Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Програма КПУ 2011.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
09.12.2018
Размер:
687.62 Кб
Скачать

До теми 22:

1. Конституція України від 28 червня 1996 року. – К., 2006.

2. Європейська конвенція про видачу правопорушників від 13 грудня 1957 року // Збірка договорів Ради Європи. Українська версія. – К.: Парламентське видавництво, 2000. – С.341-353.

3. Додатковий протокол до Європейської конвенції про видачу правопорушників від 15 жовтня 1975 року // Там само. – С.355-359.

4. Другий додатковий протокол до Європейської конвенції про видачу правопорушників від 15 жовтня 1975 року // Там само. – С.361-366.

5. Європейська конвенція про взаємну правову допомогу у кримінальних справах від 20 квітня 1959 року // Там само. - С.375-386.

6. Додатковий протокол до Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах від 17 березня 1978 року // Там само. - С.387-392.

7. Другий додатковий протокол до Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах від 8 листопада 2001 року // Офіційний вісник України. – 2011. - №48. – Ст.1950.

8. Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року // Україна в міжнародно-правових відносинах. Боротьба із злочинністю та взаємна правова допомога (книга перша). Зб. док. – К.: Юрінком, 1996. – С.1049-1082.

9. . Кримінально –процесуальний кодекс України. – К., 2011 (розділи 37-39).

10. Закон України від 10 листопада 1994 року «Про ратифікацію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року» / Голос України. – 1994. – 23 листопада. - №222.

11. Закон України від 29 червня 2004 року “Про міжнародні договори України”// Відомості Верховної Ради України. – 2004. - №50. – Ст.540.

12. Закон України від 16 січня 1998 року «Про ратифікацію Європейської конвенції про видачу правопорушників, 1957 рік, Додаткового протоколу 1975 року та Другого додаткового протоколу 1978 року до Конвенції» //Відомості Верховної Ради України. – 1998. - №23. – Ст.129.

13. Закон України від 21 травня 2010 року «Про внесення змін до Кримінально –процесуального кодексу України щодо видачі особи (екстрадиції)/Голос України. – 2010. – 17 червня. - №110.

14. Закон України «Про ратифікацію Другого додаткового протоколу до Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах» від 1 червня 2011 року / Голос України. – 2011. – 30 червня . - №116.

15. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв»язку з ратифікацією Другого додаткового протоколу до Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах» від 16 червня 2011 року / Голос України. – 2011. – 9 липня. - №123.

16. Наказ Генерального прокурора України від 26 грудня 2005 року №8 гн «Про організацію роботи органів прокуратури України в галузі міжнародного співробітництва і правової допомоги»// Прокуратура України. Законодавство. Рішення Конституційного Суду України. Накази та інші організаційно розпорядчі документи Генерального прокурора України. За аг. ред.. Генерального прокурора України О.І.Медведька. – К.: Юрінком Інтер, 2009. – С. 347-353.

17. Інструкція про порядок розгляду в органах прокуратури України запитів про видачу правопорушників. Затв. Наказом Генерального прокурора України від 23 травня 2007 року №8 гн-1 // Там само. – С.365-371.

18. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 8 жовтня 2004 року №16 «Про деякі питання застосування законодавства, яке регулює порядок і строки затримання(арешту) осіб при вирішенні питань, пов»язаних з їх екстрадицією //Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах. За заг. ред.. В.Т.Маляренка. – К.: Юрінком Інтер, 2007. – С.293-297.

Спеціальна література:

  1. Уголовно-процессуальный кодекс Франции. – М.: Изд-во “Юридический колледж МГУ”, 1996.

  2. Соединенные Штаты Америки. Конституция и законодательные акты. - М.,1993.

  3. Федеративная Республика Германия. Конституция и законодательные акты. - М.: Прогресс, 1991.

  4. Федеративная Республика Германия. Уголовно-процессуальный кодекс. - М.: Манускрипт, 1994.

  5. Апарова Т.В. Суды и судебный процесс Великобритании. Англия, Уэльс, Шотландия.- М,: Институт международного права и экономики. Изд-во “Триада, Лтд”, 1996.

  6. Волосова Н.Ю., Федорова О.В.Уголовно-процессуальное законодательство США: общая характеристика, законодательство штатов, сравнительный анализ. – М.: Юрлитинформ, 2008.

  7. Головко Л.В. Дознание и предварительное следствие в уголовном процессе Франции. - М., 1995.

  8. Гуценко К.Ф., Головко Л.В., Филимонов Б.А. Уголовный процесс западных государств. - М.: Зерцало - М, 2001.

  9. Давид Рене, Жофре-Спинози Камилла. Основные правовые системы современности. – М., 1996.

  10. Кухта К.И., Махов В.Н. Правовой статус жертвы преступления (потерпевшего) в уголовном процессе США. – М.: Юрлитинформ, 2008.

  11. Лейленд Пітер. Кримінальне право. Злочин, покарання, судочинство. Англійський підхід. – К.: Основи, 1996.

  12. Михайленко О.Р. Прокуратура Франції, ФРН, Великобританії, США. – К., 2001.

  13. Михайлов А.М. Судебная власть в правовой системе Англии. – М.: Юрлитинформ, 2009.

  14. Михайлов П.Л. Суд присяжных во Франции: становление, развитие и трансформация. – СПб.: Изд-во Р.Асланова “Юридический центр Пресс”, 2004.

  15. Михеенко М.М., Шибико В.П. Уголовно-процессуальное право Великобритании, США и Франции. - К., 1988.

  16. Молдован В.В., Молдован А.В. Порівняльне кримінально-процесуальне право: Україна, ФРН, Франція, Англія, США: Навч. посібник. – К.: Юрінком Інтер, 1999.

  17. Стойко Н.Г. Уголовный процесс западных государств и России: сравнительное теоретико-правовое исследование англо-американской и романо-германской правовых систем. – СПб.: СПбГУ, 2006.

  18. Уайнреб Л. Отказ в правосудии: Уголовный процесс в США. - М., 1985.

  19. Уолкер Р. Английская судебная система. - М., 1980.

  20. Федорчук Н.Б., Нор В.Т. Захист прав потерпілих від злочину в англо-американській правовій системі та кримінальному судочинстві України. – К.: Правова єдність, 2009.

  21. Филимонов Б.А. Основы теории доказательств в германском уголовном процессе. -М., 1994.

  22. Бойцов А.И. Выдача преступников. – СПб.: Издательство Р.Асланова «Юридический центр Пресс», 2004. – 795 с.

  23. Васильев Ю.Г. Институт выдачи преступников (экстрадиции) в современном международном праве. – М.: Современная экономика и право, 2003. – 320 с.

  24. Волеводз А.Г. Правовое регулирование новых направлений международного сотрудничества в сфере уголовного процесса. – М.: Юрлитинформ, 2002. – 528 с.

  25. Гавриш Т. С. Теорія та практика міжнародної правової допомоги в кримінальних справах (проблеми сучасного співробітництва України): Монографія. – Х.: Право, 2006. – 192 с.

  26. Сафаров Н. Экстрадиция в международном уголовном праве: проблемы теории и практики. – М.: Волтерс Клувер, 2005. – 416 с.

  27. Смирнов М.І. Інститут взаємної правової допомоги у кримінальних справах: сучасний стан і перспективи розвитку: монографія. – Одеса: Фенікс, 2005. – 242 с.