31. Витрати виробництва, їх суть та види

Економічні витрати – це ті виплати, які підприємство зобов’язане зробити, або ті доходи, які фірма змушена забезпечити постачальникам ресурсів, щоб отримати можливість використовувати їх у своїх виробничих цілях і не допустити їх використання в альтернативних виробництвах. Внутрішні (або неявні) витрати – це неоплачувані витрати, витрати, пов’язані з використанням ресурсів, які перебувають у власності підприємства. Вартість внутрішніх витрат – це ті доходи, які могли б бути отримані за власні ресурси, якщо б вони використовувалися не у власному бізнесі, а в альтернативних виробництвах. Зовнішні витрати – це витрати підприємства на оплату ресурсів, що йому не належать. Ці оплачувані витрати, відбиваються в бухгалтерському обліку підприємства і називаються бухгалтерськими витратами. Постійні витрати (fixed cost) – це витрати, величина яких не залежить від змін обсягів виробництва. До них відносять амортизацію основного капіталу, орендну плату покриття банківських кредитів, плату службовцям тощо. Змінні витрати (variable cost) змінюються в залежності від обсягів виробництва. До них відносять заробітну плату робітників, платежі за сировину, паливо, напівфабрикати, електроенергію та ін. Сукупність постійних і змінних витрат є валові або загальні витрати підприємства (total cost). Приріст обсягу продукції призводить до зростання валових витрат, при цьому змінні витрати зростають, а постійні залишаються незмінними. Взаємозв’язок змін валових та змінних витрат особливо наочно виявляється в характері змін граничних витрат підприємства. Граничними витратами є збільшення (зменшення) валових витрат, пов’язане з ростом випуску продукції, на одну додаткову одиницю. Оскільки постійні витрати не змінюються в залежності від обсягів виробництва, їх граничний показник дорівнює нулю. Тому граничні валові витрати – це граничні змінні витрати. Собівартість продукції – грошовий вираз поточних витрат підприємства на виробництво та реалізацію продукції. Собівартість (в залежності від повноти представлених витрат) розраховується як виробнича (сукупність витрат на виробництво), як повна собівартість (вміщує виробничу собівартість, а також витрати на реалізацію продукції).Собівартість продукції – один з найважливіших показників ефективності діяльності суб’єкта господарювання. ЇЇ зниження забезпечує підвищення прибутковості підприємства, а щоб цього досягти, необхідно визначати напрямки зниження собівартості, які в значній мірі залежать від структури витрат того чи іншого підприємства.

32.Доходи підприємства. Економічний, бухгалтерський та чистий прибуток.

Валовий доход – це виручка, одержана підприємством від реалізації продукції (робіт, послуг). Він являє собою добуток ціни одиниці продукції і кількості продукції. Середній валовий доход характеризує середню ціну одиниці продукції і вимірюється таким чином: Граничний валовий доход – це додатковий доход, що є результатом продажу додаткової одиниці продукції. Кожного разу, приймаючи рішення щодо збільшення обсягів виробництва, підприємець повинен аналізувати співвідношення граничного доходу та граничних витрат. Якщо при певному обсязі виробництва граничний доход дорівнює граничним витратам, не слід збільшувати кількість виробленої продукції. Бухгалтерський прибуток – це надлишок валового доходу над бухгалтерськими витратами, або валовий доход мінус зовнішні (бухгалтерські) витрати. Економічний прибуток – надлишок валового доходу над економічними витратами (сукупності зовнішніх та внутрішніх витрат). Розраховується він таким чином: бухгалтерський прибуток мінус внутрішні витрати з урахуванням нормального прибутку. Балансовий прибуток – це прибуток підприємства, обчислений як сума прибутку від реалізації продукції (робіт, послуг), прибутку від іншої реалізації (наприклад, від реалізації основних засобів), доходу або витрат (витрати вираховуються) від позареалізаційних операцій (наприклад, отримані підприємством штрафи додаються до загальної суми прибутків, а виплачені підприємством – вираховуються із суми прибутків). Чистий прибуток – це частина балансового прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства після виплат першочергових платежів (податків до бюджету, процентів по позиках банків та ін.) Прибуток – це абсолютний показник діяльності підприємства.