- •Лекції з дисципліни «управління інноваційно-инвестиційною діяльністю»
- •1. Концепція інноваційного менеджменту
- •1.1. Основні поняття із області інноваційної діяльності
- •1.2. Визначення і функції інноваційного менеджменту
- •1.3. Структура інноваційного процесу
- •1.4. Організація науково-дослідних і досвідно-конструкторських робіт
- •1.5. Принципи інноваційного процесу
- •1.6. Фактори успішності і невдач нововведень
- •1.7. Життєвий цикл інновацій
- •1.8. Інноваційна інфраструктура
- •1.9. Еволюція технологічних укладів
- •2. Державне регулювання інноваційної діяльності
- •2.1. Конкурентоспроможність країни і інноваційна діяльність
- •2.2. Роль держави у створенні механізму регулювання інноваційною діяльністю
- •2.3. Державна інноваційна політика
- •2.4. Методи реалізації інноваційної політики
- •3. Організація як суб’єкт реалізації нововведень
- •3.1. Взаємодія організації і нововведень
- •3.2. Інноваційні стратегії в організації
- •3.3. Патентно-ліцензійна діяльність організації
- •3.4. Структури науково-дослідних і проектних організацій
- •Список використаної літератури
- •4. Теоретичні основи інвестиційного менеджменту
- •4.1 Економічна сутність інвестицій та інвестиційної діяльності
- •4.2. Класифікація інвестицій та інвесторів
- •4.3. Державне регулювання інвестиційної діяльності
- •Пряме управління державними інвестиціями
- •Не пряме державне регулювання інвестиційної діяльності
- •4.4. Сутність та принципи інвестиційного менеджменту
- •4.5. Мета інвестиційного менеджменту
- •Агентські відносини
- •4.6. Завдання інвестиційного менеджменту
- •4.7. Функції інвестиційного менеджменту
- •5. Інвестиційна стратегія підприємства
- •5.1. Сутність інвестиційної стратегії підприємства
- •5.2. Стратегічні цілі інвестиційної діяльності підприємства
- •5.3. Види інвестиційних стратегій підприємства
- •6. Оцінка вартості грошей у часі
- •6.1. Поняття грошового потоку
- •6.2. Функція «складний відсоток»
- •6.3. Функція «дисконтування»
- •7. Реальні інвестиції підприємства
- •7.1. Особливості здійснення реальних інвестицій
- •7.2. Форми здійснення реальних інвестицій
- •7.3. Управління інвестиційними проектами
- •7.4. Форми виходу проекту з інвестиційної програми підприємства
- •Список використаної літератури
- •Додаток
- •1. Функція «складний відсоток». Значення коефіцієнтів компаундування для різних відсоткових ставок I та числа періодів нарахування відсотків n
- •Контрольні питання
- •1. Управління інноваційною діяльністю
- •2. Управління інвестиційною діяльністю
1.5. Принципи інноваційного процесу
Розглянемо принципи, якими керуються в управлінні інноваційним процесом.
1. Нововведення звичайно мають обмежений початковий масштаб. Кошти вкладаються у невеликі проекти, націлені на обмежений ринок, з залученням невеликої кількості людей. У протилежному випадку може виникнути дефіцит у коштах, а впровадження нововведення може невиправдано затягнутися. У процесі розробки нововведення необхідні безперервні експерименти, численні і швидкі тести на невеликих ринках під час пробних продажів.
2. Важливою умовою успішності нововведень є незалежність і самостійність інноваційних проектів, оскільки зовнішньоекономічний, адміністративний або політичний тиск часто призводить до комерційного провалу.
3. Розробляючи інноваційну стратегію, необхідно орієнтуватися на потреби покупця, тобто «винаходити разом з постачальниками і клієнтами».
4. Необхідно забезпечити уособлення нового проекту в окрему структуру, тобто необхідно створити так звану тимчасову цільову групу. Доцільно надати спеціалістам широкі можливості і свободу дій, право самим приймати рішення і використовувати ресурси існуючих підрозділів.
5. Важливішою вимогою успіху нововведення є «людський фактор», тобто наявність у колективі новатора, ентузіаста, який генерує ідеї. Задача керівництва підприємства - морально і матеріально стимулювати будь-які прояви ініціативи, неординарні підходи, оригінальні рішення. Це, в свою чергу, стимулює формування особливої «підприємницької» атмосфери, інноваційного середовища на фірмі.
6. Необхідною умовою успішної інноваційної діяльності є правильна оцінка невдач, уміння робити з них корисні висновки.
7. Велике значення має творче використання чужих ідей. Головна умова здійснення цього - переборювання негативного відношення до чужого винаходу. Наприклад, ідея розробки транзистора була з самого початку відкинута японською компанією «Саніо», яка стала потім лідером на ринку транзисторної технології.
8. Стратегічна політика інноваційної діяльності заснована на аксіомі - все існуюче швидко старіє. І якщо головний стратегічний девіз діючого підприємства - «більше і краще» то лозунг інноваційної стратегії - «нове і інше», тобто планова і систематична ліквідація старого в ім’я нового і перспективного.
1.6. Фактори успішності і невдач нововведень
Аналізу факторів успішності і невдач нововведень присвячений ряд досліджень в Європі, США і Японії. Висновки цих досліджень мають схожий характер. У першу чергу відмічається висока «смертність» нових ідей.
Так, наприклад, на японських підприємствах 33% запропонованих ідей доходять до стадії технічних розробок. З них 47% доходить до стадії комерційних розробок, з яких дійшли до масового виробництва тільки 56% ідей. Таким чином, тільки 9% ідей від загальної кількості запропонованих доходять до ринку.
Ключовими факторами успіху нововведень є:
-
Переваги товару над своїми конкурентами, тобто наявність у нього унікальних ознак, що допомагає кращому сприйняттю споживачем. Даний фактор відзначають всі дослідники як основний.
-
Маркетингове ноу-хау фірми, тобто розуміння поведінки споживачів, психології сприйняття новинок.
-
Висока синергія науково-дослідних, досвідно-конструкторських робіт і виробництва, тобто взаємодія усіх підрозділів підприємства, як єдиного цілого.
До основних принципів невдач нововведень треба віднести:
-
скорочення життєвого циклу товарів;
-
ріст витрат на науково-дослідні і досвідно-конструкторські роботи;
-
ріст пропозицій нових товарів;
-
жорсткість законодавчих актів з охорони оточуючого середовища і захисту прав споживачів;
-
зменшення рентабельності підприємств-послідовників;
-
зволікання з розробкою інновацій.
Таким чином, невдачі - це невід’ємна частина інноваційного процесу. Менеджерам необхідно постійно аналізувати причини невдач, що дає можливість у подальшій діяльності врахувати численні проблеми і знизити ризики.