74.Пристрої для закріплення заготовок на свердлильном і розточувальному верстаті

2. Пристрої для встановлення і закріплення деталей. Для закріплення деталей на столі верстата застосовують універсальні і спеціальні пристрої. До універсальних затискних пристроїв належать притискні планки (рис. VI.34, в), призми (рис. VI.34, г), машинні лещата (рис. VI.34, д)₉ кутники (рис. VI.34, є).

Щоб забезпечити правильне положення інструмента відносно осі оброблюваного отвору і спрямовування його під час роботи, застосовують спеціальні пристрої - кондуктори, які усувають необхідність розмітки деталей.\

75.Відкриті та закриті штампи

У відкритих штампах (рис. ІV.20а) між рухомою і нерухомою частинами штампа є зазор – облойна (чи задиркова) канавка, куди витікає надлишковий об’єм металу заготовки. Облой (задирка), що утворюється при цьому, потім обрізується. У закритих штампах (рис. ІV.20б) метал деформується в закритій порожнині. Штампування не супроводжується утворенням облою, і в цьому разі витрати металу менші, але висуваються підвищені вимоги до точності об'єму заготовки. Штампування в закритих штампах забезпечує більший ступінь деформації, поліпшення мікроструктури і дає можливість штампувати малопластичні сплави. Закриті штампи можуть бути з однією і двома площинами розняття (рис. ІV.20, в). Близьким до схеми штампування в закритих штампах є штампування видавлюванням (рис. IV.20г). Штампи для гарячого штампування виготовляють з штампових сталей 5ХНМ, 4ХЗВМФ, 4Х2В5МФ та ін.

76.Основні характеристики процесу фрезерування

Фрезерування - це процес обробки різанням, при якому різальний інструмент (фреза) виконує обертальний (головний) Рух, а заготовка, що обробляється, - поступальний чи обертальний рух подачі. Фреза - це тіло обертання, на поверхні якого розміщено різальні зубці. На рис. VI.38, а показано схему обробки площин циліндричною фрезою, а на рис. VI.38, б - торцевою. Залежно від напряму обертання фрези і напряму подачі розрізняють зустрічне фрезерування, коли оброблювана заготовка подається назустріч обертанню фрези (рис. VI.38, в) і попутне - коли напрям обертання фрези і напрям подачі збігаються (рис. VI.38, г).

При зустрічному фрезеруванні товщина шару металу, що зрізується зубцем фрези, змінюється від 0 до найбільшого значення. Поступове збільшення товщини зрізуваного шару сприяє плавній роботі фрези. Однак перед тим як врізатися в оброблюваний метал, зубець фрези деякий час ковзає по поверхні різання, зміцненій внаслідок пластичних деформацій при різанні попереднім зубцем. Це призводить до значного спрацювання зубців фрези. Сили, що виникають при фрезеруванні цим методом, намагаються відірвати оброблювану заготовку від стола.

При попутному фрезеруванні в момент врізання зубця відбувається удар, бо зразу знімається шар найбільшої товщини, що поступово зменшується від я_тах до 0, виключається проковзування зубців, сили різання намагаються притиснути заготовку до стола верстата. Все це сприяє зменшенню шорсткості поверхні. Попутне фрезерування раціонально використовувати при чистовій, а зустрічне - при чорновій обробці.