
- •Пам’ятки
- •1. Трипільський розписний посуд. Енеоліт.
- •2. Скіфська пектораль
- •3. Збруцький ідол. Вигляд з чотирьох боків.
- •4. Софійський собор у Києві. 11 ст.
- •5. Інтер’єр центрального нефа Софійського собору в Києві. 11 ст.
- •6. Богоматір Оранта. Мозаїка апсиди Софійського собору в Києві.
- •7. Христос Вседержитель (Пантократор). Мозаїка купола Софійського собору в Києві.
- •8.Євхаристія.Мозаїка апсиди Софійського собору в Києві (1043-1046 рр.)
- •9. Дмитро Солунський.Портретна мозаїка собору Михайлівського Золотоверхого монастиря в Києві.Поч.Хіі ст.(близько 1113 р.)
- •10.Успенський собор у Володимирі-Волинському(1160 р.)
- •11.П’ятницька церква в Чернігові.Кін.Хіі-хііі ст.(1670-ті рр.)
- •12.Володимирська(Вишгородська) Богоматір.Ікона.Поч.Хіі ст.
- •13.Волинська Богоматір.Ікона.Кін..Хііі ст.-поч.Хіу ст.
- •14.Замок у Межибожі.Хіу-хуі ст.
- •15. Замок у Хотині. 13-16 ст.
- •17. Каплиця Боїмів у Львові. 1609-1617.
- •Купол каплиці
- •18. Вівтар каплиці Боїмів у Львові.
- •20. Покровський собор у Харкові. 1689.
- •21. Спасо-Преображенська церква у Великих Сорочинцях. 1732.
- •22. Свято-Успенський собор Києво-Печерської лаври. Хі ст., хуііі ст.
- •24. Брама Заборовського Софійського собору в Києві. 18 ст.
- •25. Андріївська церква в Києві. 18 ст.
- •26. Собор Святого Юра у Львові
- •27. Ікона Покрова Богородиці з портретом Богдана Хмельницького. Друга пол. 17 ст
- •29. Різдво Христове. Ікона Перша пол.. 18 ст. З Переяслва-Хмельницького р-ну Київської області
- •31. Портрет атамана Данила Ефремовича. 18 век.
- •32. Портрет Василия Дунина-Борковского. 1701-1703гг.
- •33. Портрет переяславского полковника Семёна Сулимы. 18 век.
- •34. Портрет п.В. Сулимы – жены с.И. Сулимы. 18 век.
- •35. Портрет Євдокії Журавки з дітьми. 17 ст.
- •37. Народна картина «Козак Мамай» («Козак – душа правдивая»)
- •39. Спасо-Преображенський собор у Новгороді-Сіверському. 1796-1806.
- •40. В. Тропінін. Дівчина з Поділля. 1804-1807.
- •42. М. Пимоненко. Святочне ворожіння. 1888.
- •44. К. Трутовський. Жінка з полотном. Друга пол. 19 ст.
- •46.Володимирський собор у Києві. 1862-1896.
- •48. І. Труш. Портерт Лесі Українки. 1900
- •49. А. Куїнджі. Місячна ніч на Дніпрі.
- •50. О. Мурашко. Портрет дівчини в червоному капелюсі. 1902-1903.
- •59. А. Петрицький. Портерт поета я. Савченка. 1929.
- •60. Г. Собачко-Шостак. Тривога. 1916.
- •61. Ф. Манайло. Скорбота. 1938.
- •62. Ф. Кричевський. Наречена. 1910.
- •63. Т. Яблонська. Життя продовжується. 1971.
- •68. В. Городецький. Житловий будинок у Києві. 1902-1903.
- •69. Р. Глувко. Ісус Христос у терновому вінку. 1980-ті.
50. О. Мурашко. Портрет дівчини в червоному капелюсі. 1902-1903.
На
початку 1901 року він вирушив у подорож,
відвідав великі міста й музеї Італії,
Франції, Німеччини. Найдовше жив і
працював у Парижі.Париж, що притягував
до себе художників з усіх кінців світу,
приголомшив його новизною яскравих
вражень. Митець поринув в атмосферу
нуртливого життя міста, захоплений
живописністю паризьких типів. У Луврі
його вразили красою й могутністю полотна
Веласкеса. Природним був і його інтерес
до живопису імпресіоністів, які ще
продовжували володіти думами художньої
молоді.
Месіонерське відрядження за кордон дало змогу Мурашкові поринути у вир бурхливого мистецького життя головних європейських художніх центрів—Парижа та Мюнхена, де він перебуває до 1907 року. Різноманітні, нерідко кардинально протилежні за своїми скеруванням мистецькі напрями та течії не залишилися осторонь творчих пошуків майстра в царині кольору та форми. Але найбільше до душі були йому досягнення французьких імпресіоністів, завдяки яким його палітра стає яснішою, декоративнішою, емоційно наснаженішою, соковитішою, а характер розкриття образів у портретах — експресивнішим. Саме в Парижі Мурашко створив один з найефектніших своїх творів «Дівчина у червоному капелюсі» (1902—1903), який є одним з кращих досягнень українського портрета ХХ століття.
