- •1.Виникнення та історичний процес розвитку політекономії
- •2.Предмет і функції політекономії. Методи політекономії
- •3.Економічні категорії, економічні закони.
- •4.Сутність і типи економічних систем.
- •5. Власність як правова і економічна категорія. Еволюція відносин власності.
- •6.Основні тенденції розвитку відносин власності в Україні за сучасних умов. Роздержавлення й приватизація.
- •7. Економічні потреби суспільства, їх суть та структура. Взаємозв’язок потреб і виробництва. Закон зростання потреб.
- •8. Сутність і структура економічних інтересів. Економічні інтереси – рушійна сила соціально-економічного розвитку.
- •9. Поняття суспільного виробництва: його фактори і структура. Крива виробничих можливостей
- •10.Економічна та соціальна ефективність суспільного виробництва.
- •11. Результативні показники суспільного виробництва.
- •12. Натуральне виробництво, товарне виробництво. Сутність та умови виникнення.
- •13. Типи товарного виробництва, їх загальні риси та відмінності.
- •14. Товар і його властивості. Альтернативні теорії вартості.
- •15. Закон вартості, його сутність та функції.
- •16. Теоретичні концепції виникнення і суті грошей.
- •17. Розвиток форм вартості та виникнення грошей.
- •18. Сутність та функції грошей. Закони грошового обігу.
- •19. Інфляція: типи та основні форми їх прояву. Причини інфляції в ринковій економіці. Види інфляції в залежності від темпу зростання цін.
- •20. Інфляція попиту. Інфляція витрат. Соціально-економічні наслідки інфляції.
- •21. Ринок, його сутність та функції. Умови формування ринкових відносин в Україні.
- •22. Попит і фактори, що його визначають. Закон попиту.
- •23. Пропозиція і фактори, що її визначають. Закон пропозиції
- •24. Взаємодія попиту і пропозиції. Ринкова рівновага. Теорія ринкової ціни а. Маршалла
- •25. Конкуренція в ринковій економіці. Внутрішньогалузева і міжгалузева, цінова і нецінова конкуренція. Досконала і недосконала конкуренція.
- •26. Монополія в ринковій економіці. Види монополізму
- •27. Структура та інфраструктура сучасного ринку.
- •28. Необхідність та сутність державного регулювання економіки
- •29. Підприємство – первинна ланка економіки. Функції підприємства. Основні види підприємств в ринковій економіці.
- •30. Кругооборот та оборот капіталу підприємства. Час і швидкість обороту капіталу. Основний і оборотний капітал. Амортизація
- •31. Витрати виробництва, їх суть та види
- •32.Доходи підприємства. Економічний, бухгалтерський та чистий прибуток.
- •33. Суть і функції підприємництва. Види підприємницької діяльності. Розвиток підприємництва в українській економіці.
- •34. Заробітна плата – категорія розвинутого товарного виробництва. Номінальна та реальна заробітна плата. Форми і системи заробітної плати.
- •35. Позичковий капітал, його сутність і джерела. Позичковий процент
- •36. Банківська система в ринковій економіці. Сучасна банківська система України.
- •37. Кредитна система. Кредит: сутність, функції, форми
- •38. Акціонерне товариство і його основні риси. Сутність і види акцій. Доходність акцій. Облігації
- •39. Фінансова система країни та її структура
- •40. Державний бюджет та бюджетна система
- •41. Сутність та функції податків. Принципи оподаткування. Класифікація податків.
- •42. Зміст суспільного відтворення. Види відтворення. Типи економічного зростання.
- •44. Циклічність як форма руху економіки. Економічний цикл та його фази
- •45. Види циклічних коливань і методи їхнього регулювання. Нециклічні коливання в економіці.
- •46. Зайнятість та безробіття в ринковій економіці. Види і соціально-економічні наслідки безробіття.
- •47. Суть і етапи розвитку світового господарства. Економічна інтеграція. Проблема інтеграції економіки України в світове господарство.
- •48. Основні форми міжнародних економічних відносин.
- •49.Світовий ринок та теорії міжнародної торгівлі.
- •50. Глобальні проблеми людства: сутність, види та передумови вирішення
7. Економічні потреби суспільства, їх суть та структура. Взаємозв’язок потреб і виробництва. Закон зростання потреб.
