29. Охарактеризуйте нфо при кредитуванні.

Ці НФО також можна вважати можливим варіантом відповіді на попереднє питання.

2. Кредитні карти.

При зніманні засобів банкомат повідомляє: на рахунку залишилося 7 грн. і пропонує зняти 10 грн. Пенсіонери, студенти часто погоджуються на це, не знаючи, чим усе може закінчитися. Автоматично (на різницю в 3 грн.) Їм відкривається кредит (овердрафт), наприклад, на 500 грн. і далі нараховуються відсотки. Клієнта про це не повідомляють. У результаті через деякий час набігає 2-3 тис. грн. боргу. І все це законно, оскільки прописано в договорі.

4. Нарахування пені на повністю погашений кредит.

На жаль, сьогодні банки користуються необізнаністю клієнтів. Після остаточного внесення коштів за кредитом видають тільки квитанцію з остаточного платежу, замість довідки з написом: «повне погашення кредиту». Буває так, що на рахунку залишиться 2 грн., Що начебто не критично ні для банку, ні для клієнта. Однак, це дає право банку нарахувати прострочення.

5. Оплата чужого кредиту.

Клієнт вносить щомісячний платіж по кредиту, проте квитанція (чек) заповнюється на іншу людину і погашається абсолютно інший кредит. Клієнт, повністю довіряючи співробітникові банку, не вчитується в цифри, вказані на квитанції, і дізнається про прострочення, тільки коли отримує претензію з банку.

10. Покупки в групах.

Людей підкуповують, на перший погляд, привабливі умови групового отримання позики на придбання квартири, автомобіля, земельної ділянки, будівництва будинку і т.д. Привабливість таких пропозицій полягає в неймовірно низьких відсотках за кредитний товар (4% у національній валюті), мінімальні щомісячні платежі в межах 250-1000 грн. протягом 15-25 років, непотрібність довідок про доходи та ін

Проте, для отримання позики, крім документів, потрібно ще оплачувати «вступні» внески. При цьому, обіцяють «кредит», хоча насправді мова йде не про кредитування, а про розподіл у порядку черги сумарних вкладів (внесків) учасників групи.

У кращому випадку учасники «кредитують» один одного, і при цьому платять ще й за участь у цьому сумнівному підприємстві. Так звані «адміністратори» та керівники груп гарантують отримання товару через три місяці і не говорять, що за умовами покупок у групах деякі учасники схеми змушені чекати своєї черги роками.

33. Які способи захисту банківських працівників від нфо в процесі кредитування ви знаєте?

Інструментом системи попередження і протидії легалізації доходів є тренування фахівців банку. Навчання для працівників відділу протидії легалізації доходів банку повинні проводитися за участі фахівців органів нагляду та інших структур, що взаємодіють із банками у питаннях протидії легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом.

Є декілька складових щодо захисту працівників банку від НФО:

1. ідентифікація клієнта. Згідно із Базельськими стандартами під визначенням «клієнта» розуміють : фізичну чи юридичну особу з рахунком в банку або особу на чию користь даний рахунок ведеться; бенефіціари транзакцій, що здійснюються професійними посередниками; будь-яка фізична чи юридична особа, що пов’язана з фінансовою транзакцією і яка може нанести значну шкоду репутації чи фінансовому становищу банку. При ідентифікації клієнта банк повинен проводити як первинне і періодичне розпізнання, що, в першу чергу, залежить від ризикованості діяльності клієнта, так і непланову ідентифікацію, яка може ініціюватись у випадку суттєвих змін у документах чи характері використання рахунка клієнта.

2. «Рекомендовані клієнти» . Відомо, що процедури детальної ідентифікації клієнтів з розгалуженою структурою, які до цього можуть бути ще нерезидентами, займатиме багато часу і може бути пов’язане з певними труднощами, особливо для невеликого банку. Втрата стратегічних клієнтів для невеликого банку може жорстко позначитися на економічних показниках банку, тому можна використати дані ідентифікації клієнта іншого банку, якщо даний клієнт користувався його послугами, або іншими «рекомендуючими особами», за умови, що вони дотримуються стандартів «знай свого клієнта». Що стосується рекомендуючих осіб, то це може бути створена на базі ДКФМ структура яка професійно веде реєстр ідентифікованих осіб, однак це може бути структурна одиниця державного масштабу створена за ініціативою банків.

3. Третя складова правил «знай свого клієнта» – це постійний моніторинг рахунків і операцій клієнта є важливим аспектом при оцінці ризику клієнта. Банки повинні здійснювати не тільки постійний контроль і нагляд за операціями клієнта, а й розуміти суть операцій, що залежить від характеру діяльності клієнта, від його виробничих потужностей, розміру активів тощо. Невідповідність вищевказаних факторів з кількістю коштів, що проводяться по рахунках клієнта може свідчити про те що на цих рахунках проходить відмивання коштів. При виставленні оцінки ризику клієнта банк повинен враховувати результати постійного моніторингу операцій клієнта. Для того щоб правила банку відповідали вимогам «знай свого клієнта», для всіх рахунків повинні діяти системи для виявлення незвичайних або ж підозрілих схем діяльності.