27. Битва під Батогом і Жвнецька облога,їх наслідки.

22 травня 1652 року Б.Хмельницький з усіх боків оточив ворожий табір і атакував його.Уночі козаки й татари вдерлися в розташування ворога. Значна частина шляхтичів намагалася втекти. Скориставшись метушнею, козаки підпалили польський табір. Уранці 23 травня Б.Хмельницький розпочав загальний наступ проти польської армії. Жорстока й кривава битва тривала аж до самої ночі; польське військо було знищене. Загинуло 8 тис. найкращих воїнів, серед них половина гусарських частин і сам гетьман Калиновський. Битва під Батогом принесла ще більшу славу великому гетьману і його подвиг прирівнювали із перемогою карфагенського полководця Ганнібала над римлянами під Каннами 216 року до н.е. унаслідок битви під Батогом 1652 року майже вся територія була звільнена з-під ярма Речі Посполитої. Білоцерківський договір утратив свою силу.

Битва під Жванцем, Жванецька облога — облога українською армією на чолі з гетьманом Богданом Хмельницьким польських військ під Жванцем . Враховуючи складне становище польського війська (гостра нестача продовольства і фуражу, настання холодів, дезертирства), а також ненадійність свого союзника кримського хана, Богдан Хмельницький вирішив, відмовившись від генеральної битви, оточити й блокувати ворога і примусити його капітулювати. Армія Хмельницького налічувала 30-40 тисяч чоловік. На кінець жовтня українські і татарські з'єднання міцно блокували польське військо під Жванцем.. Облога тривала понад два місяці. В польському таборі почався голод, спалахнули епідемії. Побачивши безпорадне становище Яна Казимира, Іслам-Гірей намагався не допустити його розгрому. Довга серія двосторонніх переговорів наприкінці листопада — на початку грудня закінчилася укладенням угоди 5(15) грудня 1653 року, згідно з якою Білоцерківська угода скасовувалася і відновлялася дія Зборівської угоди, і польський король зобов'язовувався сплатити кримському ханові контрибуцію у розмірі 100 тисяч злотих і на підставі таємного договору дозволив протягом 40 днів грабувати населення і брати ясир на Волині. Після цього війська розійшлися. Хмельницький відправився до Переяслава, де 8 січня 1654 року був укладений союзницький договір з Московським царством.

28. Причини декабристського руху.

При вивченні декабристського руху слід з'ясувати причини виникнення декабристських організацій, особливості цього руху в Україні та вплив, який він мав на суспільно-політичну думку в XIX ст.

До причин появи декабристів належить:

по-перше, вплив прогресивних європейських ідей народовладдя, свободи, прав людини, які поширились після Великої французької революції серед передової частини інтелігенції і дворянства;

по-друге, усвідомлення значною частиною дворянських офіцерів, що побували на Заході під час наполеонівських війн, разючого відставання Російської імперії від розвинених європейських країн.

