- •Пам’ятки
- •1. Трипільський розписний посуд. Енеоліт.
- •2. Скіфська пектораль
- •3. Збруцький ідол. Вигляд з чотирьох боків.
- •4. Софійський собор у Києві. 11 ст.
- •5. Інтер’єр центрального нефа Софійського собору в Києві. 11 ст.
- •6. Богоматір Оранта. Мозаїка апсиди Софійського собору в Києві.
- •7. Христос Вседержитель (Пантократор). Мозаїка купола Софійського собору в Києві.
- •8.Євхаристія.Мозаїка апсиди Софійського собору в Києві (1043-1046 рр.)
- •9. Дмитро Солунський.Портретна мозаїка собору Михайлівського Золотоверхого монастиря в Києві.Поч.Хіі ст.(близько 1113 р.)
- •10.Успенський собор у Володимирі-Волинському(1160 р.)
- •11.П’ятницька церква в Чернігові.Кін.Хіі-хііі ст.(1670-ті рр.)
- •12.Володимирська(Вишгородська) Богоматір.Ікона.Поч.Хіі ст.
- •13.Волинська Богоматір.Ікона.Кін..Хііі ст.-поч.Хіу ст.
- •14.Замок у Межибожі.Хіу-хуі ст.
- •15. Замок у Хотині. 13-16 ст.
- •17. Каплиця Боїмів у Львові. 1609-1617.
- •Купол каплиці
- •18. Вівтар каплиці Боїмів у Львові.
- •20. Покровський собор у Харкові. 1689.
- •21. Спасо-Преображенська церква у Великих Сорочинцях. 1732.
- •22. Свято-Успенський собор Києво-Печерської лаври. Хі ст., хуііі ст.
- •24. Брама Заборовського Софійського собору в Києві. 18 ст.
- •25. Андріївська церква в Києві. 18 ст.
- •26. Собор Святого Юра у Львові
- •27. Ікона Покрова Богородиці з портретом Богдана Хмельницького. Друга пол. 17 ст
- •29. Різдво Христове. Ікона Перша пол.. 18 ст. З Переяслва-Хмельницького р-ну Київської області
- •31. Портрет атамана Данила Ефремовича. 18 век.
- •32. Портрет Василия Дунина-Борковского. 1701-1703гг.
- •33. Портрет переяславского полковника Семёна Сулимы. 18 век.
- •34. Портрет п.В. Сулимы – жены с.И. Сулимы. 18 век.
- •35. Портрет Євдокії Журавки з дітьми. 17 ст.
- •37. Народна картина «Козак Мамай» («Козак – душа правдивая»)
- •39. Спасо-Преображенський собор у Новгороді-Сіверському. 1796-1806.
- •40. В. Тропінін. Дівчина з Поділля. 1804-1807.
- •42. М. Пимоненко. Святочне ворожіння. 1888.
- •44. К. Трутовський. Жінка з полотном. Друга пол. 19 ст.
- •46.Володимирський собор у Києві. 1862-1896.
- •48. І. Труш. Портерт Лесі Українки. 1900
- •49. А. Куїнджі. Місячна ніч на Дніпрі.
- •50. О. Мурашко. Портрет дівчини в червоному капелюсі. 1902-1903.
- •59. А. Петрицький. Портерт поета я. Савченка. 1929.
- •60. Г. Собачко-Шостак. Тривога. 1916.
- •61. Ф. Манайло. Скорбота. 1938.
- •62. Ф. Кричевський. Наречена. 1910.
- •63. Т. Яблонська. Життя продовжується. 1971.
- •68. В. Городецький. Житловий будинок у Києві. 1902-1903.
- •69. Р. Глувко. Ісус Христос у терновому вінку. 1980-ті.
Пам’ятки
1. Трипільський розписний посуд. Енеоліт.
Аналогічне уявлення про світобудову простежується в орнаменті трипільської керамки. Орнамент писанки з міфологічними мотивами.
Ритуальний
посуд зі зміїним орнаментом для
викликання дощу.
Орнамент
писанки з міфологічними мотивами
2. Скіфська пектораль
Пектораль із Товстої могили — нагрудна прикраса скіфського царя IV століття до н. е.
Вага — 1150 г, діаметр — 30,6 см, виконана зі золота 958 проби.
Пектораль виявлено о 14 годині 30 хвилин 21 червня1971 року під час археологічних досліджень поховання у кургані скіфського періоду Товста могила поблизу містаОрджонікідзе Дніпропетровської області.
Керівник експедиції — Б. М. Мозолевський, заступник керівника — Є. В. Черненко.
Ювелірні техніки, використані для виготовлення пекторалі: лиття за восковою моделлю,волочіння, скань, паяння, емалювання.
Вважають, що пектораль виготовили давньогрецькі майстри-ювеліри на замовлення знатних скіфів, і датують IV століттям до н. е.
Композиція пекторалі складається з трьох рівнів. Найнижчий — анімалістичні сцени за участю міфологічних та реальних звірів. Середній — флористичні мотиви. Верхній — сцени за участю скіфів та домашніх тварин.
Є кілька версій-інтерпретацій зображених мотивів. За деякими, на пекторалі зображено побутові сцени з життя скіфів. За іншими — скіфська легенда про Золоте руно та двох братів, що вирушили на його пошуки.
Зберігається у Музеї історичних коштовностей України у Києві і належить до Історичного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України.
3. Збруцький ідол. Вигляд з чотирьох боків.
Універсальна модель світу знайшла відображення в багатьох скульптурних пам’ятках, в орнаменті посуду, у візерунках народної вишивки, у розмалюванні писанки, в організації простору житла тощо. Найбільш показовим в цьому плані є так званий «Збруцький ідол», знайдений 1848 р.біля м. Гусятина на узбережжі річки Збруч. Ця пам’ятка являє собою чотиригранний стовп, прикрашений рельєфними зображеннями. Чотири грані й звернені на чотири сторони світу обличчя, ймовірно, означали для наших пращурів, що магічна сила цього ідола поширюється на весь світ. По вертикалі стовп ділиться на три частини: верхня зображує чотирьох богів «верхнього світу», середня відводиться людям (жіночі й чоловічі фігурки тримаються за руки в ритуальному хороводі), а нижня являє собою потойбічний світ. Ця пам’ятка втілює ідею цілісного Космосу. Існують різні версії щодо зображених на гранях стовпа богів. Більшість дослідників вважають, що божество «нижнього світу», яке стоїть навколішках і підтримує знизу землю з людьми – це бог потойбічного світу Велес. Він уособлює силу предків, на якій тримається порядок у світі. У верхній частині, на думку більшості науковців, зображена богиня вологи й родючості Мокош з рогом достатку в руках; кінний озброєний бог – це, ймовірно, Перун, бог грому й блискавок; жіноче божество з обручкою – очевидно, богиня кохання й шлюбу Лада. Ще один персонаж не ідентифікований (висловлюються припущення, що це Даждьбог – бог сонячного світла й урожаю). Самого ідола дослідники, зокрема Б.О.Рибаков, ототожнюють з богом Родом, який мислився як божество родючості, творець (прабатько) усього живого, як втілення чоловічого початку, животворної сили. На те, що основна функція цього бога – народження нового життя, вказує червоний («рдяний) колір, а також входження його імені до групи спільнокореневих слів, як-от: народження, родичі, родина, природа, урожай. Разом з тим, як справедливо зазначає М. Попович, Збруцький ідол – це не тільки й не стільки зображення одного конкретного бога (це суперечило б принципам міфологічного мислення, орієнтованого на подібність і причетність), а втілення єдиного творця, який поєднує в собі весь створений світ.