Париж розпросторив обрії художника, прищепив інтерес до експериментування, додав сміливості й впевненості у власних силах, ознаменував певний етап у його творчості. Це засвідчує й відомий портрет «Дівчини в червоному капелюсі», створений у Парижі. Широкий і густий мазок ліпить форму впевнено й соковито. Контраст яскраво-червоного й чорного кольорів створює дзвінкий живописний акцепт. У цих сміливих зіставленнях кольору, де інтенсивність чистих червоних тонів приглушують і врівноважують м'які глибокі чорні тони, — основа живописності полотна.
52. О. Новаківський. Автопортрет з дружиною. 10-ті рр.. 20 ст.
53. О. Богомазов. На гойдалці. 1907.
54. О. Богомазов. Портрет доньки. 1928.
55. О. Богомазов Київ, Львівська вулиця (Трамвай). 1914.
«Львівська
вулиця Києва» (1914) Богомазова — це
сонце-весняна путь. Побачити, наче
вперше, вибухову силу весни: лопає від
напору молодого листя крона дерева,
біжать навзаводи із сонцем люди, тягне
повідка -тільки держи! — на виблиск
перетворений собака, чітко лунає діловите
цокання кінських копит, треллю заливаються
розсипи електроізоляторів. Трамвай,
загострений до нестримного руху,
розносить спішні вісті про наступ нової
доби, де зростатимуть швидкості і
скорочуватимуться простори.
57. К. Малевич. Дроворуб.
У межах абстракціоністського мистецтва зароджується супрематизм, що був заснований в К. С. Малевичем. Це різновид геометричної абстракції.
Як протест проти урбанізації, масової культури й елітарного мистецтва формується примітивізм, представники якого свідомо спрощували художні образи, прагнули наблизитися до чистоти й емоційності народної чи дитячої свідомості, орієнтувалися на форми примітиву, наївного мистецтва. (К.Малевич) сприяло розширенню художньо-виражальних засобів і естетичній спрямованості до виробів народних митців як до ідеалу. Супремати́зм — напрям модерного мистецтва, безпредметність, абстрактний геометризм, що виник на початку ХХ століття. Зачинателем вважається К. Малевич (народився 1879 в Києві — помер 1935 в Ленінграді). Напрям вийшов від кубізму і футуризму, він знайшов застосування в урбаністиці, плакаті і графіці.В Україні супрематизм пропагувала «Нова Генерація» (В. Єрмілов й ін.). У Галичині він відбився у деяких творах П. Ковжуна (екслібрис С. Гординського).Супрематизм, за Малевичем, - це остаточний розрив живопису із зображенням реального світу. На думку митця, усі зусилля потрібно зосередити на кольорі, формі, фактурі, русі. "Коли зникне звичка бачити в картинах куточки природи, мадонн та безсоромних венер, тоді тільки побачимо чисто живописний витвір" - писав художник в одному із своїх маніфестів. "Чорний квадрат" був символом кінця старого предметно-натурального і першим кроком до нового мистецтва. "Розфарбована площина, - писав художник про свою картину, - є найелементарнішою формою виразу чистого кольору, вивільненого від тиску предметів". Більшовицьку революцію К. Малевич, як і більшість модерністів, зустрів із захопленням, сподіваючись, що великий соціальний експеримент приведе до оновлення мистецтва у всесвітньому масштабі. Художник виступив з програмою супрематизму і оформив її у книзі «Світ без предметів» (нім. мовою, 1928).Супрематизм Малевича розвивався кількома стадіями. Спочатку митець творив у стилі супрематичного живопису, портрету. Сюди відносять картини із сільського життя, серію робіт, присвячених голодормору 1932-33 тощо.Власне супрематизм як такий з'являється 1915 року: на Останній футуристичній виставці картин "0,10" (нуль-десять), що відкрилася 17 грудня в приміщенні Художнього бюро Надії Добичиної, було представлено «Чорний квадрат» та інші роботи. Спеціально до цієї події Малевич підготував вихід своєї першої брошури "Від кубізму до супрематизму", у якій визначає, що супрематизм характеризується регулярними гоеметричними фігурами, написаними чистими локальними кольорами й зануреними у трансцендентну (незбагненну) білу безодню. Фоном для сепрематичних композицій завжди є білий колір. Усі вони мають широкі, розгорнуті назви: "Живописний реалізм футболіста - Барвисті маси в 4-му вимірі", "Живописний реалізм селянки у 2х вимірах" (перша назва "Червоного квадрату").Останньою стадією супрематизму Малевича вважається "Білий квадрат" ("Біле на білому") - середина 1918 року.Проте найвизначнішим супрематичним шедевром світ визнав "Чорний квадрат". Його поява була сенсацією, свого роду екпериментом нового мистецтва. На цьому полотні ми бачимо ідеальну статику (тільки вертикальні та горизонтальні лінії)та абсолютний контраст (чорне + біле). Кожен знаходить у квадраті щось своє. Хтось бачить у ньому безодню, хтось - Усесвіт. Для когось це є поєднанням усіх існуючих кольорів, а для когось іншого - повна відсутність кольору...