29.Політика п.Скоропадського в галузі освіти, науки

Значительные успехи были достигнуты на культурно-образовательной ниве. По всей Украине были созданы курсы украиноведения, через которые прошло почти 50 тысяч учителей. В отличие от своих предшественников, Скоропадский вел политику украинизации взвешенно и деликатно, учитывая объективные исторические реалии, складывавшиеся на протяжении столетий. При гетманате было открыто 150 украинских гимназий, два украинских университета в Киеве и Каменце-Подольском, напечатано свыше 2 млн школьных учебников. Вершиной деятельности гетманата стало открытие Украинской Академии наук в Киеве, президентом которой стал ученый с мировым именем В. Вернадский. На той час Укра на досягла значних усп х в у галуз науки, осв ти та культури, хоч гетьман П. Скоропадський був профес йним в йськовим. Його ун версалом створю ться Укра нська Академ я наук (що сну й дос ; першим президентом став В. Вернадський); засновуються два державн укра нськ ун верситети в Ки в та Кам'янц -Под льському, 150 (!) укра нських г мназ й, Нац ональний арх в, Нац ональна б бл отека та нш навчальн й культурн заклади. Усе ще потребувало вир шення земельне питання. 29 кв тня 1918 року гетьман скасував закони Центрально Ради про конф скац ю великих ма тк в, але план хнього викупу та розпод лу м ж селянами було ухвалено лише в листопад (його так не вдалося виконати). Невизначен сть становища селян та пом щик в викликала невдоволення з обох бок в. Кр м того, до сво х ма тк в поверталися рос йськ пом щики, в дбираючи у селян землю з допомогою збройних загон в гетьмана. Не встиг П. Скоропадський зд йснити ц кавий план в дновлення козацтва як основи укра нсько арм , яку фактично також не було сформовано. Водночас через залежн сть гетьмансько влади в д Н меччини та Австро-Угорщини туди вивозилася величезна к льк сть укра нського зерна, м'яса та цукру. Врешт , невир шен сть аграрного питання разом з поразкою держав центрального блоку призвели до краху Гетьманату. 14 листопада 1918 року генерал Скоропадський затвердив новий склад уряду, на чол якого став С Н. Гербель. Була оголошена також "Грамота Гетьмана вс Укра ни", якою скасовувалася суверенн сть Укра нсько держави та проголошувалась федерац я Укра ни з Великорос ю. "В цій федерації , говорилося у грамот , Укра н належить зайняти одне з перших м сць, бо в д не п шов порядок та законн сть в краю в межах вперше в льно в двели дух вс принижен б льшовиками громадяни бувшо Рос ". Основним завданням гетьмана та його уряду ставало "утворення Всерос йсько Федерац , яко конечною метою буде в дновлення Велико Рос ". дея федерац в дштовхнула в д гетьмана останн х його прихильник в з числа укра нських патр от в, але не привернула на його сторону рос йських монарх ст в, з яких у Ки в формувалась "укра нська арм я". Вершиной деятельности Скоропадского в области культуры, науки и образования стало создание Украинской академии наук во главе с ученым с мировым именем профессором Владимиром Вернадским. В державе открывались университеты и гимназии, театры, музеи, предусматривалось издание классической украинской литературы. Но самой большой заслугой гетмана стала консолидация вокруг его авторитета деловой и интеллектуальной элиты, которую невозможно заподозрить в холопском стремлении вхождения во власть. В правительство вошли искусные администраторы и ученые. Увы, возможно, ненависть к тем, кто преданно и бескорыстно служит Отечеству — славянский обычай. 30.ОПЕРАЦІЯ "ВІСЛА" НАСЛІДКИ ДЛЯ УКРАІНЦІВ Операц я ,,В сла" ропочалася 28 кв тня 1947 р. о 4 годин ранку. У згадан й допов д Переб г та насл дки операц ,,В сла" Л. Волосюк так опису сценар й виселення: ,,Вноч в йсько оточувало село призначене до виселення. На св танку з браних людей нформовано про виселення. Мешканц села д ставали дек лька годин (часто дв або менше приписка автора статт ), щоб упакувати найнеобх дн ш реч та завантажити х на п дводи. П д конво м солдат в депортован були веден до першого зб рного пункту. Збиралися тут переселенц з дек лькох с л. Там, в цих перших зб рних пкнктах, списували родини та хн