44. Циклічність як форма руху економіки. Економічний цикл та його фази

Рух суспільного виробництва від одного кризового явища до іншого через певну послідовність фаз (кризу, депресію, пожвавлення, піднесення) називається економічним циклом. Найважливішою рисою фази кризи є надвиробництво товарів та послуг у порівнянні з платоспроможним попитом на них. На фазі депресії припиняється падіння виробництва, а разом з цим і зниження цін. Поступово зменшуються запаси товарів. Через незначний сукупний попит збільшується обсяг вільного грошового капіталу і ставка банківського процента знижується до мінімуму. Пропозиція товарів перестає обганяти попит, між ними поступово встановлюється рівновага. В цей же час створюються природні умови для виходу з депресії: зниження цін на засоби виробництва й кредити, що стали дешевшими, сприяють новому накопиченню капіталу і відновленню розширеного відтворення на новій технічній основі. На фазі пожвавлення відбувається розширення виробництва до його докризового рівня. Розміри товарних запасів встановлюються на рівні, який потрібен для безперебійного постачання ринку. Починається невелике підвищення цін, яке викликане пожвавленням попиту. Скорочується рівень безробіття. Зростає попит на грошовий капітал і ставка процента. На фазі піднесення випуск продукції перевищує докризовий рівень. У зв’язку з цим скорочується безробіття. більшення споживчого попиту супроводжується зростанням цін на товари. Підвищується прибутковість виробництва.Зростають попит на кредитні ресурси і норма банківського процента.

Циклічні коливання у розвитку капіталістичної системи господарства відбуваються постійно, через певний час. Це дозволяє зробити висновок про те, що циклічність є закономірністю, формою руху економіки. Причину циклічності необхідно шукати в появі певної сукупності зовнішніх і внутрішніх чинників, серед яких вирішальне значення мають останні. Зовнішні – це чинники, які знаходяться поза межами економічної системи (зміни у чисельності населення, політичні, воєнні та інші надзвичайні події, неврожаї та ін.). Внутрішні – це чинники, які мають місце усередині самої економічної системи (нестабільність інвестиційних витрат та споживчих витрат, діяльність держави в галузі економічного регулювання та ін.).

45. Види циклічних коливань і методи їхнього регулювання. Нециклічні коливання в економіці.

Цикли ділової активності тривалістю 7-11 років називають середніми циклами. Вони здійснюють найбільш відчутний вплив на розвиток економічних процесів і тому їх називають базисними циклами. Методи регулювання: 1) політика стримання, основні заходи якої повинні привести до обмеження сукупного попиту; 2) політику експансії основними заходами є зниження облікової ставки, купівля державних паперів на відкритому ринку, зниження норми обов’язкових банківських резервів, додаткові витрати держбюджету, зменшення податкових ставок, прискорення виконання інвестиційних програм, підвищення заробітної плати тощо. Короткі (малі) коливання тривають 3-4 роки. Методами регулювання таких циклів є маркетинг і стратегічне планування, які здійснюються окремими суб’єктами ринкового господарства. Періодичність великих циклів складає 40-60 років. Методами регулювання великих хвиль є розвиток міжнародного співробітництва і кооперації праці.