48. Основні форми міжнародних економічних відносин.

МЕВ – це сукупність міжнародних економічних зв’язків, що формуються під впливом розвитку продуктивних сил, економічного устрою, політичної орієнтації країн та інших чинників між суб’єктами різних країн. Основною формою економічних відносин між країнами є міжнародна торгівля – торгівля між країнами, яка складається із ввезення (імпорту) та вивезення (експорту) товарів і послуг. Важливий фактор сучасної міжнародної торгівлі – це конкурентоспроможність товару на світовому ринку, його відповідність найвищим стандартам. Орієнтиром у торгівлі виступають світові ціни товарів в основі яких лежить інтернаціональна вартість. Основними тенденціями розвитку міжнародної торгівлі на сучасному етапі є: 1) зменшення частки сировини й збільшення частки готової продукції в структурі товарообороту; 2) поява нових лідерів: на зміну США прийшли Японія, Німеччина, індустріальні країни Південно-Східноі Азії, Бразилія, Аргентина. Водночас збільшується частка Китаю та Східноєвропейських країн; 3) зміни у зв’язку з утворенням Європейського союзу з єдиною грошовою одиницею й правилами внутрішньої торгівлі; 4) підсилення значення міжнародних угод по торгівлі, таких як, наприклад, ГААТ (угода по тарифах і торгівлі) та інші. Вивіз капіталу –експорт вартості у грошовій або товарній формі з однієї країни в іншу. Головна мета експорту капіталу полягає в отриманні більшого, ніж в межах своєї країни, прибутку. Вивіз капіталу здійснюється у двох основних формах:1.підприємницький капітал (вкладення в підприємства за кордоном капіталу або шляхом нового будівництва, або купівлі існуючих підприємств, придбання їх акцій). Коли експортер є повним власником підприємства або володіє контрольним пакетом акцій, то це – прямі інвестиції, а коли повного пакету немає – портфельні інвестиції; 2.позичковий капітал ( експорт у вигляді коротко- чи довгострокових кредитів урядам або підприємцям інших країн, укладення грошей на банківські рахунки за кордоном тощо). Процес міжнародної міграції робочої сили – стихійного переміщення працездатного населення з одних країн в інші. Серед чинників, які зумовлюють цей процес, слід виділити безробіття, низький життєвий рівень, різницю в соціально-економічних умовах тощо. За сучасних умов постійно і значно збільшуються масштаби міжнародної міграції робочої сили. Певних масштабів набула також взаємна міграція робочої сили між розвиненими країнами, а також між країнами, що розвиваються і переходять до ринку. Серед мігруючих в розвинені країни значно підвищилася частка висококваліфікованих фахівців. В Україні проявилась тенденція збільшення відтоку населення за кордон. науково-технічні зв’язки (знаходить вираження у обміні патентами, ноу-хау, лізингу, інжинірингу, консалтингу тощо)Міжнародні валютні відносини. Функціональною нормою їх організації є світова валютна система.

49.Світовий ринок та теорії міжнародної торгівлі.

Світовий ринок – розвинена сфера товарного обміну, що ґрунтується на міжнародному поділі праці. МПП – спеціалізація країн на виробництві певних товарів і послуг, якими країни обмінюються між собою. Основним чинником, що зумовив МПП, було нерівномірне розміщення природних багатств на земній кулі. В сучасних умовах природні умови дедалі слабше впливають на поділ праці між країнами, а головним його чинником стають науково-технічні досягнення країн, їх спеціалізація на прогресивній техніці та наукомістких технологіях.

Теорія абсолютних переваг А.Сміта Абс. П.к. у вир-ві певного продукту означає, що ця країна здатна віробляти більшу кількість одиниць цього продукту з певного обсягу ресурсів за наявного рівня технологій порівняно з конкурентами. Україна має спеціалізуватися на виробництві та експорті тих товарів, у виготовленні яких має абсолютні переваги, а імпортувати ті товари, вир-во яких в нац. Економіці дорожче. Спеціалізацію на вир-ві визначає невидима рука ринку. Теорія порівняльних переваг Д. Рікардо Наявність абсолютної переваги у національному виробництві того чи іншого товару не є необхідною умовою для розвитку міжнародної торгівлі. Міжнародний обмін можливий та ефективний за наявності порівняльних переваг. Вони виникають в країні, де для вир-ба двох товарів використ. Різна кількість праці. Якщо вир-во вина в Португалії ефективніше ніж в Англії, то торгівля з нею втрачає своє значення. Країна має порівняльну перевагу у вир-ві продукту, якщо вона виробляє цей продукт з нижчою альтернативною вартістю, ніж потенційний торгівельний партнер. Неокласичні теорії світової торгівлі: Теорія Хекшера-Оліна. Чому виникають відмінності у порівняльних витратах?. 1) забезпеченість країн факторами вир-ва неоднакова; 2)співвідношення факторів вир-ва у вир-ві різних товарів різні. Країни експортують ті товари, вир-во яких потребує значних витрат відносно надлишкових факторів і невеликих витрат дефіцитних факторів, та імпортують товари, у виробництві яких довелося б широко вікорист. Відносно дефіцитні фактори. Фактор є відносно надлишковим для даної країни, якщо відношення між кількістю цього фактора та іншими факторами в країні вище, ніж в інших країнах. Модель Хекшера-Оліна – двофакторна модель (матеріальні та людські ресурси, які розподілені між країнами нерівномірно). Пізніше дана модель доповнюється таким фактором, як кваліфікація праці. А потім в моделі з’являються багатофакторні моделі.