![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •1.Властивості матеріалів
- •2. Поліморфні форми заліза та вуглецю їх властивості
- •3. Класифікація і маркування вуглецевих конструкційних сталей
- •4.Класифікація і маркування легованих сталей
- •5.Інструментальні сталі їх маркування та використання
- •6.Маркування чавнів
- •7.Види термічного обробітку її суть та призначення
- •8.Відпал сталі
- •9.Відпуск сталей
- •10.Гартувння сталей
- •11.Опишіть гартвочні структури
- •12.Основні теорії термообробки сталей і чавунів , перлітно-аустенітні перетворення в основі термічної обробки сталей лежать перетворення, що відбуваються в них при нагріванні й охолодженні.
- •13.Вплив вуглецю на мікроструктуру та властивості сталей
- •14.Мікроструктура та властивості сірого чавуну
- •15.Мікроструктура та властивості сталей
- •16.Фазовий склад вуглецю
- •17. Металокерамічні тверді сплави
- •18Питання
- •22 Питання
- •24Питання
- •31.Суть ливарного виробництва
- •32.У разових глиняних формах
- •33.Лиття в оболонкових формах
- •34.Литя з використанням плавких моделей
- •35.Лиття вметалеві форми
- •37.Обробка тиском
- •39.Покатування труб
- •40.Волочіння
- •41.Пресування і кування
- •42.Штампування
- •43.Суть процесу зварювання
- •44.Ручне і автоматичне дугове зварювання. Оладнання . Електроди
- •45.Вольт-амперна характеристика зварювальної дуги
- •46. Зварювальний трансформатор. Вольт-амперна х-ка
- •47. Вибір режиму ручного електродугового зварювання
- •48. Техніка і способи газового зварювання. Режими зварювання
- •49. Будова і склад ацетиленового полум’я. Види полум’я
- •50. Основні поняття обробки металів різанням, їх визначення
- •51. Робочі, установчі та допоміжні рухи
- •52. Формула швидкості при різанні. Як зміниться швидкість зі зміною подачі, глибини різання, стійкості, властивостей матеріалів
- •53. Основні методи обробки різанням
- •54. Токарні різці. Основна частина і геометричні параметри
- •55. Спіральні свердла. Основні частини і геометричні параметри
- •56. Фрези. Типи і їх призначення
- •57. Вплив геометричних параметрів різця не геометрію різання
- •58. Елементи режиму різання. Схема обробки при точінні
- •59. Процес стружкоутворення. Види стружки
- •60. Сили різання при точінні
- •61. Теплові явища при точінні
- •62. Спрацювання та стійкість різального інструмента
- •63.Матеріал для виготовлення токарних різців
- •64.Класифікація металорізальних верстатів
- •65.Назвіть основні типи передач що використовуються у металорізальних верстатах і запишіть їх передаточне відношення
- •66.Напишіть рівняння кінематичного балансу і поясніть його призначення
- •67. Основні частини токарно-гвинторізного верстата їх призначення
- •69.Пристрої для закріплення заготовок на токарних верстатах
- •70. Основні роботи що виконуються на токарних верстатах
- •72.Визначення основного технологічного часу при точінні
- •73.Обробка деталей на свердлильному верстаті.Типи свердл , зенкерів та розверток
- •74.Пристрої для закріплення заготовок на свердлильном і розточувальному верстаті
- •75.Відкриті та закриті штампи
- •76.Основні характеристики процесу фрезерування
- •77.Основні елементи режиму різання при фрезеруванні
- •78.Основні роботи шо виконуються на фрезерних верстатах
- •79.Пристрої для закріплення заготовок на фрезерному верстаті
- •80.Основні частини фрезерного верстата
- •84.Опишіть основні методи зубонарізування
- •85.Фрезерування зубів методом копіювання
- •87.Методом обкочування на зубодовбаьному
- •88.Основні роботи шо виконуються на шліфувальних верстатах
- •89.Схеми круглового і плоского шліфування
- •90.Чистові методи обробки
31.Суть ливарного виробництва
Суть ливарного виробництва полягає в тому, що фасонну деталь або заготовку виготовляють заливанням рідкого металу в ливарну форму, порожнина якої за розмірами і конфігурацією відповідає деталі. Такі деталі і заготовки називають виливками. Після затвердіння виливки виймають (або вибивають) з форми і ті з них, щодо точності яких ставлять більші вимоги, обробляють механічно.
