31.Суть ливарного виробництва

Суть ливарного виробництва полягає в тому, що фасонну деталь або заготовку виготовляють заливанням рідкого металу в ливарну форму, порожнина якої за розмірами і конфігурацією відповідає деталі. Такі деталі і заготовки називають виливками. Після затвердіння виливки виймають (або вибивають) з форми і ті з них, щодо точності яких ставлять більші вимоги, обробляють механічно.

До складу ливарного цеху входять такі відділення: модельне, землепід-готовче, стрижневе, формувальне, плавильне, вибивальне, обрубне, очисне. У модельному відділенні за робочим кресленням виготовляють модельний комплект; у земле підготовчому - формову та стрижневу суміші у формувальному - ливарну форму; в стрижневому - стрижень; у плавильному дістають рідкий метал. Готову ливарну форму заливають рідким металом і після його затвердіння у вибивальному відділенні видаляють із форми виливок; обрубують ливникову систему й очищають виливок від пригару в очисному відділенні. Заключна операція - контроль якості виливка.Загальну технологічну схему виготовлення виливків наведено на рис. ПІЛ.Для виготовлення виливків найбільш широко застосовують чавуни з різною формою графіту; вуглецеві та леговані сталі; сплави кольорових металів на основі алюмінію, міді, магнію, титану, молібдену та інших тугоплавких металів.

Для виготовлення якісного виливка поруч із механічними, фізичними та хімічними властивостями ливарні сплави повинні мати ще й ливарні (технологічні) властивості, до яких належать: рідкотекучість, усадка, здатність до ліквації та газо вбирання

32.У разових глиняних формах

Разові форми виготовляють із піщано-глинистих та піщано-смоляних формових сумішей. Призначені вони для виготовлення лише одного виливка, тому що їх руйнують після затверднення металу. За товщиною стінки разові форми можуть бути товстостінні (20...25 мм і більше), оболон-кові (близько 10 мм), тонкостінні (менш як 10 мм).

. Поняття про разові форми. Технологія виготовлення виливка у разовій піщаній формі складається з таких послідовних операцій: виготовлення модельних комплектів; приготування формових і стрижневих сумішей; формування ливарних форм і стрижнів; сушіння стрижнів, а іноді і форм; складання форм; приготування рідкого металу; заливання форм металом; вибивання виливка з форм і стрижнів з виливка; обрубування ливникової системи і очищення виливка; механічна і термічна обробка виливка; контроль і виправлення дефектів готового виливка.

33.Лиття в оболонкових формах

Суть способу полягає у використанні у формовій суміші термореактивної смоли з технічним уротропіном (пульвербакелітом), яка при незначному нагріванні плавиться, а при подальшому нагріванні полімери-зується і необоротно твердіє. За точністю розмірів і чистотою поверхні виливки, виготовлені в оболонкових формах, перевершують виготовлені в піщано-глинистих формах. Цей спосіб застосовують у серійному і масовому виробництві дрібних і середніх виливків з будь-яких сплавів.

Виготовлення оболонкових форм починається з нагрівання модельних металевих плит в електричній печі до температури 220.. .280 °С (рис. 111.29, а). Нагріту модельну плиту 1 (рис. III.29, б) закріплюють моделлю вниз над

бункером 2 з формовою сумішшю З, яка складається з піску і домішки 4...6 % смоли у вигляді порошку. Бункер разом з модельною плитою повертають на 180° (рис. III.29, в), і формова суміш падає на модельну плиту. Смола суміші плавиться і зв'язує зерна піску в напівтверду кірку. Потім бункер повертається у вихідне положення, формова суміш, що не прореагувала, падає на дно бункера, а на модельній плиті залишається напівтверда оболонка 4 завтовшки 6...8 мм (рис. III.29, г). Далі модельну плиту подають у піч для остаточного затверднення оболонки при температурі близько 350...500 °С (рис. III.29, д). Готову тверду оболонку 5 знімають з модельної плити 6 за допомогою виштовхувачів 7 (рис. III.29, є). Таким способом виготовляють обидві половинки оболонкової форми. Стрижні також виготовляють з цієї суміші в металевих стрижневих ящиках за такою самою технологією. Заключною операцією є складання оболонкової форми з півформ. Півформи 8 (рис. III.29, є) скріплюють скобами, струбцинами або склеюють по площині розняття. Складену форму кладуть у металевий ящик 9, засипають навколо крупним піском 10 (або дробом) і заливають металом. Під дією високої температури смола з формової і стрижневої сумішей поступово вигоряє, оболонка втрачає міцність і легко руйнується при вибиванні виливка.