5.1.4. Погодження, експертиза та затвердження проектної документації

Проектна документація, яка включає проект (П), робочий проект (РП), повинна узгоджуватися в місцевих органах містобудування та архітектури, а також у місцевих органах самоврядування.

У випадках, коли у проектній документації на реконструкцію не передбачаються зміни містобудівних умов, фасадів будинків, умов транспортних зв’язків, інженерного забезпечення, вимог щодо охо­ро­ни навколишнього природного середовища, а також не порушуються вимоги чинних нормативних документів з проектування, погод­жен­ня проектної документації не проводиться, а експертиза здійснюється згідно з чинними нормативними актами. За наявності передбачення зміни таких умов має бути погодження з відповідними органами дер­жавного нагляду.

При реконструкції та технічному переобладнанні будівель і споруд, коли мають місце: зміна колірного рішення фасадів; зміна архі­тек­турних рішень, які впливають на характер існуючої навколишньої за­будови, що складався раніше; заміна конструктивних рішень, які мо­жуть викликати небезпечні ситуації в майбутньому при зміні умов експлуатації – потрібне погодження з органами містобудування та ар­хітектури.

Склад основних даних, що включаються у розпорядчий документ про затвердження проекту на будівництво громадських будівель, такий:

• найменування будівлі, її місце розташування;

• характер будівництва (нове будівництво, реконструкція);

• загальна базисна кошторисна вартість будівництва, у тому числі кошторисна вартість будівельно-монтажних робіт;

• зміни архітектурних рішень, які впливають на характер нав­ко­лишньої забудови, що складався раніше;

• зміни конструктивних рішень, які можуть викликати небезпечні ситуації в майбутньому при зміні умов експлуатації.

Техніко-економічні показники будівлі що включаються у розпо­ряд­чий документ про затвердження:

• площа ділянки;

• площа забудови;

• загальна площа;

• потужність, місткість, пропускна спроможність;

• вартість одиниці виміру;

• будівельний об’єм будинку (у тому числі підземний).

Робоча документація, виконана відповідно до затвердженої стадії, погодженню не підлягає, крім інженерних мереж, які погоджуються з відповідними органами місцевого самоврядування. Проектна доку­мен­тація (ЕП, П, РП) до її затвердження підлягає обов’язковій неза­лежній експертизі згідно з чинним законодавством України.

Умови внесення змін у ескізні проекти й проекти такі:

1.  Обов’язкові зміни архітектурних рішень мають відбуватися від­повідно до постанов містобудівної Ради або органів містобудування та архітектури тільки в разі порушення нормативних актів та вимог архітектурно-планувального завдання на проектування. Зауваження до архітектурно-планувальних рішень, що не обумовлені попередніми вимогами, мають рекомендаційний характер.

2.  Відповідно до зауважень експертизи повинні вноситись зміни, пов’язані з порушенням нормативних вимог та ті, щодо яких замовник та автори проекту не мають обґрунтованих заперечень. Остаточне рішення приймає інстанція, що затверджує.

Експертиза проектної документації, як і погодження та затверд­жен­ня, є обов’язком замовника і виконується за його рахунок із метою оцінки якості проектних рішень. Проектувальник зобов’язаний захи­щати представлені проектні рішення.

Проектна документація (ЕП, ТЕО інвестицій, П, РП) набирає чин­ності після її затвердження інвестором (замовником).

Затвердження фіксується в офіційному документі у формі наказу (розпорядження або рішення). У документі про затвердження наво­дять­ся основні дані та техніко-економічні показники.

У документи про затвердження та протоколи погодження з орга­нами містобудування та архітектури слід вносити прізвища ГАПа або ГІПа, а також авторів проекту.

Організації (служби, підрозділи), що виконували експертизу і ви­давали рекомендації, несуть відповідальність за висновки, на підставі яких інвестор (замовник) приймає своє рішення про затвердження проектної документації.

Затвердження проектної документації інвестором (замовником) є фактом прийняття під його відповідальність рішень, передбачених у документації. При цьому:

• для всіх інвесторів, незалежно від форми власності та характеру джерела інвестування, наступає відповідальність перед дер­жа­вою за дотримання обов’язкових вимог нормативних доку­мен­тів, порядку погодження та експертизи нормативної доку­мен­тації;

• для інвесторів, що використовують державні бюджетні та поза­бюджетні кошти – наступає відповідальність перед державою за до­тримання вимог державної Інвестиційної політики з питань раціо­наль­ного використання фінансових, матеріально-технічних та трудових ре­сурсів. Інвестори, що використовують власні ко­ш­ти, відповідальність за назване несуть перед власниками ко­штів, що використовуються для інвестицій.