62. Ф. Кричевський. Наречена. 1910.

Видатний живописець і педагог, один із засновників вітчизняної реалістичної школи живопису Федір Григорович Кричевський відігравав помітну роль у мистецькому житті України від початку XX століття до Другої світової війни. Декоративний живопис призначений для прикраси, входячи до складу архітектурного ансамблю або до творів декоративно-ужиткового мистецтва. Отже, термін відноситься до орнаментальних розмалювань та композицій, що не мають самостійного значення; панно, орнаментальне підкреслення функцій предмету або оточення великих настінних сцен Полотно Федіра Нригоровича Кричевського «Наречена» стало одним із найзначніших творів українського живопису початку XX століття. Адже в ньому реалістична традиція передвижників органічно поєдналася з новими живописними пошуками. Та й саме героїко-драматичне трактування образу української жінки було в ньому цілком відмінне від жанрових творів передвижників. На характері його трактування позначився бунтарський вільнолюбний дух початку XX століття. Полотно Ф. Кричевського вражає своєю символічністю і монументальністю, виважено ритмічним розміщенням постатей, органічним поєднанням живописно-пластичного та декоративних начал. Український побут, мальовничість народних обрядів і костюмів завжди глибоко хвилювала художника.

Видатний майстер портрета, Ф.Кричевський розпочав свій творчий шлях як жанрист картиною “Наречена” (1910), яка відразу ж принесла йому широке визнання. Рішуче відмовившись від традиційної розповідно-описової манери, художник зосередив увагу не на розгортанні сюжету, а на характеристиці персонажів. Вишикувавши своїх героїнь в один ряд, художник у центрі композиції помістив образ молодої. Зображена на весь зріст, у святковому вбранні, уже майже готова до вінця, вона стоїть в оточенні подруг і старших жінок. Обличчя дівчини одухотворене, очі збуджено блищать, на устах застигла щаслива посмішка, якої вона не може і не хоче приховати. Художник підкреслює фізичну силу й здоров’я дівчини – риси, що завжди були властиві ідеалові селянської дівочої краси. Молоду оточують дiвчата й жінки різного віку; кожна з них по-своєму переживає подію. Дівчата з вінками на головах дивляться на подругу захоплено й заздрісно, молодиці – з неприхованим співчуттям і жалем, а дві літні жінки, що стоять позаду молодої, - з глибокою задумою й смутком. Колорит полотна підкреслено декоративний, а відсутність зайвих побутових деталей надає картині справді монументального звучання.

Визначальні риси реалізму

• раціоналізм, раціоцентричний психологізм (ототожнення психіки і свідомості, недооцінка позасвідомих процесів);

• правдиве, конкретно-історичне, всебічне зображення типових подій і характерів у типових обставинах при правдивості деталей;

• принцип точної відповідності реальній дійсності усвідомлюється як критерій художності, як сама художність;

• характер і вчинки героя пояснюються його соціальним походженням та становищем, умовами повсякденного життя;

• конфліктність (драматизація) як сюжетно-композиційний спосіб формування художньої правди;

• вільна побудова творів;

• превалювання (перевага) епічних, прозових жанрів у літературі, послаблення ліричного струменя мистецтва;

• розв'язання проблем на основі загальнолюдських цінностей.

Характерно, що українське народне мистецтво не приймало реалізму як такого, — а завжди намагалося перетворити його своїми стилістичними засобами, де основою були вимоги ритму й гармонії. На Радянській Україні спроби ввести в кераміку, вишивку й килимарство реалістичні портрети були настільки невдалі, що їх здебільшого залишено.