Р ис. 3.6. Вузли кріплення панелей зовнішніх стін:

1 – панель зовнішньої стіни; 2 – колона; 3 – основна накладка, що сприймає вагу панелі; 4 – закладна деталь у колоні для кріплення панелі;

5 – панель перекриття; 6 – сполучний стрижень, що сприймає вітрове навантаження

Шви між стіновими панелями заповнюють цементним розчином і захищають зовні спеціальними герметиками й мастиками (рис. 3.7). Найбільш складними й відповідальними елементами є стики між панелями. Стики повинні бути простими у виготовленні, зручними для монтажу й задовольняти вимогам теплозахисту, водо-, повітро­про­никності й міцності.

Із досвіду експлуатації відомо, що протікання, промерзання й підвищена повітропроникність панельних стін, як правило, мають міс­це внаслідок дефектів швів: неповного заповнення розчином, неякіс­ного встановлення герметизуючих прокладок або їх відсутності, збіль­шення розмірів швів унаслідок неточності установлення панелей при монтажі, сколів і руйнувань граней, а також перевищення розмірних допусків при виготовленні панелей.

Р а б ис. 3.7. Шви панелей зовнішніх стін: а – шов горизонтальний; б – шов вертикальний;

1 – стінова панель; 2 – герметик; 3 – обмазка мастикою; 4 – цементний розчин; 5 – залізобетонна колона каркасу

Від впливу температур стики влітку звужуються, узимку розши­рю­ються. Вони деформуються також від нерівномірних осідань фунда­ментів, від навантажень, що передаються на стіни при деформації каркаса. Всі зазначені фактори створюють проблеми при експлуатації панельних стін, тому потребують подальшого вивчення й удоско­на­лен­ня конструкцій стиків.

Для кріплення віконних і дверних елементів у прорізах стін за­кла­дають захищені антисептиком дерев’яні пробки. Металеві каркаси вітрин кріплять за допомогою металевих закладних деталей.

Тришарові стінові панелі складаються з двох щільних і міцних зовнішніх шарів і ефективного утеплювача між ними. Конструкція три­­шарових стінових панелей включає металевий каркас, обшитий зовні й зсередини азбестоцементними, алюмінієвими, пластмасовими листами, деревоволокнистими чи деревостружковими плитами. Утеп­люють такі панелі пакетами з мінеральної вати, пінопласту або іншого легкого утеплювача, що кріпиться на внутрішню поверхню листів чи плит. Утеплювач також може нагнітатися під тиском у вигляді плас­тичної маси, утворюючи єдину тришарову конструкцію з обшивкою.

Тришарові стінові панелі відрізняються високими теплозахисними властивостями. Навішують їх за допомогою болтових з’єднань на плити перекриттів. Віконні коробки й плетіння вставляють у панель при виготовленні, тому після монтажу таких панелей стіна повністю готова.

Тришарові панелі є ефективними конструкціями, однак їхнє засто­сування обмежене, що диктується санітарно-технічними й пожежними вимогами. Використання таких конструкцій повинне бути обов’язково по­годжене з органами санітарного й пожежного нагляду.

Перегородки являють собою внутрішні ненесучі стіни, що роз­ме­жовують внутрішні приміщення. Крім планувальних функцій, пере­городки можуть створювати необхідну звукоізоляцію приміщень. Пе­регородки будівель повинні бути міцними, довговічними, а також відповідати технологічним, гігієнічним і естетичним вимогам, що пред’являються до інтер’єрів. У конструкціях перегородок не допус­ка­ються порожнечі, в яких накопичується пил і заводяться комахи. За конструктивним виконанням і функціональним призначенням перего­родки ділять на два типи – стаціонарні й збірно-розбірні.

Стаціонарні перегородки виконують із цегли, гіпсобетонних, скляних блоків або профільного скла. Скляні блоки укладають на це­ментному розчині, профільне скло встановлюють на пружних про­клад­ках. Цегляні та гіпсобетонні перегородки штукатурять з обох сто­рін або облицьовують різними матеріалами, залежно від призначення приміщень, вимог вологостійкості й т. ін.

Збірно-розбірні перегородки виконують із урахуванням можли­вості їх трансформації таким чином, щоб не порушувалось нормальне функціонування приміщень. Для оздоблення таких перегородок засто­совують деревоволокнисті, деревостружкові плити, паперово-шару­ватий пластик, синтетичні тканини, плівки, водостійку фанеру. Між собою і до конструкцій будівлі такі перегородки кріплять на болтах і шурупах, крім того застосовуються металеві профілі, шарнірні з’єд­нання та розпірні гвинти-домкрати, що надає можливість трансфор­мувати такі перегородки та фіксувати їх у потрібному положенні.

[Вгору] [Вниз]