18. Сутність та функції грошей. Закони грошового обігу.

1.Гроші – категорія товарного виробництва і товарного обігу;2.Гроші виражають певні виробничі відносини між товаровиробниками з приводу обміну товарами та послугами;3.Гроші – особливий товар, який виконує роль загального еквіваленту.1) Функція міри вартості – вартість усіх товарів виражається в єдиній системі оцінки в грошах, тобто гроші є загальним втіленням і мірилом вартості товарів: в Україні вартість товарів вимірюється у гривнях, в США – у доларах, в Європі – в ЕКЮ тощо;2) Функція засобу обігу – при виконанні цієї функції гроші полегшують торгівлю, тому що приймаються в обмін на будь-які товари. Це дозволяє зробити торгівлю універсальною, рознести по часу факт продажу й використання виручених грошей для купівлі іншого товару. Спочатку функцію засобу обігу виконували повноцінні гроші, а потім поступово у обігу починають використовуватися неповноцінні – паперові гроші. Паперові гроші не мають власної вартості (за винятком витрат на їх виробництво, вартості паперу, обробки тощо), вони є символом вартості і випускаються державою у законодавчому порядку з примусовим курсом;3) Функція засобу платежу – у цій функції гроші забезпечують погашення боргового зобов’язання (при продажі товарів в кредит, сплати заробітної плати, квартирної та орендної плати, комунальних послуг тощо);4) Функція засобу накопичення дозволяє нагромадити купівельну спроможність грошей у формі заощаджень, тобто за умов відсутності значної інфляції, у грошах можна зберігати багатство. На відміну від вкладень у нерухомість, золото, твори мистецтва, грошові накопичення в разі необхідності можна легко й швидко використати;5) Функція світових грошей виконується грошима при обслуговуванні обігу між різними країнами. Якщо раніше цю функцію виконували золото і срібло, а згодом тільки золото, то за сучасних умов – конвертована валюта.

19. Інфляція: типи та основні форми їх прояву. Причини інфляції в ринковій економіці. Види інфляції в залежності від темпу зростання цін.

Під інфляцією розуміється підвищення загального рівня цін в економіці.

Швидкість зростання цін, або темп інфляції, розраховується за допомогою індексів цін поточного (І_пот) і базового (І_баз) років: 1.Повзучу інфляцію – коли річне зростання цін не перевищує 10%;2.Галопуючу інфляцію – річне зростання цін відбувається в межах 10‑200%; 3.Гіперінфляція – річне зростання цін перевищує 200%. Серед внутрішніх причин виділяють такі: 1) помилкова грошова політика держави, що приводить до надлишків грошової маси в обігу; 2) падіння виробництва, в результаті якого зменшується пропозиція товарів на ринках; 3) мілітаризація економіки, існування величезного військово-промислового комплексу негативно впливає на державний бюджет, приводить до його дефіциту, поглинає високоякісні матеріальні, інтелектуальні та інші ресурси, які можна було б використати для виробництва товарів народного споживання; крім того зайняті у ВПК кваліфіковані кадри отримують заробітну плату і виступають на ринку як покупці, проте за їхніми доходами “не стоять” споживчі товари; 4) монополізація ринків обумовлює існування монопольних цін; 5) високі податкові ставки, які негативно впливають на розвиток виробництва, обумовлюють появу тенденції до зниження обсягів виробництва; 6) диспропорції у структурі народного господарства, в результаті яких виникає дефіцит споживчих товарів тощо. До зовнішніх причин відносяться: 1) зростання цін на імпортну сировину та енергоносії; 2) рух короткострокових капіталів у пошуках високого проценту.