49. Надайте характеристику схемам нфо на вторинному ринку.

Легалізація злочинних доходів відбувається шляхом здійснення спекулятивних операцій з цінними паперами (так звані „сміттєві акції”).

Посередник (дружня або підконтрольна особа) дешево скуповує цінні папери (1), а потім перепродає за більш високу ціну особі, яка розплачується брудними грошима (2). Доход від перепродажу набуває легальної форми.

Може використовуватись в комплексних схемах безпосередньо для надання брудним коштам легального вигляду.

Зазвичай, схема виявляється шляхом співставлення з номінальною або ринковою вартістю цінних паперів. Найбільш вірогідно виявити таку схему за допомогою податкових органів та державних органів, що здійснюють регулювання ринків цінних паперів та похідних цінних паперів (особливо при виїзних перевірках та аналізі звітності), а також Держфінмоніторингу та професійних учасників фондового ринку (безпосередньо в ході дослідження фінансових операцій).

49. Назвіть зловживання при розподілі бюджетних коштів.

Відсутність контролю за цільовим використанням і своєчасним поверненням державних кредитів призводить до користування ними у власних цілях безпосередніх отримувачів. Як засвідчує практика, за призначенням використовується лише частка отриманих бюджетних коштів, решта витрачається на власні потреби. В своїй більшості такі кошти:

• роздаються у вигляді комерційних кредитів (12%);

• розміщуються на депозитних рахунках в комерційних банках (31%);

• використовуються як внески у створювані комерційні структури, передаються у вигляді матеріальної допомоги філіям та дочірнім підприємствам господарюючих суб'єктів (18%);

• видаються співробітникам у вигляді безпроцентних позичок (7%);

• витрачаються на оплату навчання своїх дітей чи дітей близьких зв'язків (4%);

• використовуються для придбання квартир, автомобілів, туристичних путівок (11%);

• направляються на погашення банківських позичок, сплату податків, оренду приміщень чи для інших господарських потреб (17%).

53. Яка відповідальність передбачена законодавством України за здійснення нфо в бюджетній сфері?

Розглядати поняття стягнень за бюджетні правопорушення необхідно від виду відповідальності (адміністративної, кримінальної, дисциплінарної) та від галузі права норми якої порушені, характеру бюджетного правопорушення, тобто наслідків які були завдані даним правопорушенням. Згідно з нормами Бюджетного кодексу України особи, винні у порушенні бюджетного законодавства, несуть цивільну, дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з законами України.

Посадові особи органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ та організацій, які вчинили бюджетне правопорушення, несуть передбачену законом цивільно-правову відповідальність згідно з законом незалежно від накладення передбачених бюджетним кодексом заходів стягнення на розпорядника чи одержувача бюджетних коштів.

Стягнення, що застосовуються за порушення бюджетного законодавства можуть бути каральні та правовідновлючі.

Каральна відповідальність наступає за злочини, адміністративні або дисциплінарні проступки в бюджетному процесі, які в загальному будуть називатися бюджетними правопорушеннями. Виникає ця відповідальність та проходить тільки в процесуальній формі і визначається актами державних органів, складеними посадовими особами, що наділені необхідними повноваженнями. В даній ситуації акцент робиться на процесуальну сторону відповідальності, на сам процес притягнення винних осіб до відповідальності (кримінальної чи адміністративної) і нерозривно пов'язаний з ним процес кваліфікації.

Суть правовідновлюючих стягнень заключається у відновленні незаконно порушених прав, в примусовому виконанню обов'язку. Особливість цього виду відповідальності в тому, що в ряді випадків правопорушник може, сам без втручання державних органів, виконати свої обов'язки, поновити порушені права, зупинити протиправний стан. Правопоновлююча відповідальність виникає з моменту правопорушення і завершується поновленням порушеного правопорядку. Процесуальні норми регулюють реалізацію цього виду відповідальності у випадку спору або відмови правопорушника поновити порушений правопорядок.

Бюджетні правопорушення, які виникають на всіх стадіях бюджетного процесу, та які за своїм характером є суспільно небезпечним винним діянням, що посягають на охоронювані кримінальним законом цінності і є заборонені під загрозою покарання караються санкціями передбаченим Кримінальним кодексом України. Даний вид правопорушень є злочином і стягнення за вчинення злочинів у бюджетній сфері, серед усіх видів стягнень за скоєні правопорушення даного характеру, є найсуворішими. Для того, щоб бюджетне правопорушення вважалося злочином, воно повинно містити в собі такі ознаки: кримінальна протиправність; суспільна небезпечність; винність; караність.

Особи, що вчинили діяння, які порушують бюджетне законодавство України, але не мають такої ж суспільної небезпеки, як злочини притягуються до відповідальності у порядку встановленому Кодексом України про адміністративні правопорушення. Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. За вчинення адміністративних правопорушень в бюджетній сфері можуть застосовуватись такі адміністративні стягнення: 1) попередження; 2) штраф; 3) оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення; 4) конфіскація: предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення; грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення; 5) позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові; 6)виправні роботи; 7) адміністративний арешт.

Щодо дисциплінарної відповідальності за бюджетні правопорушення, то слід відмітити, що даний вид відповідальності регламентовано, в основному нормами трудвого права України і за порушення дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана та звільнення.