6.1.3. Виділення ділянки під забудову

Ділянка для будівництва визначається органами містобудування та архітектури на підставі планувальних містобудівних матеріалів (ген­план міста, проект детального планування (ПДП), схема розвитку) та рішення органів місцевого самоврядування. На основі такого рішення, або на основі документів про право на власність чи оренду земельної ділянки згідно з чинним законодавством України, інвестор має право на проведення проектних робіт.

За відсутності зазначених документів виділення ділянка під забу­дову може вирішуватись комісією, яку ініціює забудовник, та до скла­ду якої входять представники:

• замовник проекту;

• проектувальник (генеральний проектувальник);

• органи місцевого самоврядування на визначені ними зацікавлені організації;

• органи містобудування та архітектури;

• органи охорони навколишнього природного середовища;

• органи державного санітарного нагляду.

До кладу такої комісії можуть залучатися й інші органи державного нагляду залежно від специфіки об’єкта.

Робота комісії реалізується в кілька етапів.

На 1-му етапі для прийняття рішення такою комісією замовник із генеральний проектувальником мають одержати у відповідних вико­навчих органах місцевого самоврядування технічні умови (ТУ) на під­ключення об’єкта, що проектується, до джерел енергопостачання, ін­женерних мереж та комунікацій. Розрахунки та ТУ надаються заці­кавленим організаціям та органам державного нагляду для висновків, які повинні бути надані у 15-денний термін.

На 2-му етапі замовник за участю генерального проектувальника погоджує з відповідними органами та організаціями з урахуванням одер­жаних висновків наступне:

• місце розташування і розмір майданчика будівництва;

• можливості застосування основних місцевих будівельних мате­ріа­лів та комунікацій;

• прокладення трас нових позамайданчикових інженерних мереж та комунікацій;

• місце приєднання об’єкта до існуючих інженерних мереж та ко­мунікацій, джерел електропостачання, теплопостачання і місць скидання стічних вод;

• заходи з охорони навколишнього природного середовища;

• заходи з пожежної безпеки і охорони праці.

За необхідності потрібні напрацювання та узгодження заходів, які б забезпечували збереження пам’яток архітектури, історії, культури, ар­хеології; а також інші умови (берегову смугу, залягання корисних копалин, підтоплення ділянок, безпеку польотів, граничні висоти й т. ін.).

На 3-му етапі комісія складає акт про вибір майданчика для бу­дів­ництва.

Відповідальність за вибір майданчика для будівництва, підготовку необхідних матеріалів та повне погодження рішень несе замовник.

Акт про вибір майданчика для будівництва є підставою для прий­няття рішень про проведення проектних і пошукових робіт, а також про передачу ділянки інвестору у власність або оренду.

6.1.4. Прийняття в експлуатацію збудованих об’єктів

Порядок прийняття до експлуатації закінчених будівництвом об’єктів регламентується відповідними ДБН. Вони встановлюють послідовність, основні вимоги й умови прийняття до експлуатації закінчених будівництвом об’єктів незалежно від форми їх власності і призначення, способів проведення будівельних робіт. Такі вимоги й умови поширюються як на нове будівництво, так і на розширення, реконструкцію, технічне переозброєння, реставрацію та капітальний ремонт (далі – будівництво) об’єктів: будівель, споруд, приміщень під­приємств, їх окремих черг, пускових комплексів.

Загальні положення. Закінчені будівництвом об’єкти можуть бути прийняті та введені в експлуатацію тільки за умов забезпечення й на­лежної охорони праці відповідно до вимог техніки безпеки і вироб­ничої санітарії, вимог пожежної й радіаційної безпеки та виконання заходів щодо захисту навколишнього середовища.

Закінчені будівництвом об’єкти виробничого призначення можуть бути прийняті за умови їх готовності до експлуатації (укомплектовані кадрами, забезпечені ресурсами і сировиною), якщо на них ліквідовані недоробки і на установленому обладнанні розпочато випуск продукції (надання послуг).

Вбудовані, вбудовано-прибудовані або прибудовані приміщення ві­докремлених будівель і споруд, які входять до складу об’єкта, прий­маються в експлуатацію робочими комісіями за мірою їх готовності з наступним пред’явленням їх державній приймальній комісії, яка прий­має об’єкт в цілому.

Етапи прийняття об’єктів. Для прийняття об’єктів створюється ро­боча комісія (РК), яка призначається замовником: для об’єктів дер­жавної власності формується так звана державна приймальна комісія (ДПК); для об’єктів, які не є державною власністю, строюється дер­жавна технічна комісія (ДТК).

