Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Конспект лекций учет2.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
08.12.2018
Размер:
638.46 Кб
Скачать

10.5 Переоцінка необоротних активів

Після первісного визнання об’єкта основних засобів як активу його подальший облік здійснюється:

а) за первісною вартістю (собівартістю) з вирахуванням накопиченої амортизації та накопичених збитків від зменшення корисності;

б) за переоціненою вартістю (справедливою вартістю) з вирахуванням накопиченої амортизації та накопичених збитків від зменшення корисності – для об’єктів, які раніш вже були переоцінені.

Після первісного визнання об’єкта нематеріального активу його подальший облік здійснюється за первісною вартістю (собівартістю) з вирахуванням накопиченої амортизації та накопичених збитків від зменшення корисності.

Якщо залишкова вартість об’єкта суттєво відрізняється від його справедливої вартості на дату складання балансу, потрібно здійснювати переоцінку. Під час переоцінки об’єкта необоротних активів на ту саму дату має здійснюватися переоцінка всіх об’єктів групи необоротних активів, до якої належить цей об’єкт.

Переоцінка групи необоротних активів, об’єкти якої вже зазнали переоцінки, надалі має проводитися з такою регулярністю, щоб їх залишкова вартість на дату балансу суттєво не відрізнялася від справедливої вартості.

Переоцінка здійснюється за наказом Голови Правління Банку.

Під час проведення переоцінки необоротних активів накопичена амортизація перераховується пропорційно зміні балансової вартості об’єкта таким чином, щоб після переоцінки його балансова вартість дорівнювала переоціненій вартості.

Переоцінена первісна вартість і сума зносу об’єкта необоротного активу визначається множенням первісної вартості та суми зносу об’єкта на індекс переоцінки, який в свою чергу визначається діленням справедливої вартості об’єкта, який переоцінюється, на його залишкову вартість. Такий метод не потребує перегляду норми амортизації.

Якщо залишкова вартість об'єкта необоротних активів дорівнює нулю, то його переоцінена залишкова вартість визначається додаванням справедливої вартості цього об'єкта до його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми зносу об'єкта.

Не підлягають переоцінці малоцінні необоротні матеріальні активи і бібліотечні фонди, а також необоротні активи, щодо яких об’єктивно неможливим є встановлення справедливої вартості.

Суми дооцінки залишкової вартості об'єкта необоротних активів включаються до складу додаткового капіталу, а сума уцінки - до складу витрат.

Сума попередніх уцінок і втрат від зменшення корисності, що перевищує суму попередніх дооцінок залишкової вартості об’єкта необоротних активів і відновлення його корисності, під час проведення чергової (останньої) дооцінки вартості цього об’єкта включається до складу доходів звітного періоду (рахунок 6499) у розмірі, не більшому, ніж сума перевищення. Різниця між сумою чергової (останньої) дооцінки залишкової вартості об’єкта і сумою перевищення відображається в складі додаткового капіталу (рахунок 5100 для основних засобів, 5101 для нематеріальних активів).

Сума попередніх дооцінок і відновлення його корисності, що перевищує суму попередніх уцінок залишкової вартості об’єкта необоротних активів і втрат від зменшення його корисності, під час чергової (останньої) уцінки залишкової вартості цього об’єкта, спрямовується на зменшення додаткового капіталу (рахунок 5100 для основних засобів, 5101 для нематеріальних активів). Різниця між сумою чергової (останньої) уцінки залишкової вартості об’єкта і сумою перевищення включається до витрат звітного періоду (рахунок 7499).