Потреба – це відчуття людиною необхідності певних речей, послуг, відносин, бажання володіти ними або відчуття незадоволеності за їх відсутністю. Потреби економічні – це частка суспільних потреб, задоволення яких пов’язано з функціонуванням суспільного виробництва. Процес задоволення потреб пов’язаний з функціонуванням суспільного виробництва, в остаточному підсумку є рушійною силою розвитку людини й суспільства. За суб’єктами потреби поділяють на індивідуальні, колективні, суспільні. За ступенем реалізації 1) абсолютні потреби (породжені сучасним рівнем розвитку світової економіки); 2) дійсні потреби (відповідають рівню розвитку економіки певної країни); 3) платоспроможні потреби, які людина може задовольнити відповідно до власних доходів та рівня цін. Особливість людських потреб у їх безмежності. Задоволення одних спричиняє виникнення інших, більш різноманітних. Це відбувається за кількома причинами: 1) людина не може одноразово задовольнити свої потреби в споживчих товарах (наприклад, їжі); 2) людина завжди прямує до чогось нового, більш досконалого, ніж уже має; 3) на потреби в ринковій економіці впливає конкуренція виробників, що постійно пропонують нові споживчі блага, реклама тощо. Продуктивні сили, невпинно розвиваючись, не лише створюють умови для задоволення потреб, які склалися, а й стають ґрунтом для виникнення нових потреб. Цей процес, як і сам процес суспільного виробництва, відбувається безперервно і свідчить, що в суспільстві діє об’єктивний закон зростання потреб.
8. Сутність і структура економічних інтересів. Економічні інтереси – рушійна сила соціально-економічного розвитку.
Економічний інтерес – це мотив та стимул соціальних цілеспрямованих дій економічних суб’єктів з метою отримання певних результатів для задоволення різноманітних потреб. Обумовлюють включення людини у систему виробничих відносин. Класифікація інтересів за ознакою суб’єктності: особистий, колективний, державний. По-перше, кожна людина є носієм сукупності економічних інтересів та, по-друге, якісна визначеність системи економічних інтересів на рівні кожного суб’єкту не є однаковою. Саме відносини власності на засоби виробництва найбільш суттєво визначають відмінності в економічному становищі системи економічних інтересів. Вдосконалення механізму узгодження інтересів, підпорядкування їх досягненню кінцевої мети суспільного виробництва є важливими передумовами підвищення ефективності функціонування усієї економічної системи.
9. Поняття суспільного виробництва: його фактори і структура. Крива виробничих можливостей
Суспільне виробництво – це цілеспрямована діяльність людини, усього суспільства по створенню необхідних благ та послуг. По-перше, участь у виробничому процесі повинна приймати людина з певними здібностями та трудовими навичками (особистий фактор виробництва). В економічній літературі здатність людини до праці називається робочою силою. Праця – це процес застосування здібностей та трудових навичок людей, прикладення їх фізичних та розумових зусиль для виробництва продукту. По-друге, необхідно мати сировину, матеріали, з яких буде виготовлятися продукт. Те, над чим працює людина, те, що вона перетворює в результат праці, називається предметами праці. По-третє, необхідні певні умови для здійснення процесу праці – машини, інструменти, обладнання, будинки тощо. Все те, за допомогою чого відбувається процес праці, називається засобами праці. Предмети праці у сукупності з засобами праці являють собою засоби виробництва (речовий фактор виробництва). Сукупність особистих і речових факторів виробництва утворює продуктивні сили суспільства. Суспільне виробництво має певну структуру. Його можна розподілити на матеріальне (промисловість, сільське господарство, транспорт, будівництво, торгівля) та нематеріальне (охорона здоров’я, освіта, духовні та культурні цінності тощо). Сукупність галузей, що обслуговують виробництво, складає виробничу інфраструктуру. Це – будівництво та експлуатація доріг, каналів, мостів, складів, виробничих будівель, водопостачання, каналізація, зв’язок, фінансово-кредитне обслуговування, консультаційні послуги тощо. Невиробнича (або соціальна) інфраструктура опосередковано пов’язана з виробництвом (підготовка кадрів, охорона здоров’я, соціальне обслуговування, кредитування, страхування та ін.).