22. Свято-Успенський собор Києво-Печерської лаври. Хі ст., хуііі ст.

Побудований у 1073—1078 роках заходами Теодосія Печерського за ігумена Стефана, коштом князя Святослава II Ярославича. Наприкінці XI століття до собору здійснено ряд прибудов — зокрема, з північного боку хрещальню у формі малої церковці св. Івана. У XVII столітті надбудовано додаткові бані, а також здійснено декорування в стилі українського бароко.

При відступі радянських військ із Києва 16-17 вересня 1941 року собор було заміновано, а 3 листопада — зруйновано радянськими диверсантами. Відбудовано 2000 року.

В основі собор був шестистовпним хрестовокупольним одноверхим храмом з трьома навами, які назовні закінчувалися гранчастими апсидами. Стовпи у прорізі мали форму хреста.

Пропорції ширини до довжини храму (2:3) стали основними для інших храмів княжої доби.

Фасади були розмежовані пласкими пілястрами, з півкруглими вікнами між ними.

У зовнішньому декорі — орнаменти з цегли (меандрові фризи)

Внутрішня центральна частина була оздоблена мозаїками (серед інших — Оранта), решта стін мали фресковий розпис. За Києво-Печерським Патериком, одним з авторів мозаїк мав бути чернець Аліпій Печерський. Після багатьох перебудов ці твори не збереглися.

24. Брама Заборовського Софійського собору в Києві. 18 ст.

• пам'ятка архітектури національного значення 18 століття, західний (з боку Золотих воріт) парадний в'їзд до резиденції київських митрополитів на території Софійського собору у Києві. Один із найяскравіших зразків українського бароко.

Від первісної брами зберігся тільки західний фасад. Решту розібрано у 19 столітті (станом на 2010 рік відтворено, реставрація триває).

Археологiчними розкопками 1957 року встановлено первiсні планування та вигляд брами. Це була одноповерхова прямокутна будівля зі сторонами 16,67 м (з пiвночi на пiвдень) та 13,46 м (зі сходу на захiд), зведена з цегли на вапняному розчинi. В центральній частинi пролягав арковий проїзд завширшки 3,87 м, а з бокiв знаходилися кордегардії. Всі перекриття пам'ятки — склепінчасті, її увiнчував двосхилий дах, обидва (східний та західний) фасади прикрашали фронтони.

Збережений автентичний фасад оздоблено двома парами колон з коринфськими капітелями і завершено високим фігурним фронтоном із соковитим рослинним орнаментом, який імітує листя аканту й винограду, та гербом митрополита Рафаїла Заборовського.

25. Андріївська церква в Києві. 18 ст.

• барокова церква Св. Андрія у Києві.

Збудована в 1744—1767 роках (за іншими даними 1749—1754) за проектом архітектора Бартоломео Растреллі на Андріївській горі в пам'ять відвідин Києва імператрицею Єлизаветою Петрівною, на місці Хрестовоздвиженської церкви. Входить до складу Національнoгo заповідника «Софія Київська». Висота церкви з хрестом — 46 м (зі стилобатом — 60 м); довжина — 30 м, ширина — 23 м. Однокупольний храм з п'ятиглавим завершенням має форму хреста (31,5-22,7 м), в кутах якого розміщені декоративні вежі на масивних стовпах, що відіграють роль своєрідних контрфорсів. Зовні контрфорси прикрашені пілястрами й прикриті трьома парами колон з капітелями коринфського ордеру. До храму з боку вулиці ведуть круті чавунні сходи. Вся маса церкви спирається на двоповерховий будинок-стилобат з 8 кімнатами на кожному поверсі, стіни якого являють собою фундаменти церкви. Навколо церкви — балюстрада, з якої відкривається мальовнича панорама Подолу й Дніпра. На будівництво церкви витратили 23 500 штук цегли, 28 970 пудів цвяхів; на позолоту верхів — 1590 книжок і 20 аркушів листового золота.У 1978—1979 рр. провели чергову реставрацію храму.З 1968 року Андріївська церква була філією заповідника «Софійський музей». З 1990-х рр. перебуває в користуванні УАПЦ.