Глава 2. Психолого-педагогічні аспекти навчального співробітництва вчителя і учня на уроках іноземної мови в школі

§ 1. Методичні вміння вчителя іноземної мови

В умовах зростаючого інтересу до вивчення іноземної мови дітьми молодшого шкільного віку гостро стоїть проблема підготовки фахівців у цій галузі.

Ідеї ​​навчання і розвитку дітей засобами іноземної мови для науки не нові. Їх можна зустріти в педагогічній спадщині Я.А. Коменського, Д. Дідро, Д. Локка, І.Г. Песталоцці. ⁷

Щоб бути на рівні сучасних вимог, вчитель, який викладає іноземну мову в початковій школі, повинен мати не тільки теоретичні знання, а й мати системою професійних умінь, які забезпечать успішне здійснення основних педагогічних функцій навчального молодших школярів іноземної мови. Учитель повинен постійно вдосконалювати свою педагогічну та професійну майстерність, самостійно здійснюючи пошук науково-педагогічної і лінгвістичної інформації, опановуючи і застосовуючи її у своїй діяльності.

До теперішнього часу спостерігається невідповідність між цілями розвитку розмовної мови на уроці іноземної мови та рівнем професійної компетенції майбутнього вчителя у розвитку розмовної мови учнів початкової школи. Спостереження за діяльністю студентів і початківців вчителів виявляють невміння вчителя визначити труднощі засвоєння учнями фонетичних, лексичних та граматичних одиниць і побудувати пояснення з урахуванням цих труднощів, а також невміння, вірно відреагувати на помилки учнів у процесі закріплення лексико-граматичного матеріалу.

Г.В. Рогова, Т.Є. Сахарова стверджують, що позитивний результат раннього навчання залежить від професіоналізму вчителя.

Педагог, який навчає школярів розмовної мови іноземною мовою, повинен знати:

особливості психологічного та анатомо-фізіологічного розвитку дітей дошкільного та молодшого шкільного віку;

індивідуально-психологічні особливості дитини;

сучасні психологічні методи розвитку творчих здібностей;

теоретичні основи забезпечення єдності розумового, морального, естетичного, фізичного, трудового виховання дітей;

психолого-педагогічну концепцію розвивального навчання;

програми та посібники, цілі і завдання раннього навчання іноземних мов;

основні напрямки в теорії та практиці навчання іноземних мов у ранньому віці у вітчизняній і зарубіжній методиці.

Вчитель повинен чітко розуміти принципи комунікативної методики.

Головним в комунікативній методиці є подолання мовного бар'єру, позбавлення людини від боязні говорити чужою мовою, "розговорити" його. На заняттях учням дається можливість використовувати мову в реальних життєвих ситуаціях. Це, у свою чергу, дозволяє їм навчитися застосовувати лексико-граматичні форми для вираження власних думок.

Комунікативний метод розвиває всі мовні навики: від усної та письмової мови до читання та аудіювання. Граматика ж вивчається в процесі спілкування мовою: учень спочатку освоює і запам'ятовує слова, вирази, мовні формули і тільки потім починає розбирати, що вони собою представляють в сенсі граматики. Сенс у тому, щоб навчити говорити іноземною мовою не тільки вільно, але й правильно. ⁸

Заняття проходять у вільній розкріпаченої обстановці. До речі, під час уроку не прийнято розмовляти рідною мовою.

Правила, значення нових слів пояснюються вчителем за допомогою знайомої лексики, граматичних конструкцій і виразів, за допомогою жестів і міміки, малюнків та інших наочних посібників.

Навчити учнів спілкуватися іноземною мовою - завдання досить складна. Адже природну мова стимулює не необхідність, а потреба в реальному спілкуванні. Для цього на уроках іноземної мови вчитель створює ситуації, в яких учні спілкуються в парах один з одним, в групах. Це робить урок більш різноманітним. Працюючи в групі, учні виявляють мовну самостійність. Вони можуть допомагати один одному, успішно коректувати висловлювання співрозмовників, навіть якщо вчитель не дає такого завдання.

Резюмуючи вищесказане, зазначимо, що володіння комунікативною методикою навчання є обов'язковим для вчителя іноземної мови. На даний момент це найбільш ефективний метод, який має на меті формування вмінь іншомовної комунікації. Подача мовного матеріалу орієнтована на його використання в мові, а завдання, максимально наближені до життєвих ситуацій, розвивають мовленнєві вміння учнів.