Архітектура Собору

Собор є типовою базилікою з трьома навами, невеликим притвором. Півкругле склепіння перекрите двосхилим дахом помірного нахилу. Головний фасад увінчаний двома триступінчатими шатровими вежами, які за своїми формами і силуетом не мають аналогів в українській храмовій архітектурі. Головний фасад собору членований пілястрами і нішами, в нішах встановлені у 90-х роках XX століттям скульптури хрестителів України – блаженної княгині Ольги і рівноапостольного князя Володимира, а в окремій ніші – пам’ятна плита з зображенням митрополита Андрея Шептицького.

Інтер’єр Собору відзначається простотою і ясністю просторових рішень.

Стінопис Собору

Декор Собору витриманий в стилі класицизму, хоч окремі мотиви взяті з попередніх стилів – ренесансу і бароко. Склепіння розмальоване архітектурними і міфологічними композиціями в характерних для західного католицького малярства формах. До стилі бароко відносяться позолочені скульптури і архітектура завівтарного ретабла ( колишнього римо-католицького вівтаря) з колонами і розчленованою навпіл угорі аркою. Посередницькою мистецькою цінністю відзначаються композиції на євангельські теми, змальовані на північній і південній стінах Собору («Погамування бурі на Галилейському озері», «Покрова», «Нагірна проповідь», «Вознесення Богородиці»). І зовсім невисокої якості мальовила на стовпах і проміж арок. Це – образи київських преподобних отців, а також деяких інших святих, шанованих Православною Церквою.

Іконостас

Це найкраща оздоба і святиня храму – твір видатних українських майстрів пензля Модеста Сосенка й Антона Монастирського та різьбярів прикарпатського краю. Як малярство так і різьба виконані в стилі класицизму, хоч у іконах вловлюємо стильові елементи ренесансу й бароко, а там, де відчувається рука Модеста Сосенка – то і популярний на початку XX століття стиль сецесії.

Іконостас не тільки згармонізований у своїх внутрішніх складових частинах, але і з давнішнім малярством на стелях і стінах. Він дезавіює нутро храму як римо-католицької базиліки і надає храмові вигляду православної церкви, тобто церкви українсько-візантійського обряду. Іконостас є повний щодо числа ярусів (їх є п’ять – цілком канонічна кількість) і щодо повноти презентації ікон у кожному ярусі.

Іконостас Собору – один з найкращих іконостасів в українських храмах XX століття. Це – шедевр сакрального мистецтва всенаціонального значення. Він надає особливої богословської і мистецько-естетичної ваги всьому малярству катедри Воскресіння Господнього.

Біля 400 років існує церква Святого Воскресіння у місті Івано-Франківську, колишньому Станіславові. Старовинна святиня горнула до себе правовірних парафіян як в час, коли вона стала матірною та парафіяльною і розміщалась в католицькому костьолі, так і в час, коли вона, з утворенням Станіславівської греко-католицької єпархії, отримала статус Собору.

Хоч мінялися внутрішні інтер’єри церкви відповідно до її статусу, вона стала основним форпостом духовного збагачення українських міщан. Із проголошенням незалежності Української Соборної Держави Івано-Франківський Кафедральний Собор Святого Воскресіння, як і інші Собори України, залишається оплотом високої національної гідності.