Склад робочої комісії:

• представник замовника;

• генеральний підрядник (включно субпідрядні будівельні органі­зації);

• експлуатаційна організація (дирекція);

• генеральний проектувальник (при потребі – субпідрядні проект­ні організації);

• органи Державного санітарно-епідеміологічного нагляду (ДСЕН);

• Державна екологічна інспекція;

• Держнаглядохоронпраці.

Обов’язки робочої комісії. У процесі свого функціонування РК має встановити:

• відповідність об’єкта та змонтованого устаткування проекту;

• відповідність виконання будівельно-монтажних робіт обов’яз­ко­вим вимогам будівельних норм (БН);

• наявність і результати комплексного випробування устатку­ван­ня;

• готовність об’єкта до експлуатації (охорона праці та техніка без­пеки, санітарія, пожежна безпека).

Робочою комісією за відповідними формами складаються такі до­кументи:

Акт № 1 робочої комісії – про прийняття устаткування після ін­дивідуального випробовування.

Акт № 2 робочої комісії – про прийняття устаткування після комп­лексного випробовування

Акт № 3 робочої комісії – про готовність закінченого будівництвом об’єкта для пред’явлення ДПК.

Акт № 4 робочої комісії – про прийняття в експлуатацію закінченої будівництвом будівлі, споруди, приміщення (об’єкта у складі комп­лексу).

Державна приймальна комісія (ДПК) призначається районними чи міськими виконкомами (органами виконавчої влади) для прийняття об’єктів державної власності.

Склад ДПК: (представники)

• експлуатаційної організації;

• замовника;

• генерального підрядника;

• генерального проектувальника;

• органів Державного архітектурно-будівельного контролю (голо­ва ДПК);

• органів Державного санітарноепідаміологічного нагляду (ДСЕН);

• Державного пожежного нагляду;

• Державної екологічної інспекції;

• Держнаглядохоронпраці;

• органів державної виконавчої влади, на території яких розта­шо­вані побудовані об’єкти.

Матеріали, які надаються до ДПК генпідрядником, ділять на дві групи – основні й додаткові.

1. Основні матеріали (розглянуті РК):

• перелік організацій, що брали участь у виконанні будівельно-монтажних робіт (види робіт та прізвища відповідальних);

• комплект робочих креслень;

• документи (сертифікати) про якість матеріалів, конструкцій та виробів;

• акти про приховані роботи та акти про прийняття окремих від­повідальних конструкцій;

• акти про випробування змонтованого устаткування, внут­ріш­ніх систем водопостачання, каналізації і вентиляції, зовніш­ніх інженерних мереж;

• акти про випробування зовнішніх і внутрішніх електро­ус­та­новок і електромереж;

• акти про випробування обладнання телефонізації, радіо­фі­ка­ції, телебачення, сигналізації й автоматики;

• акти про випробування обладнання пожежобезпеки, вибухо­безпеки, блискавкозахисту;

• акти радіаційного обстеження об’єкта;

• журнали виконання робіт, авторського та технічного нагля­дів, матеріали перевірок органами державного нагляду в про­цесі будівництва.

2. Додаткові матеріали:

• довідка про усунення недоробок, що виявлені робочими ко­мі­сіями;

• затверджена проектно-кошторисна документація і довідка про основні техніко-економічні показники об’єкта;

• перелік проектних, наукових та інших організацій, які брали участь у проектуванні об’єкта;

• документи на відведення земельної ділянки і дозвіл органів Держархбудконтролю на виконання будівельно-монтажних робіт;

• документи з геодезії, геології та гідрогеології ділянки будів­ництва;

• паспорти на устаткування та механізми;

• акти робочої комісії (Форма 1, 2, 3 та 4);

• довідки міських експлуатаційних організацій з забез­пече­но­сті об’єкта інженерними комунікаціями та прийняті ними на обслуговування;

• довідку про фактичну вартість будівництва.

За результатами своєї роботи ДПК підписує Акт про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта (Форма 5).

Державна технічна комісія (ДТК) призначається для об’єктів, що не є державною власністю. Склад такої технічної комісії аналогічний складу державної приймальної комісії (ДПК).

Функції державної технічної комісія щодо перевірки:

• відповідність об’єкта затвердженій (погодженій) технічній до­ку­ментації;

• відповідність виконаних будівельно-монтажних робіт заходам з охорони праці, забезпечення пожежо-вибухобезпеки, буді­вель­ним нормам;

• відповідність окремих конструкцій та вузлів будівель і споруд;

• наявність виконавчої технічної документації;

• наявність дозволів відповідних служб на підключення об’єкта до мереж водопроводу, гарячого водозабезпечення, каналізації, енергозабезпечення, теплових і газових мереж.

Результатами роботи ДТК є складання і підписання Акту про го­товність закінченого будівництвом об’єкта до експлуатації.

[Вгору] [Вниз]