20. Інфляція попиту. Інфляція витрат. Соціально-економічні наслідки інфляції.

Механізм інфляції витрат.(Коли збільшуються витрати на одиницю продукції, тобто, середні витрати за даного обсягу продукції) Цей механізм діє таким чином: в економіці, наприклад, відбулося підвищення цін, профспілки починають боротися за підвищення заробітної плати, а її підвищення, оскільки вона є складовою частиною ціни, викликає певні дії виробників. Щоб не втратити частину прибутку, вони починають підвищувати ціни;Механізм інфляції попиту.(Є результатом надлишкового сукупного попиту, на який невзмозі відповісти суспільне виробництво) В економіці з повною зайнятістю будь-який стрибок попиту обертається тривалим ростом цін, оскільки всі ресурси вже задіяні у виробництві і воно за даних умов не може збільшити виробництво товарів та послуг. Інфляція, коли вона виходить за межі допустимого, має негативні наслідки для економіки. Знижується рівень реальних доходів населення, яке отримує фіксовані державою доходи (пенсіонери, студенти, інваліди, робітники держсектору, службовці). Знецінюються заощадження, знижується схильність населення до заощаджень, що спричиняє скорочення інвестиційної пропозиції, зменшується кількість робочих місць, посилюється диференціація населення за рівнем доходів тощо. Особливо негативні наслідки інфляції, що вже прийняла характер неконтрольованої: така інфляція руйнує ринкові механізми, ціни перестають виконувати свої функції. До більш розповсюджених антиінфляційних заходів у ринкових країнах відносять: 1) обмеження кількості грошей в обігу за допомогою жорсткої монетарної політики держави; 2) послаблення інфляційних настроїв населення, при умові зростання довіри населення урядові; 3) зменшення бюджетного дефіциту, емісії грошей, як засобу його покриття, а також зменшення державних витрат; 4) підвищення курсу національної валюти, довіра населення до неї; 5) стимулювання вітчизняного виробника з метою збільшення товарності національної економіки, розвитку власного виробництва; 6) підвищення облікової ставки (ставки рефінансування); 7) удосконалення податкової системи та збільшення податкових надходжень до бюджету; 8) підвищення норми обов’язкових резервів; 9) скорочення державних видатків тощо.

21. Ринок, його сутність та функції. Умови формування ринкових відносин в Україні.

Ринок – це певна сукупність економічних відносин між суб’єктами господарювання та індивідами, які опосередковані товарами та грошима, це обмін, який ведеться за законами товарного виробництва і обміну. Ринкові відносини базуються на ціновій системі і конкуренції і існують за умов наявності приватної власності, свободи вибору економічних суб’єктів, існування вільного підприємництва. 1) Регулююча – ринок визначає структуру пропозиції і забезпечує розподіл і перерозподіл ресурсів у відповідності з попитом. Найважливіше значення при цьому відіграють ціни, а також конкуренція, яка впливає на рівень витрат виробництва товарів та послуг. Проте, аналізуючи дану функцію, треба відмітити, що сучасна економіка, окрім ринкових регуляторів, регулюється також державою за допомогою економічних (кредити, податки, ціни, які встановлюються державними органами) та адміністративних (державні замовлення, програми тощо) важелів, а також і самими товаровиробниками (вони заключають між собою угоди про ринки збуту, ціни, квоти тощо); 2) Ціноутворююча – ринок встановлює ціни, які віддзеркалюють суспільно-необхідні витрати виробництва, співвідношення між попитом та пропозицією, моди, смаки тощо; 3) Посередницька – ринок забезпечує умови, за яких економічно відокремлені товаровиробники знаходять один одного і здійснюють обмін результатами своєї діяльності; 4) Контролююча – ринок визначає значимість виробленого продукту і витраченої на його виробництво праці. Саме виконання ринком цієї функції забезпечує вплив споживачів на виробництво, оскільки саме вони визначають на ринку, наскільки необхідний суспільству вироблений продукт; 5) Стимулююча – ринок націлює виробників на зниження витрат виробництва, підвищення його ефективності на основі впровадження досягнень НТП, оскільки при здійсненні актів продажу стимулюються ті виробники, індивідуальні витрати яких нижче суспільно-необхідних; 6) Інформаційна – ринок безперервно інформує про стан економіки за допомогою цін, які постійно змінюються, процентних ставок за кредити, курсів акцій тощо; 7) Оздоровча – ринок по своїй суті досить жорстка система, яка націлена на ефективне функціонування. Завдяки дії ринкових механізмів (конкуренції, цін) погано працюючі товаровиробники банкрутують, а добре, ефективно працюючі – розвиваються; 8) Інтегруюча – ринок забезпечує взаємодію функцій, що перелічені вище, і веде до вибору ефективних рішень в діяльності кожного суб’єкта ринкового господарства. Ринок поєднує економіку в єдине ціле, розвиваючи систему ефективних горизонтальних і вертикальних зв’язків, у тому числі і зовнішньоекономічних. Основними умовами формування ринкових відносин в Україні є: 1) розвиток різних форм власності (приватної, колективної, державної) і відтворення на цій основі багатосуб’єктних власників. Це має відбутися шляхом роздержавлення і приватизації власності; 2) демонополізація економіки та створення конкурентного середовища; 3) досконале правове оформлення ринкових відносин, що формуються; 4) розвиток підприємництва як невід’ємної, найважливішої частини ринкових відносин; 5) створення ринкової інфраструктури.