- •Міністерство освіти і науки України
- •Кафедра менеджменту і маркетингу
- •Опорний конспект лекцій
- •З дисципліни
- •„Міжнародний менеджмент” (частина перша)
- •0501 „Економіка і підприємництво”
- •Тема: Вступ до дисципліни „Міжнародний менеджмент” Навчальні цілі:
- •1. Ознайомлення з робочою програмою курсу, метою, предметом і завданням курсу.
- •2. Зміст дисципліни
- •2. Міждисциплінарні зв'язки.
- •3. Перелік рекомендованих підручників, інших методичних та дидактичних матеріалів Законодавчі і нормативно-правові акти
- •Основна література
- •4. Поняття міжнародного менеджменту.
- •5. Основні особливості діяльності менеджерів
- •2) Метод досліджень Чиказької школи бізнесу;
- •3) Навчання за допомогою практикуючих менеджерів у Кейптаунському університеті (Південно-Африканська Республіка);
- •4) Японський підхід до навчання.
- •6. Основні національні школи менеджменту
- •Інвестицій та міжнародної торгівлі
- •1. Американська школа менеджменту:
- •2. Японська школа менеджменту:
- •3. Досвід Франції → планування:
- •4. Досвід Німеччини→ влада і кодекси:
- •5. Австралія:
- •7. Австрія:
- •8. Великобританія:
- •Розділ і теоретичні основи міжнародного менеджменту
- •Тема 1 Суть і характерні риси міжнародного менеджменту Навчальні цілі:
- •1. Суть міжнародного бізнесу
- •2. Періодизація розвитку міжнародного бізнесу
- •3. Глобалізація та інтерналізація міжнародного бізнесу.
- •1 Форма міжнародного бізнесу - експорт
- •1) Локальне складування і продаж означає завезення великих партій товарів на спеціальні склади в країні-господарі з метою подальшого продажу товарів з цього складу-магазину.
- •2 Форма міжнародного бізнесу - ліцензування
- •3 Форма міжнародного бізнесу - управлінські контракти
- •4 Форма міжнародного бізнесу - спільні підприємства
- •5 Форма міжнародного бізнесу - міжнародні корпорації
- •4. Суть транснаціональних корпорацій як об'єкта міжнародного менеджменту.
- •Тема 2 Середовище міжнародного менеджменту
- •Тема 3 Стратегічне планування в міжнародних корпораціях
- •3.1. Основи стратегічного планування в міжнародних корпораціях
- •З чотирьох перспектив
- •Календарний план процесу стратегічного планування корпорації "Міннесота Майнінг енд Мен'юфекчерінг" ("зм")
- •1) Відмінності в інфраструктурі і традиційній практиці.
- •Тема 4 Прийняття рішень у міжнародних корпораціях Навчальні цілі вивчення теми
- •1. Суть та особливості прийняття рішень у мк
- •Збалансований (1), логічний (2), прагматичний (3) та інтуїтивний (4).
- •2. Вплив національних культур на прийняття управлінських рішень.
- •З результативністю управління міжнародною компанією
- •3. Ключові сфери прийняття управлінських рішень у мк
- •2 Сфера) спільні підприємства і форми кооперації,
- •3 Сфера) міжнародна конкуренція.
- •4. Методи оцінки політичних ризиків.
З результативністю управління міжнародною компанією
Цей рисунок показує, що прийняття рішень випливає з цілей організації і спрямоване на коригування всіх складових менеджменту (стратегій, структур, систем), що впливають на результативність управління.
Висхідні положення для самостійного опрацювання другого питання теми полягають у такому. По-перше, важливо принципово відрізняти східну і західну культури прийняття рішень. По-друге, важливо розрізняти вплив конкретних національних культур на прийняття рішень.
У східній культурі наголос робиться на правильному формулюванні проблеми. Головна увага при цьому приділяється процесу усвідомлення суті проблеми і доцільності її розв'язання на основі консенсусу (абсолютної згоди). Коли згоди досягнуто, процес прийняття рішення просувається значно швидше, оскільки єдине розуміння проблеми практично виключає виникнення суперечностей. При цьому значною в процесі прийняття рішень є орієнтація на групову роботу, де цінується конформізм і співпраця. Процес групового прийняття рішень в Японії має чимало особливостей, які дістали назву «рингісей». Він полягає у тривалому попередньому накопиченні виконавчими керівниками значного обсягу інформації і суджень підлеглих до моменту прийняття рішення. Згода підлеглих або їхня думка формально підтверджується особливою печаткою — ханкою.
Західну культура прийняття рішень базується на обґрунтуванні кращих варіантів дій та якнайшвидшій їх реалізації. Дуже часто в західній культурі спочатку знаходяться шляхи розв'язання проблем і лише потім організацію переконують у користі та необхідності прийняття рішення. Акцент при цьому робиться на індивідуальному прийнятті рішення та конкретній відповідальності за його виконання.
Важливо звернути увагу і на чіткі особливості прийняття рішень в умовах певних національних культур. У цьому зв'язку наведемо порівняльні приклади прийняття рішень у різних країнах:
1. США — переважно централізоване прийняття рішень у сфері зовнішньоекономічних операцій. Фактор: необхідність контролю за розвитком світових стратегій.
2. Японія — прийняття рішень шляхом консенсусу з попередніми ретельними консультаціями, а також поєднання централізованого і децентралізованого підходів до прийняття рішень.
Фактори:
-
вищий менеджмент має значну владу, яка піддається перевірці з боку нижчих менеджерів;
-
нижчі менеджери мають повноваження щодо огляду, аналізу, критики рекомендованих варіантів дій.
3. Великобританія — більшість організацій є досить децентралізованими. Фактори:
-
менеджери вищого рівня (uper-level) не розуміються на технічних деталях бізнесу і передають право прийняття рішень униз;
-
найвищі менеджери (top-level) також залежать від середніх менеджерів у керівництві безпосереднім процесом прийняття рішення.
4. Франція — використовуються різні підходи, однак останнім часом спостерігається тенденція до централізації. Фактор:
-
вищі менеджери — випускники престижних навчальних закладів - не мають належної довіри до середніх менеджерів.
5. Німеччина - переважно централізація, автократія, ієрархія. Фактори:
- специфічна правова система (Codetermination) потребує обговорення варіантів рішень робітниками та їх менеджерами;
- менеджери приділяють продуктивності, якості продукції і послуг більшу увагу, ніж керівництву підлеглими;
- менеджерська освіта має переважно технічну орієнтацію.
6. Скандинавські країни - децентралізація та участь. Фактори:
- правова система подібна до німецької (Codetermination); і головна увага менеджерів — якість трудового життя;
- важливість індивідуальності в організації.
7. Італія - використання традиційних і перевірених засобів прийняття рішень. Фактори:
-
повага до історії і традицій країни;
-
світова роль римського права, що є основою сучасної системи цивільного права.
8. Єгипет - повільне і розважливе прийняття рішень. Фактори:
- час не цінується так дорого, як на Заході, оскільки історія вважається важливішою згідно з єгипетським прислів'ям: «Все боїться часу, а час боїться пірамід»;
- процес життя цінується вище, ніж результати бізнесу.
9. Індія - рішення приймаються виключно вищими менеджерами, що не бажають ризикувати. Фактори:
- велика дистанція влади;
- значне прагнення уникнути невизначеності.