майно, кр м цього серед депортованих був проведений в дб р. П дозр л у сп впрац з УПА були д лен на три категор : А - заф ксован Урядом Безпеки, Б - заф ксован в йськовою контррозв дкою, В - застереження зголошував командир загону, який брав участь у виселенн мешканц в. Особи з цими категор ями було ел м новано, що у д йсност означало арешт та ув'язнення в концтабор Явожно". З зб рного пункту п дводами, вантаж вками а часто п шки депортованих транспортовано на станц ю. П д час дороги переселенц перебували п д наглядом польського в йська та прац вник в УБ. У по здах депортован були розташован зг дно з приготовленими списами. За вказ вкою влади в одному товарному вагон могли перебувати дв родини. Справд перебувало б льше - дек лька родин та нвентар. ,,П сля завантаження - пише у згадан й книжц Р. Дрозд - транспорт п д конво м солдат в був в дправлений унапрям Катовиць або Любл на. Зв дти по зди хали на В дзискан Земл ". У перших тижнях операц ,,В сла" транспорти в дправлялися до Щец на та Ольштина. Дорога до цих м сцевостей тривала в д к лька до к льканадцяти дн в, а перес чно б ля тижня. На роздавальних пунктах депортованих направляли до поодиноких пов т в В дзисканих Земель. П сля прибуття до вивантажувальних пункт в вагони виватажували. Тривало це дек лька годин. П сля вивантаження переселенц в розвозили по селах. Це залежало однак в д ставлення орган в м сцево влади до ц ло операц . Не вс установи добре виконували визначен завдання. Траплялося, що переселенц неодноразово кочували просто неба через дел лька дн в.Операц я ,,В сла" в дбувалася в трьох етапах. Перший - тривав до к нця травня та об ймав депортац ю укра нц в в пов тах Сянок, Леско та Бжозув а також Любач в. Другий етап в дбувся у червн . Тод дв див з польського в йська направлено до виселення укра нц в у частин любач вського пов ту а також до пов т в Ярослав та Томаш в Любельський. Трет й етап припав на м сяць липень та мав на мет л кв дац ю залишк в УПА. У сво й статт Що ма ,,В сла" до Волин ? Гжегож Мотика стверджу : ,,П д час операц ,,В сла" у 1947 р. було вжито до л кв дац укра нського п дп лля надто великих сил. У операц взяло участь 21 тис. солдат в польського в йська, в дд л в Корпусу Безпеченьства Публ чного, в йськ прикордонно зони, м л ц , служб охорони зал зниц та прац вник в УБ. ,,Кр м цього допомогу надавали - пише Владислав Серчик в стор Укра ни - загони радянсько та чехословацько арм й, як не допускали во н в УПА до перетину кордону". Виселення охопило 140 575 тис. укра нц в, як проживали на територ 22 пов т в п вденно-сх дно Польщ . З крак вського во водства було депортовано 10 510 ос б, з ряш вського 85 339 любельського 44 726 ос б. Вони були поселен у 71 пов т 9-ти во водств, у тому числ - у б лостоцькому 995 ос б, гданському - 5280, в кошал нському - 31 169 ос б, в ольштинському - 56 625, в опольському 2 541, в познанському - 1437, в щец нському 15 058, у вроцлавському - 15 492 в зеленог рському 10 870 ос б. Операц я ,,В сла" тривала точно 3 м сяц - в д 28 кв тня до 28 липня, коли-то на польсько-чехословацькому кордон було в дзначено заслужених у виселенн та боротьб з загонами УПА. П дсумок операц ,,В сла" був страшний [...] 150 тис. вигнанц в зруйнован сусп льн зв'язки укра нсько громадскост у Польщ . В дбудован наново не повернулися в давн русло, не осягнули також р вня до якого довела б еволюц я минулих 40-ка рок в. Укра нц у Польщ стали розпорошеною д аспорою, позбавленою опори у тому, що для кожного народу найдорожче - в мал й батьк вщин , батьк вськ й земл . Натом сть Малгожата Км та у реферат "Вплив операц ,,В сла" на життя укра нц в в Польськ й Народн й Республ ц " так пише про насл дки операц :,,Насл дки ц операц виявилися негативн , а нав ть деструкц йн у культурному, етн чному, сусп льному, демограф чному, психолог чному та конфес йному в дношенн . Передовс м б льш сть депортованих втратила на завжди земл сво х предк в, з цим ус м, що творить малу батьк вщину - зв'язки з родиною, власне середовище [...]. Втратили зокрема одну найважл в шу складову нац онально тотожност , якою були могили предк в".

