чи реально тільки номінально. Це дозволяє уряду збирати зростаючу суму податків навіть без прийняття нових податкових законів і ставок. Відношення бізнесу і населення до уряду природно погіршується. По-четверте, відносно більш високі темпи росту цін у «відкритому» секторі економіки приводять до зниження конкурентноздатності національних товарів. Результатом буде збільшення імпорту і зменшення експорту, ріст безробіття і руйнування товаровиробників.
По-п'яте, зростає попит на більш стабільну іноземну валюту. Збільшуються витік капіталів за кордон, спекуляції на валютному ринку, що у свою чергу прискорює ріст цін.
По-шосте, знижується реальна вартість заощаджень, накопичених у грошовій формі, підвищується попит на реальні активи. У результаті ціни на ці товари ростуть швидше, ніж змінюється загальний рівень цін. Прискорення інфляції підстьобує ріст попиту в економіці, приводить до утечі від грошей. Фірмам і домогосподарствам приходиться здійснювати додаткові витрати на покупку реальних активів.
По-сьоме, змінюється структура, і зменшуються реальні доходи державного бюджету. Можливості держави для проведення експансіоністської фіскальної і монетарної політики звужуються. Зростають бюджетний дефіцит і державний борг. Запускається механізм їхнього відтворення. Часто уряди не змінюють реальної вартості своїх програм, що фактично скорочуються, коли ціни зростають. Це відбувається частково тому, що більшість трансфертних програм не індексовані в залежності від зростання рівня цін. Деякі види державних закупок можуть «проходити» по статтях бюджету у номінальному розмирі. Такий стан речей призводить до того, що номінальні витрати будуть менш за необхідні при зростанні рівня цін, так що реальні витрати будуть зменшуватись.
По-восьме, в економіці, що функціонує в умовах неповної зайнятості, помірна інфляція, незначно скорочуючи реальні доходи населення, змушує його більше і краще працювати. У результаті повзуча інфляція є одночасно «платою» за економічний ріст і стимулом для нього. Дефляція, навпроти, приводить до зниження зайнятості і завантаження виробничих потужностей.
В-дев'ятих, в умовах стагфляції високий рівень інфляції сполучається з великим безробіттям. Значна інфляція не дає можливості збільшити зайнятість.
Шляхи подолання інфляції:
- Гасіння інфляційних очікувань
- Ефективна монетарна політика
- Скорочення бюджетного дефіциту
- Раціоналізація зовнішньоекономічної політики
- Тактичні антиінфляційні заходи