5.3. Види інвестиційних стратегій підприємства

Вибір інвестиційної стратегії залежить від прийнятої підприємством базової корпоративної стратегії. Така залежність визначається тим, що інвестиційна стратегія має підпорядкований характер по відношенню до базової корпоративної стратегії і, як будь-який вид функціональної стратегії, призвана забезпечувати її реалізацію. Виходячи з можливих базових стратегій підприємства, у табл. 5.1 наведені адекватні їм інвестиційні стратегії.

Таблиця 5.1

Види інвестиційних стратегій підприємства

Види базових корпоративних стратегій	Види інвестиційних стратегій підприємства
1. «Прискорений ріст»	Стратегія інвестиційної підтримки прискореного росту підприємства
2. «Обмежений ріст»	Стратегія інвестиційного забезпечення усталеного росту підприємства
3. «Скорочення»	Антикризова інвестиційна стратегія підприємства

Стратегія інвестиційної підтримки прискореного росту підприємства спрямована на забезпечення високих темпів операційної діяльності, в першу чергу, - обсягів виробництва і реалізації продукції. У цих умовах збільшується потреба в інвестиційних ресурсах, спрямованих на приріст обігових і необігових активів підприємства. Відповідно, пріоритетним напрямом стратегічного інвестиційного розвитку підприємства є ріст обсягу реальних інвестицій.

Стратегія інвестиційного забезпечення усталеного росту підприємства спрямована на збалансування обмеженого росту операційної діяльності та необхідного рівня фінансової безпеки підприємства. У цьому випадку пріоритетною сферою є збалансування портфелів реальних і фінансових інвестицій.

Антикризова інвестиційна стратегія підприємства призначена забезпечити фінансову стабілізацію у процесі виходу з кризи. У цьому випадку скорочуються обсяги виробництва і реалізації продукції, а пріоритетною сферою стратегічного фінансового розвитку підприємства стає формування достатнього обсягу реальних інвестицій.

6. Оцінка вартості грошей у часі

6.1. Поняття грошового потоку

Одна з основних проблем, з якою стикується інвестиційний менеджер, полягає в оцінці майбутніх грошових потоків. Фраза «вартість грошей у часі» означає, що грошова одиниця (гривня, рубель, долар та інше) у руках коштує більше, ніж грошова одиниця, яку обіцяють у майбутньому. Змінення з часом вартості грошей відбувається під впливом інфляції і здатності грошей приносити прибуток.

У процесі порівняння вартості грошей при їх інвестуванні та поверненні прийнято використовувати два поняття – майбутню вартість і поточну вартість грошей. Принципи розрахунку часової вартості грошей мають чимало застосувань – від складання графіків виплати кредитів і до рішень про придбання нового обладнання. Із усіх понять, що використовуються в області фінансів, жодне не є настільки важливим, як часова вартість грошей, або, іншими словами, аналіз майбутніх грошових потоків, приведених (дисконтованих) до теперішнього часу.

Грошовий потік - це сукупність розподілених у часі надходжень та виплат грошових коштів підприємства.

Приведення грошових сум, що виникають у різний час, до виду, що зіставляється, називається «часова оцінка грошових потоків».

Теорія і практика використання функцій складного відсотку базується на ряді положень:

• Грошовий потік представляє собою платежі, які виникають у визначеній хронологічній послідовності.

• Грошовий потік, у якому платежі відрізняються за величиною чи не постійні у часі, називаються «звичайним грошовим потоком».

• Грошовий потік рівних платежів, які виробляються через фіксовані інтервали часу протягом заданого строку, називаються ануїтетом.

• Якщо платежі відбуваються у кінці кожного періоду, ануїтет називається звичайним або відстроченим (наприклад, купонні платежі за облігаціями, кредити на купівлю техніки і т.д.).

• Якщо ж платежі відбуваються на початку кожного періоду, то такий ануїтет називається прискореним або авансовим (наприклад, платежі за оренду, квартплати, премії з страхування і т.д.).

Часова оцінка грошових потоків основана на використанні функцій: «складний відсоток», «дисконтування».