31.КИЇВСЬКА РУСЬ У ЧАСИ ПРАВЛІННЯ КНЯГИН ОЛЬГИ СВЯТОСЛАВА Першою серйозною спробою обмежити владу місцевої знаті , що феодал зувалася, стали реформи княгин Ольги (945 962). Ольга пос ла великокняз вський ст л п сля траг чно загибел свого чолов ка князя горя. Самочинно подво вши данину, що стягувалась ки вським урядом з населення Деревлянсько земл , гор був вбитий повсталими в 944 р. З бравши достатньо в йська, Ольга виступила в йною на землю деревлян. Внасл док цього походу було л кв довано м сцеву правлячу династ ю, п сля чого впроваджено б льш суворий порядок збирання данини. Податки стали регламентуватися. За час в Ольги зв'язки Рус з В зант ю зм цнилися. У 957 р. Ольга в дв дала Константинополь, де прийняла християнство, що св дчило про широкий св тогляд. За князювання Святослава (964 972), сина горя й Ольги, в дважного во на талановитого полководця, Ки вська Русь розгромила Хозарський каганат, здобула перемогу над Волзько-Камською Булгар ю, утвердилася на П вн чному Кавказ й у Сх дному Криму, де на той час вже снувало Тму-тараканське княз вство. Святослав зд йснив к лька поход в на Дунай. Йому не вдалося реал зувати сво гранд озн плани на Балканах, оск льки Рус протистояли дв сили В зант я печен ги. 32.СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ КОЗАЦЬКОЇ ДЕРЖАВИ В ХОДІ ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ , ОСНОВНІ ОЗНАКИ пол тична влада-Вона перейшла до рук козацько старшини ново генерац укра нського пан вного класу. На вершин рарх чно п рам ди був гетьман. Обраний в йськовою радою на Запорожж (с чень 1648 р.) на невизначений строк (фактично дов чно), в н зд йснював кер вництво в йськовими силами, очолював старшинську адм н страц ю, визначав напрями внутр шньо пол тики, в в переговори з урядами нших держав, м г скасовувати р шення Генерального суду. Зосередження ос новних пол тичних, адм н стративних, судових та в й ськових кер вних функц й в руках гетьмана призвело до того, що в н став р дко скликати не т льки в йськов ради, а й нав ть ради старшин, найважлив ш питання вир шував самост йно, фактично перетворившись па в йськового дик татора. Законодавчу владу Б. Хмельницький реал зовував шля хом видання ун версал в, наказ в, лист в тощо. П дписував в н х "рукою власною". Атрибутом гетьмансько влади продовжувала залишатись, як в попередн роки, булава. Отже, в його руках зосереджува лася практично необмежена влада, яка перевершувала за обсягом президентську наближалася до царсько . Друга ознака територ я. Б. Хмельницький визначив меж укра нсько етн чно територ на заход кордон з Р ччю Посполитою по р. В сла. . Крип'якевич приблизно змалював державн меж "козацько територ ": з Польщею: Яруга Черн вц Мурафа Красне В нниця Прилуки Самгородок Паволоч Каменеброд Макар в Чорнобиль Карпил вка; з Рос ю традиц йним кордоном, а з Туреччиною Кримом через так зване Дике Поле.Б. Хмельницький став творцем укра нсько арм , яка н чим не поступалася вропейським аналогам, багато в чому й перевершувала х. Гетьман, зокрема, запровадив ряд новац й в орган зац в йська, тактиц ведення бою, дом гся створення низки допом жних служб. З його м'ям пов'язано створення козацько к нноти та артилер як род в в йськ. В н збагатив фортиф кац йне мистецтво, активно застосував такий популярний серед козак в бойовий порядок, як таб р. Збройн сили Укра ни виступали як самост йна, неза лежна в д нших урядових структур нституц я, для них були притаманн деяк елементи самоуправл ння. Форму валися вони з представник в р зних соц альних верств на селення, тобто п дстави стверджувати про х загальностановий характер. П сля 1654р. козацьке в йсько, що нал чувало 60 тис. чолов к, становило автономну частину рос йсько арм . Б. Хмельницький прагнув створити моб льну регулярну арм ю на зразок тих, що снували в б льшост тогочасних вропейських кра н. Перш кроки в цьому напрям були зд йснен гетьманом ще в 1648 р. У роки в йни Б. Хмельницькому довелося вир шувати ц лий комплекс питань, пов'язаних з зовн шньопол тичним забезпеченням житт д яльност молодо держави. В цьому зв'язку сл д наголосити, що в ц лому гетьманськ й дипломат вдавалося в процес протиборства р зних пол тичних сил знаходити оптимальн р шення: укладати союзи з одними кра нами, добиватися нейтрал тету нших. Це врешт -решт привело до визнання Укра ни як суб' кта м жнародних правових в дносин.