Название: Дровосек. Год: 1911-1912. Размер картины: 17,7x17,1 см. Материал: Бумага, графитный карандаш. Музей: Го.сударственный Русский музей, Санкт-Петербург.
58. К. Малевич. Голова селянина. (Селянський спас). 1928.
У межах абстракціоністського мистецтва зароджується супрематизм, що був заснований в К. С. Малевичем. Це різновид геометричної абстракції.
Як
протест проти урбанізації, масової
культури й елітарного мистецтва
формується примітивізм, представники
якого свідомо спрощували художні образи,
прагнули наблизитися до чистоти й
емоційності народної чи дитячої
свідомості, орієнтувалися на форми
примітиву, наївного мистецтва. (К.Малевич)
сприяло розширенню художньо-виражальних
засобів і естетичній спрямованості до
виробів народних митців як до ідеалу.
Супремати́зм —
напрям модерного мистецтва, безпредметність,
абстрактний геометризм,
що виник на початку ХХ століття.
Зачинателем вважається К. Малевич
(народився 1879 в Києві — помер 1935 в
Ленінграді). Напрям вийшов від кубізму
і футуризму, він знайшов застосування
в урбаністиці, плакаті і графіці.В
Україні супрематизм пропагувала «Нова
Генерація»
(В. Єрмілов й ін.). У Галичині він відбився
у деяких творах П.
Ковжуна
(екслібрис С. Гординського).Супрематизм,
за Малевичем, - це остаточний розрив
живопису із зображенням реального
світу. На думку митця, усі зусилля
потрібно зосередити на кольорі, формі,
фактурі, русі. "Коли зникне звичка
бачити в картинах куточки природи,
мадонн та безсоромних венер, тоді тільки
побачимо чисто живописний витвір" -
писав художник в одному із своїх
маніфестів. "Чорний квадрат" був
символом кінця старого предметно-натурального
і першим кроком до нового мистецтва.
"Розфарбована площина, - писав художник
про свою картину, - є найелементарнішою
формою виразу чистого кольору, вивільненого
від тиску предметів". Більшовицьку
революцію К. Малевич, як і більшість
модерністів, зустрів із захопленням,
сподіваючись, що великий соціальний
експеримент приведе до оновлення
мистецтва у всесвітньому масштабі.
Художник виступив з програмою супрематизму
і оформив її у книзі «Світ без предметів»
(нім. мовою, 1928).Супрематизм Малевича
розвивався кількома стадіями. Спочатку
митець творив у стилі супрематичного
живопису, портрету. Сюди відносять
картини із сільського життя, серію
робіт, присвячених голодормору 1932-33
тощо.Власне супрематизм як такий
з'являється 1915 року: на Останній
футуристичній виставці картин "0,10"
(нуль-десять), що відкрилася 17 грудня в
приміщенні Художнього бюро Надії
Добичиної, було представлено «Чорний
квадрат»
та інші роботи. Спеціально до цієї події
Малевич підготував вихід своєї першої
брошури "Від кубізму до супрематизму",
у якій визначає, що супрематизм
характеризується регулярними гоеметричними
фігурами, написаними чистими локальними
кольорами й зануреними у трансцендентну
(незбагненну) білу безодню. Фоном для
сепрематичних композицій завжди є білий
колір. Усі вони мають широкі, розгорнуті
назви: "Живописний реалізм футболіста
- Барвисті маси в 4-му вимірі", "Живописний
реалізм селянки у 2х вимірах" (перша
назва "Червоного
квадрату").Останньою
стадією супрематизму Малевича вважається
"Білий
квадрат"
("Біле на білому") - середина 1918
року.Проте найвизначнішим супрематичним
шедевром світ визнав "Чорний квадрат".
Його поява була сенсацією, свого роду
екпериментом нового мистецтва. На цьому
полотні ми бачимо ідеальну статику
(тільки вертикальні та горизонтальні
лінії)та абсолютний контраст (чорне +
біле). Кожен знаходить у квадраті щось
своє. Хтось бачить у ньому безодню, хтось
- Усесвіт. Для когось це є поєднанням
усіх існуючих кольорів, а для когось
іншого - повна відсутність кольору...
Название: Голова крестьянина. Год: 1928-1929. Размер картины: 53,8x71,7 см. Материал: Фанера, масло. Музей: Государственный Русский музей, Санкт-Петербург.