7. Христос Вседержитель (Пантократор). Мозаїка купола Софійського собору в Києві.

Ще одним розповсюдженим в іконографії образом є Христос Пантократор (Вседержитель). Наприклад, Христос Пантократор. Мозаїка в куполі Софійського Собору в Києві. Іісус показаний вже не юним пастушком, а мудрим чоловіком, який опікується цілим світом. Водночас Христос Пантократор є для людей суворим і справедливим суддею. На межі тисячоліть людство з особливим благоговінням очікувало Страшного Суду, тобто вірило, що Іісус прийде вдруге й буде судити всіх людей, відділяючи грішних від праведних.

Простір ікони будується за законом зворотної перспективи: уявні лінії сходяться не за полотном, що характерно для прямої перспективи, а перед полотном, до людини, яка стоїть перед зображенням. Людина опиняється перед світлим божественним простором, який ніби розгортається їй назустріч, робить її причетною до зображених подій. Зворотна перспектива передбачає розширення деяких предметів, які віддаляються від глядача (так, наприклад, у легкій зворотній перспективі часто зображається книга, яку тримає в руках Іісус). Предмети, які знаходяться далі від глядача, не обов’язково зменшуються, а найважливіші, навпаки, зображаються більшими за розміром: наприклад, демони зображаються меншими, ніж ангели; Христос серед учнів показаний вищим за них (пригадаймо, що подібне явище характерне також для живописних і рельєфних творів Стародавнього Єгипту).

8.Євхаристія.Мозаїка апсиди Софійського собору в Києві (1043-1046 рр.)

Престол з фігурами апостолів й Христа з «Євхаристії». Мозаїка апсиди Софійського собору в Києві. 1043-1046 рр.

Апостоли з «Євхаристії». Мозаїка апсиди Софійського собору в Києві. 1043-1046 рр.

Зображена у сер.регістрі апсиди.Багатофігурна,найбільша за маштабом та одна з найархаїчніших композицій,де зобр.символічна сцена Причащання апостолів. Ісус стоїть біля престолу й благословляє своїх учнів (апостолів) хлібом і вином. Важливо, що фігура Христа показана двічі – праворуч і ліворуч від престолу, тоді як кожен із апостолів показаний один раз. Це означає, що персонажі перебувають в іншому, неземному вимірі, де відсутнє традиційне, звичне для людини сприйняття часу й простору. Згідно з Біблією, божественний час – це вічність, тоді як земний час – мить на тлі цієї вічності. Згідно з каноном, апостоли показані майже однаково (в іконографічній традиції однаково зображалися святі, мученики: це символізувало їх рівність перед Богом) й різняться тільки деякими деталями, за якими їх можна впізнати: формою бороди, зачіскою, візерунками одягу. Відкриті долоні апостолів означають прийняття благословення.Євхаристія найвиразніше репрезентує монумент.стиль софійських мозаїк:суцільне золоте тло,лаконізм колориту, площинність зображення, відсутність лінійної перспективи.