2. Нелегальні фінансові операції в податковій сфері

Види ухилень при сплаті податків:

1. Приховування об’єктів оподаткування

2. Заниження об’єктів оподаткування

3. Приховування факту втрати підстав для пільг

4. Заниження суми податків, зборів

Незаконні способи ухилення від сплати податків:

• приховування доходів;

• завищення витрат;

• оформлення фіктивних документів;

• оформлення поставок обладнання та продукції через фіктивні фірми;

• незаконне використання пільг;

• використання кредитних рахунків банків для несплати податків;

• відображення недостовірної інформації у податковій звітності.

Способи ухилення від сплати акцизного збору:

• ввезення поза митним контролем;

• надходження шляхом "перерваного транзиту";

• переміщення одного товару під виглядом іншого;

• декларування товарів на фіктивні фірми;

• часткове декларування товару;

• оформлення увозу товарів на реально існуючу фірму на території України без відома посадових осіб цієї фірми;

• заниження митної вартості вантажу;

• переміщення товарів за фіктивними документами;

• ввезення товарів під виглядом комплектуючих;

• ввезення продуктів харчування під виглядом сировини.

Бюджетна сфера

Як засвідчує практика, за призначенням використовується лише частка отриманих бюджетних коштів, решта витрачається на власні потреби. В своїй більшості такі кошти:

• роздаються у вигляді комерційних кредитів (12%);

• розміщуються на депозитних рахунках в комерційних банках (31%);

• використовуються як внески у створювані комерційні структури, передаються у вигляді матеріальної допомоги філіям та дочірнім підприємствам господарюючих суб'єктів (18%);

• видаються співробітникам у вигляді безпроцентних позичок (7%);

• витрачаються на оплату навчання своїх дітей чи дітей близьких зв'язків (4%);

• використовуються для придбання квартир, автомобілів, туристичних путівок (11%);

• направляються на погашення банківських позичок, сплату податків, оренду приміщень чи для інших господарських потреб (17%).

Нелегальні фінансові операції з цінними паперами

Використання готівки і проникнення нелегальних коштів на ринок цінних паперів)

Нелегальні кошти можуть проникнути у фінансову систему через особу, яка надає професійні послуги. Другою загрозою може бути те, що учасники ринку ЦП не дотримуються вимог щодо перевірки добропорядності клієнта припускаючи, що це було зроблено фінансовими інститутами, надавачами професійних послуг або іншими особами, що направляють кошти на інвестування. Проникнення нелегальних коштів у сферу ЦП має місце, коли до деяких видів торгових операцій з ЦП не застосовуються обмеження щодо використання готівки.

Розміщення (нашарування) нелегальних коштів. Інший спосіб використання сектору ЦП для відмивання нелегальних коштів, одержаних від кримінальної діяльності не пов’язаної з ЦП, передбачає придбання цінних паперів за нелегальні кошти, які вже були запроваджені у фінансову систему на стадії розміщення (нашарування).

Заснування підприємства, як прикриття для відмивання грошей. В деяких випадках, інструменти ринку ЦП можуть використовуватися для відмивання коштів незалежно від того, чи джерела їх незаконного походження знаходяться в межах сектору ЦП або поза ним. Одним з таких способів є заснування ПАТ, яке б служило прикриттям для діяльності з відмивання коштів. Типовим прикладом є створення кримінальним угрупованням компанії для заняття законною комерційною діяльністю і в подальшому змішування нелегальних коштів з коштами від законної комерційної діяльності.Як правило, така компанія використовує шахрайську бухгалтерію щоб успішно здійснювати зазначену діяльність.

5 Окремо охарактеризуйте кожне джерело права щодо.

Нині основою прав, інфраструктури є відповідні норми КК України, Законів України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» (2002), «Про внесення змін до деяких Законів України з питань запобігання використанню банків та інших фінансових установ з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом», «Про основи національної безпеки України» (обидва — 2003), актів адм., бюдж., подат., мит., валют., банк., зовнішньоекон., госп. зак-ва з питань протидії Т. е., а також окр. міжнар.-прав, док-тів.

6. Назвіть економічні злочини відповідно до українського законодавства.

Найбільша кількість злочинів вчинювалось у бюджетній сфері, в агропромисловому комплексі, на об’єктах паливно-енергетичного комплексу, у сфері приватизації, у сфері банківської і зовнішньоекономічної діяльності.

За масштабами заподіяної шкоди на першому місці знаходяться злочини у сфері кредитно-банківської системи і зовнішньоекономічній діяльності. Висока кримінальна активність характерна і для процесів приватизації державних і комунальних підприємств. Найбільшого розповсюдження тут отримали: заниження вартості приватизованих об'єктів, усунення небажаних конкурентів, негативний вплив на процеси конкуренції, придбання нерухомості шляхом зловживання службовим становищем, фіктивне банкрутство або доведення до банкрутства. 