До складу ливарного цеху входять такі відділення: модельне, землепід-готовче, стрижневе, формувальне, плавильне, вибивальне, обрубне, очисне. У модельному відділенні за робочим кресленням виготовляють модельний комплект; у земле підготовчому - формову та стрижневу суміші у формувальному - ливарну форму; в стрижневому - стрижень; у плавильному дістають рідкий метал. Готову ливарну форму заливають рідким металом і після його затвердіння у вибивальному відділенні видаляють із форми виливок; обрубують ливникову систему й очищають виливок від пригару в очисному відділенні. Заключна операція - контроль якості виливка.Загальну технологічну схему виготовлення виливків наведено на рис. ПІЛ.Для виготовлення виливків найбільш широко застосовують чавуни з різною формою графіту; вуглецеві та леговані сталі; сплави кольорових металів на основі алюмінію, міді, магнію, титану, молібдену та інших тугоплавких металів.
Для виготовлення якісного виливка поруч із механічними, фізичними та хімічними властивостями ливарні сплави повинні мати ще й ливарні (технологічні) властивості, до яких належать: рідкотекучість, усадка, здатність до ліквації та газо вбирання
32.У разових глиняних формах
Разові форми виготовляють із піщано-глинистих та піщано-смоляних формових сумішей. Призначені вони для виготовлення лише одного виливка, тому що їх руйнують після затверднення металу. За товщиною стінки разові форми можуть бути товстостінні (20...25 мм і більше), оболон-кові (близько 10 мм), тонкостінні (менш як 10 мм).
. Поняття про разові форми. Технологія виготовлення виливка у разовій піщаній формі складається з таких послідовних операцій: виготовлення модельних комплектів; приготування формових і стрижневих сумішей; формування ливарних форм і стрижнів; сушіння стрижнів, а іноді і форм; складання форм; приготування рідкого металу; заливання форм металом; вибивання виливка з форм і стрижнів з виливка; обрубування ливникової системи і очищення виливка; механічна і термічна обробка виливка; контроль і виправлення дефектів готового виливка.
33.Лиття в оболонкових формах
Суть способу полягає у використанні у формовій суміші термореактивної смоли з технічним уротропіном (пульвербакелітом), яка при незначному нагріванні плавиться, а при подальшому нагріванні полімери-зується і необоротно твердіє. За точністю розмірів і чистотою поверхні виливки, виготовлені в оболонкових формах, перевершують виготовлені в піщано-глинистих формах. Цей спосіб застосовують у серійному і масовому виробництві дрібних і середніх виливків з будь-яких сплавів.
Виготовлення оболонкових форм починається з нагрівання модельних металевих плит в електричній печі до температури 220.. .280 °С (рис. 111.29, а). Нагріту модельну плиту 1 (рис. III.29, б) закріплюють моделлю вниз над
бункером 2 з формовою сумішшю З, яка складається з піску і домішки 4...6 % смоли у вигляді порошку. Бункер разом з модельною плитою повертають на 180° (рис. III.29, в), і формова суміш падає на модельну плиту. Смола суміші плавиться і зв'язує зерна піску в напівтверду кірку. Потім бункер повертається у вихідне положення, формова суміш, що не прореагувала, падає на дно бункера, а на модельній плиті залишається напівтверда оболонка 4 завтовшки 6...8 мм (рис. III.29, г). Далі модельну плиту подають у піч для остаточного затверднення оболонки при температурі близько 350...500 °С (рис. III.29, д). Готову тверду оболонку 5 знімають з модельної плити 6 за допомогою виштовхувачів 7 (рис. III.29, є). Таким способом виготовляють обидві половинки оболонкової форми. Стрижні також виготовляють з цієї суміші в металевих стрижневих ящиках за такою самою технологією. Заключною операцією є складання оболонкової форми з півформ. Півформи 8 (рис. III.29, є) скріплюють скобами, струбцинами або склеюють по площині розняття. Складену форму кладуть у металевий ящик 9, засипають навколо крупним піском 10 (або дробом) і заливають металом. Під дією високої температури смола з формової і стрижневої сумішей поступово вигоряє, оболонка втрачає міцність і легко руйнується при вибиванні виливка.