![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •1.Властивості матеріалів
- •2. Поліморфні форми заліза та вуглецю їх властивості
- •3. Класифікація і маркування вуглецевих конструкційних сталей
- •4.Класифікація і маркування легованих сталей
- •5.Інструментальні сталі їх маркування та використання
- •6.Маркування чавнів
- •7.Види термічного обробітку її суть та призначення
- •8.Відпал сталі
- •9.Відпуск сталей
- •10.Гартувння сталей
- •11.Опишіть гартвочні структури
- •12.Основні теорії термообробки сталей і чавунів , перлітно-аустенітні перетворення в основі термічної обробки сталей лежать перетворення, що відбуваються в них при нагріванні й охолодженні.
- •13.Вплив вуглецю на мікроструктуру та властивості сталей
- •14.Мікроструктура та властивості сірого чавуну
- •15.Мікроструктура та властивості сталей
- •16.Фазовий склад вуглецю
- •17. Металокерамічні тверді сплави
- •18Питання
- •22 Питання
- •24Питання
- •31.Суть ливарного виробництва
- •32.У разових глиняних формах
- •33.Лиття в оболонкових формах
- •34.Литя з використанням плавких моделей
- •35.Лиття вметалеві форми
- •37.Обробка тиском
- •39.Покатування труб
- •40.Волочіння
- •41.Пресування і кування
- •42.Штампування
- •43.Суть процесу зварювання
- •44.Ручне і автоматичне дугове зварювання. Оладнання . Електроди
- •45.Вольт-амперна характеристика зварювальної дуги
- •46. Зварювальний трансформатор. Вольт-амперна х-ка
- •47. Вибір режиму ручного електродугового зварювання
- •48. Техніка і способи газового зварювання. Режими зварювання
- •49. Будова і склад ацетиленового полум’я. Види полум’я
- •50. Основні поняття обробки металів різанням, їх визначення
- •51. Робочі, установчі та допоміжні рухи
- •52. Формула швидкості при різанні. Як зміниться швидкість зі зміною подачі, глибини різання, стійкості, властивостей матеріалів
- •53. Основні методи обробки різанням
- •54. Токарні різці. Основна частина і геометричні параметри
- •55. Спіральні свердла. Основні частини і геометричні параметри
- •56. Фрези. Типи і їх призначення
- •57. Вплив геометричних параметрів різця не геометрію різання
- •58. Елементи режиму різання. Схема обробки при точінні
- •59. Процес стружкоутворення. Види стружки
- •60. Сили різання при точінні
- •61. Теплові явища при точінні
- •62. Спрацювання та стійкість різального інструмента
- •63.Матеріал для виготовлення токарних різців
- •64.Класифікація металорізальних верстатів
- •65.Назвіть основні типи передач що використовуються у металорізальних верстатах і запишіть їх передаточне відношення
- •66.Напишіть рівняння кінематичного балансу і поясніть його призначення
- •67. Основні частини токарно-гвинторізного верстата їх призначення
- •69.Пристрої для закріплення заготовок на токарних верстатах
- •70. Основні роботи що виконуються на токарних верстатах
- •72.Визначення основного технологічного часу при точінні
- •73.Обробка деталей на свердлильному верстаті.Типи свердл , зенкерів та розверток
- •74.Пристрої для закріплення заготовок на свердлильном і розточувальному верстаті
- •75.Відкриті та закриті штампи
- •76.Основні характеристики процесу фрезерування
- •77.Основні елементи режиму різання при фрезеруванні
- •78.Основні роботи шо виконуються на фрезерних верстатах
- •79.Пристрої для закріплення заготовок на фрезерному верстаті
- •80.Основні частини фрезерного верстата
- •84.Опишіть основні методи зубонарізування
- •85.Фрезерування зубів методом копіювання
- •87.Методом обкочування на зубодовбаьному
- •88.Основні роботи шо виконуються на шліфувальних верстатах
- •89.Схеми круглового і плоского шліфування
- •90.Чистові методи обробки
72.Визначення основного технологічного часу при точінні
2. Продуктивність обробки визначається нормою виробки Q - кількістю деталей, яка обробляється за певний час Г (зміну, годину):
q=t/tk9де Тк - час обробки деталі:
Т t + f
1 к = *шт *п.35де ґшт - штучний час на обробку деталі; tn 3 - підготовчо-заключний час, віднесений до однієї деталі:
'шт = 'о + 'д+ 'обс + *п>де /0 - основний (технологічний) час, безпосередньо витрачений на різання; /д - допоміжний час на встановлення і зняття деталі, замірювання її, керування верстатом; /обс - час обслуговування верстата і робочого місця; /п-час перерв на відпочинок. Основними складовими штучного часу є /0, який залежить від виду обробки, розмірів деталі і режимів різання, та гд.
73.Обробка деталей на свердлильному верстаті.Типи свердл , зенкерів та розверток
На свердлильних верстатах виконують такі основні операції: свердління, розсвердлювання, зенкерування (рис. VI.26, а) - процес обробки циліндричних литих, штампованих або попередньо просвердлених отворів зенкером для надання їм правильної геометричної форми, потрібних розмірів і необхідної шорсткості поверхні; розточування отворів (рис. VI.26, б) - здійснюється різцями у тих випадках, коли осі отворів мають бути розташовані за точними координатами; розвертання (рис. VI.26, в) - точна обробка отворів з метою надання їм точних розмірів і малої шорсткості поверхні; зенкування (рис. VI.26, г) - процес утворення циліндричних або конічних заглиблень у попередньо просвердлених отворах під головки болтів, гвинтів та інших деталей за допомогою циліндричних і конічних зенкерів (зенківок); цекування - обробка торцевих поверхонь під гайки, шайби і кільця пластинками або торцевими зенкерамиТипи свердел. Розрізняють такі основні типи свердел: а) перові (рис. VI.27, а), що становлять стрижень або закріплювану в оправці пластинку з різальними кромками, заточеними під кутом 2ф = 80... 150°. Застосовують ці свердла в основному для свердління отворів у твердих поковках і виливках та для обробки ступінчастих отворів; б) спіральні (рис. VI.27, б); в) свердла для глибокого свердління (рис. VI.27, в); г) центрувальні (рис. VI.27, г), призначені для утворення центрових отворів у заготовках, що обробляються в центрах; д) свердла для кільцевого свердління (рис. VI.27, д), які застосовують для глибоких отворів, діаметр яких перевищує 75 ммТипи зенкерів. Залежно від призначення розрізняють такі основні типи зенкерів: а) спіральні (рис. VI.29, а, б), що застосовують для обробки наскрізних циліндричних отворів; б) циліндричні з напрямною цапфою (рис. VI.29, в), призначені для обробки торцевих площин або отворів під циліндричні головки гвинтів; в) конічні - зенківки (рис. VI.29, г), що застосовують для зенкування конічних заглиблень під головки гвинтів, центрових отворів, зняття фасок тощо. Залежно від способу застосування розвертки поділяють на ручні і машинні. За конструктивними особливостями розвертки, як і зенкери, бувають хвостові і насадні, суцільні і з вставними ножами. За формою оброблюваного отвору розрізняють розвертки циліндричні, конічні і ступінчасті.