Серед них найбільш розповсюдженими є: навмисне заниження у звітності сум фактично виплаченої заробітної плати, укриття виручки від комерційних операцій, заниження доходу по експортно-імпортних операціях, таємний вивіз за кордон прибутку спільних підприємств, бартерні операції, маніпуляції з цінами на товари та послуги, перерахування грошей на рахунки фіктивних фірм, неприкрите ухилення від сплати податків та багато інших прийомів, незаконного виготовлення або контрабанда підакцизних товарів - алкогольних напоїв, тютюнових виробів, створення фіктивних підприємств і т.д. шахрайство з фінансовими ресурсами.— контрабандна— випуск фальсифікованої лікеро-горілчаної продукції.

Одночасно для формування ефективної системи попередження даних злочинів, їх поділяють на специфічні групи:

а) злочини, які вчиняються службовими особами – злочини, які вчиняються у сфері службової діяльності, а також інші злочини, суб’єктом яких є службова особа;

б) злочини, які вчиняються шляхом незаконного використання підприємцем своїх прав або їх порушення;

в) злочини в кредитно-фінансових та податкових сферах;

г) злочини, пов’язані з безпосередньою діяльністю на ринках, щодо монополістичних дій та обмеження конкуренції;

ґ) злочини, пов’язані з незаконним одержанням і розголошенням відомостей, що становлять комерційну і банківську таємницю;

д) злочини, пов’язані з процедурою банкрутства тощо.

"Незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, обладнанням для їх виготовлення " (ст. 200), "Незаконні виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів " (ст. 204), "Ухилення від повернення виручки в іноземній валюті " (ст. 207), "Легалізація (відмивання) коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом " (ст. 209), "Порушення правил здачі дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння " (ст. 214), "Незаконні виготовлення, збут або використання державного пробірного клейма " (ст. 217), "Незаконні дії у разі банкрутства " (ст. 221), "Фальсифікація засобів вимірювання " (ст. 226), "Незаконне використання товарного знака " (ст. 229), "Порушення антимонопольного законодавства " (ст. 230), "Незаконна приватизація державного, комунального майна " (ст. 233), "Незаконні дії щодо приватизаційних паперів " (ст. 234), "Недотримання особою обов’язкових умов щодо приватизації державного, комунального майна або підприємств та їх подальшого використання " (ст. 235). "Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї " (ст. 199), "Контрабанда" (ст. 201), "Порушення порядку зайняття господарською або банківською діяльністю " (ст. 202), "Фіктивне підприємництво " (ст. 205), "Незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків " (ст. 208), "Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів " (ст. 212), "Порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом " (ст. 213), "Фіктивне банкрутство " (ст. 218), "Обман покупців і замовників " (ст. 225), "Випуск або реалізація недоброякісної продукції " (ст. 227). Наприклад, стосовно ст. 148–2 КК 1960 р. Стаття 212 "Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів " "Зайняття забороненими видами господарської діяльності " (ст. 203), "Протидія законній господарській діяльності " (ст. 206), "Порушення законодавства про бюджетну систему України " (ст. 210), "Видання нормативно-правових або розпорядчих актів, які змінюють доходи і видатки бюджету всупереч встановленому законом порядку " (ст. 211).

7. Розкрийте поняття «шахрайство» в контексті українського законодавства

1. Заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство) -

карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.

2. Шахрайство, вчинене повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або таке, що завдало значної шкоди потерпілому, -

карається штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк від одного до двох років, або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

3. Шахрайство, вчинене у великих розмірах, або шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, -

карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

4. Шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою, -

карається позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Способами вчинення шахрайства є: 1) обман; 2) зловживання довірою.

До найбільш поширених випадків застосування обману як способу шахрайства належать: вчинення різних угод щодо рухомого і нерухомого майна (купівля-продаж, оренда), коли потерпілому передається фальсифікований товар або предмети гіршої якості, або ж предметом угоди виступають фіктивні предмети, які не існують Е об'єктивній реальності або не належать винній особі; незаконне отримання пенсій, субсидій, інших видів соціальної допомоги на підставі підроблених документів: обманне отримання попередньої оплати (авансу) за надання товарів чи послуг.

8. Які міжнародні документи, що регулюють протидію НФО вам відомі

Конвенція Організації Об’єднаних Націй проти корупції.

Конвенція у справах про відмивання доходів, отриманих від здійснення злочину, їх виявлення, вилучення і конфіскація»

Група з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей — ФАТФ  «Сорок рекомендацій»

"Конвенція в справах про відмивання доходів, отриманих від здійснення злочину, їх виявлення, вилучення і конфіскацію", підписана в Страсбурзі 18 листопада 1990 р. Цей документ підготовлений Комітетом експертів Ради Європи

Згідно з прийнятою міжнародною спільнотою Кримінальною конвенцією «Про боротьбу з корупцією» та ратифікованою Верховною Радою України 16 березня 2005 р. Цивільною конвенцією «Про боротьбу з корупцією», розроблених Радою Європи 1999 року (м. Страсбург), а також Конвенцією ООН проти корупції (Резолюція від 31 жовтня 2003 р.), убачається за доцільне імплементувати міжнародно-правові норми вказаних документів в українське правове поле з метою його гармонізації з міжнародними правовими стандартами та впровадити світовий досвід у сфері протидії корупції, дотримуючись виваженої політики у цьому питанні.

9. Охарактеризуйте стадії кримінального економічного циклу.