Р ис. 3.14. Конструктивне рішення ескалатора: 1 – нижня опора; 2 – натяжна станція; 3, 4 – середня й верхня опори; 5 – приводна станція

Ліфти. Підприємства ресторанно-готельного комплексу, магазини й ін. будівлі, розташовані на двох і більше поверхах, можуть облад­нуватися вантажними підйомниками-ліфтами (рис. 3.15).

Рис. 3.15. Розрізи й плани вантажного ліфта з верхнім розміщенням машинного приміщення

Перед дверима ліфта передбачають завантажувальні майданчики довжиною не менш полуторної ширини дверей підйомника й не мен­ше 2,0 м. Рекомендується влаштовувати ліфти для подачі товарів без­посередньо до робочих місць відповідних приміщень.

Вантажні ліфти, що застосовуються в магазинах, їдальнях і ресто­ранах, розраховані на вантажопідйомність від 100 кг до 1 т. Кабіна ліфта із противагою розміщається в шахті, де влаштовуються напрям­ні, електрокомунікації та інші пристрої.

Стінки шахти споруджують із цегли, збірного залізобетону, мета­левих листів і металевої сітки. У цегельних і залізобетонних стінках залишають спеціальні штраби й ніші для кріплення напрямних, улов­лювачів та іншого обладнання ліфтів.

Для виходу на поверх у ліфті передбачені двері. Під шахтою влаш­товується приямок, у якому розміщені буфери й упори. Шахта пере­кривається неспалимим перекриттям, над яким знаходиться машинне відділення, де встановлюється підйомний механізм і пускові пристрої. Машинне відділення може також розміщуватися під шахтою або по­руч із нею. Розміри шахт, кабін, машинних відділень та інших при­строїв і будівельних конструкцій, що використовуються для монтажу ліфтів, приймають за спеціальними технічними умовами й альбомами відповідно до обраного типу, вантажопідйомності й призначення ліфта.

Гідроізоляційний килим виконують із особливо міцних і надійних рулонних матеріалів. По гідроізоляційному шарі влаштовують захисне покриття з бетонних плиток на шарі дрібного гравію із фракціями 5–8 мм, товщиною 50–80 мм, насипаному на гарячу мастику.

[Вгору] [Вниз]

3.1.12. Вікна ліхтарі, вітрини, двері й ворота

Вікна. Розміри й розташування вікон у будівлі призначають відпо­відно до нормативних вимог природної освітленості, архітектурної композиції, одноразових і експлуатаційних затрат. Вони залежать від необхідної освітленості приміщення й архітектурного рішення фасаду. Зі збільшенням розмірів вікон підвищуються тепловтрати зовнішніх стін, вартість експлуатації й споживання енергії на опалення будинків. У південних районах великі засклені поверхні вікон сприяють пере­гріву приміщень, внаслідок сонячної радіації. Тому розміри вікон не повинні перевищувати площ, необхідних для природного освітлення приміщень будівлі.

Природне освітлення в будь-якій точці приміщення характе­ри­зу­єть­ся коефіцієнтом природної освітленості, що визначається про­цент­ним відношенням освітленості приміщення в даній точці до освітле­ності зовнішньої точки на небосхилі. Такий коефіцієнт визначається за нормами залежно від призначення приміщень. За допомогою світ­ло­технічних розрахунків можна визначити необхідну площу світлових прорізів. Однак така площа може прийматися на основі практичного досвіду, й складати, наприклад у будівлях ресторанно-готельного комплексу 1/8 від площі підлоги приміщення. У районах південніше 45° північної широти залежно від місцевих кліматичних умов і орієн­тації приміщення за сторонами світу допускається зменшення таких площ у межах до 25 %.

Зали різного призначення, конторські приміщення, виробничі й ад­міністративні приміщення підприємств ресторанно-готельного комп­лексу, житлові кімнати повинні обов’язково мати природне освіт­лен­ня. В інших приміщеннях допускається штучне світло.

Розміри стандартних віконних блоків по довжині й ширині прий­маються кратними модулю 300 мм (ЗМ), прийнятому для розбивки елементів зовнішніх стін за відрахуванням зазорів у 30–50 мм, необ­хідних для встановлення блоку в проріз.

Для заповнення вікон будівель частіше застосовують стандартні одно- і двостулкові дерев’яні віконні блоки для громадських будівель з подвійним спареним (рис. 3.16) або роздільним заскленням. У пів­нічних районах застосовують також вікна з потрійним, а в південних – із одинарним склінням.