2.1.6. Деревина

Деревина – досить міцний і в той же час легкий матеріал. Він легко обробляється, склеюється, утримує металеві кріплення, що дає мож­ливість створювати збірно-розбірні конструкції, зручні для транспор­ту­вання і монтажу. Деревина володіє високими теплоізоляційними властивостями, відрізняється високими декоративними властивос­тями.

Один з основних недоліків деревини – мінливість властивостей, пов’язаних із її рослинним походженням. Деревина представляє неоднорідний шаруватий матеріал і має анізотропні властивості, тобто за одним напрямком її властивості різні. Деревина – гігроскопічний матеріал, що приводить до зміни лінійних розмірів, підвищенню маси і зниженню міцності виробів із неї. Вона легко віддає вологу, тому їй властиві усушка і жолоблення. Через нерівномірне видалення вологи виникають напруги, що викликають усушку й розтріскування матеріалу.

За певних умов (вологість понад 25 % і температура навко­лиш­ньо­го середовища 18...20 °С) деревина може загнивати, ушкоджуватися комахами, а також – загоратись. Усі ці недоліки легко усуваються при обробці деревини синтетичними матеріалами.

Якість деревини значною мірою залежить від її породи: – хвойної або листяної. У будівництві головним чином використовують хвойні породи: сосну, модрину, ялину, ялицю, кедр. Такі породи мають хоро­ші технічні властивості й більш широко застосовуються. Серед лис­тяних порід найбільше вживані в будівництві дуб, ясен, бук, береза й осика.

Деревина хвойних порід використовується для виготовлення двер­них полотен, віконних переплетінь, підвіконь, коробок до вікон і дверей, а також будівельних конструкцій будівель і споруд постійного і тимчасового призначення. Ялина і ялиця в порівнянні з сосною і модриною мають меншу схильність до загнивання.

Деревина листяних порід застосовується для столярних виробів, перегородок усередині приміщення, внутрішніх дверей і фрамуг для приміщень з відносною вологістю повітря не більш 70 %, плінтусів, окантовок, дощок для чистих підлог, дерев’яних щитів для пере­кри­ттів, похилих кроків (за винятком берези) і решетувань за умови обов’яз­кового антисептування деревини. Листяні породи не дозво­ля­єть­ся застосовувати для тимчасових споруд і допоміжних пристроїв (огорож, риштувань, опалубки та ін.).

До фізичних властивостей деревини відносяться: вологість, усуш­ка, набухання, природна щільність, середня щільність, пористість, теплопровідність. Основною механічною характеристикою деревини є міцність, яка залежить від її породи, місця розташування деревини в стовбурі, вологості, вмісту пізньої деревини й інших факторів.

Деревина може мати явні або приховані природні пороки форми або будови структури. Ненормальне забарвлення та зміна кольору де­ревини (жовті, бурі, синюваті плями), а також гнилизна є результатом впливу грибків. Характерною ознакою зараження деревини грибками є поява на її поверхні пліснявих нальотів гнилі, білого пушку або білих ниток. Значні ушкодження деревині можуть заподіювати ко­махи: жуки – короїди, вусані, домовики могильники, шашіль і інші. За наявності в стовбурі таких дефектів вона може бути заздалегідь відбракована або переведена в нижчий сорт.

Сортамент деревних будівельних матеріалів і виробів включає ко­лоди, бруси, дошки різної форми і розмірів. Колоди (круглий ліс) – мають розміри за довжиною від 2 до 9 м. За призначенням круглий ліс поділяють на пиловочний, призначений для розпилювання, і буді­вель­ний, який використовують у круглому виді.

При здаванні-прийманні колоди повинні бути покладені в штабелі з сортуванням за породами, довжиною і сортами. Приймання вико­ну­ють обмірюванням кожної колоди (з округленням по довжині до 0,5 м) і відбором не більш 10 % проб. Обмірять товщину з верхньому зрубі без кори по усередненому діаметрі. Круглий ліс діаметром менш 160 мм називають підтоварником і жердинами, а більш 160 мм – ко­лодами.

Шляхом подовжнього розпилювання колод одержують дошки, бруски і бруси. Пиломатеріал із товщиною перетину до 45 мм нази­вається дошками, понад 45 мм – брусками і брусами. Стандартом для пиломатеріалів установлені розміри по довжині від 1,0 до 6,5 м із гра­дацією через 0,25 м. Дошки виготовляються шириною від 80 до 250 мм, бруси – від 130 до 250 мм. За формою обробки розрізняють дошки необрізні з необробленими крайками, обрізні й шпунтовані, що мають із однієї сторони крайки у вигляді гребеня, а з другої – у виді паза.

Оцінка якості деревини хвойних і листяних порід провадиться пра­цівниками спеціалізованих лабораторій відповідно до вимог діючих нормативів та стандартів.

Широке застосування мають також відходи деревини, з яких ви­го­товляють ряд ефективних матеріалів: арболіт, деревоволокнисті пли­ти, деревошаруваті пластики, фіброліт і т. п. Практика застосування цих матеріалів у будівництві показала, що вони довговічні, мають необхідну міцність, невелику щільність і хороші теплоізоляційні влас­тивості, піддаються механічній обробці.

Матеріали на основі відходів деревини використовують для влаш­тування зовнішніх стін, утеплення цегельних і бетонних стін, пере­го­родок, стель, підлог, а також ізоляції покрівель і заповнення дверних прорізів. Більш повне використання відходів деревини буде сприяти зниженню вартості будівництва і витрат, зв’язаних з ліквідацією від­ходів.

Фанеру виготовляють склеюванням дерев’яної шпони (тонких шарів), товщиною від 3 до 20 мм. Завдяки високим конструкційним влас­тивостям дерев’яну фанеру використовують як для огород­жую­чих, так і несучих конструкцій. Вона знаходить широке застосування як ефективний матеріал для стін, перегородок стель, підлог, ви­готов­лення вбудованих меблів, багаторазово використовуваної інвентарної опалубки, оздоблення інтер’єрів, виготовлення тимчасових будівель та споруд збірно-розбірного типу.

Недолік виробів із застосуванням фанери – це їхня менша вогне­стійкість у порівнянні з масивними дерев’яними конструкціями. Ви­користання вогнестійких фарб дозволяє значно зменшити вплив цього негативного фактора.

Для виробництва ділової будівельної фанери перевагу віддають модрині, кедрові і ялиці. Ці породи дерев мають порівняно великий корисний вихід шпони для виготовлення дешевої будівельної фанери.

Для того, щоб вироби з дерева були довговічні, пиломатеріали су­шать у спеціальних камерах або на відкритих площадках, та оброб­ляють антисептиками (захист від гниття) і антипіренами (захист від загоряння).

[Вгору] [Вниз]