Реферат

« Аналіз наукового забезпечення контролю за якістю аудиту»

План

1. Якість результатів процесу аудиту як чинник його затребуваності суспільством.

2. Концепція системи забезпечення якості аудиторських послуг в Україні.

3. Побудова внутрішньої системи контролю якості аудиторських послуг

4. Зовнішній контроль якості аудиторських послуг

5. Огляд європейського досвіду організації контролю якості аудиторських послуг

Висновки

Список використаних джерел

1. Якість результатів процесу аудиту як чинник його затребуваності суспільством.

Прагнення суб'єктів господарювання розвивати ринкові відносини цивілізованим шляхом зумовлюється необхідністю забезпечення довіри між діловими партнерами, що можливе за наявності надійної і вчасної інформації про їхній фінансовий стан. Дослідження сучасного стану наукової думки щодо орієнтації аудиту на задоволення інформаційних потреб суспільства дозволило встановити, що затребуваність аудиту суспільством прямо пропорційна рівню професійної відповідальності аудиторів. У зв'язку з цим необхідно змістити акценти у суспільній свідомості про роль аудиту в суспільстві та визначити аудит не як незалежний фінансовий контроль в інтересах власника (чи конкретного замовника), а, насамперед, як професійну інтелектуальну діяльність, що спрямована на зменшення до певного рівня інформаційних ризиків для користувачів фінансової звітності. В Україні доцільно вже сьогодні спрямувати зусилля на вирішення проблеми відповідальності аудиторів не тільки перед реальними замовниками та їхніми діловими партнерами, але й перед тими користувачами інформації про підприємство-замовника, про яких аудитор під час перевірки і формування своєї незалежної думки може не мати уявлення. Мова йде про третіх осіб стосовно клієнта аудитора, що виступають потенційними інвесторами та кредиторами і чиї очікування на підставі аудиторських висновків можуть не виправдатися та спричинити матеріальні збитки в результаті прийнятих на цій підставі рішень. У сучасних ринкових умовах господарювання, які склалися в Україні, вирішення проблеми професійної відповідальності аудиторів може проходити в два етапи: спочатку необхідно передбачити розширення професійної відповідальності аудитора до рівнів, що пов'язані тільки з тими третіми особами, щодо яких діє принцип обов'язку турботи (на основі економічної близькості та точного знання про наміри цих осіб); після зміцнення реальних ринкових позицій (з урахуванням реально сформованого фондового ринку та корпоративного сектора економіки) потрібно продовжити розширення професійної відповідальності аудиторів до меж, що пов'язані з усіма потенційними третіми особами, які ймовірно користуватимуться про аудійованою фінансовою звітністю з цілями, що можуть бути визнані резонними в економіко-правовому значенні.

Розширення меж майнової відповідальності аудиторів до включення і третіх осіб має враховувати можливість відшкодування збитків цим особам. Щоб аудиторська фірма не припинила свого існування саме з цієї причини, потрібно законодавчо закріпити обов'язкове страхування професійної відповідальності аудиторів в Україні і впровадження самого механізму такого страхування. Оскільки регулювання страхової діяльності в цій сфері є процесом довготривалим, то така міра захисту честі, гідності та майнових інтересів професії, як контроль якості результатів аудиту й роботи аудиторських фірм сьогодні уявляється найбільш реальною для розробки і впровадження. Застосування системного підходу до дослідження специфіки управління аудиторською діяльністю на макро- і мікрорівнях дозволило розкрити і визначити сутність поняття "система управління аудиторською діяльністю" як функціонального впливу керівництва професійних організацій і керівників фірм (залежно від рівня управління) на діяльність аудиторських фірм для досягнення цілей розвитку і удосконалення цієї діяльності на основі потоків інформації, що отримується як із зовнішнього середовища, так і за допомогою зворотного зв'язку. Встановлено також склад забезпечувальних підсистем цієї системи, що одночасно є групами параметрів якості результатів процесу аудиту. Розгляд ступеня впливу даних груп параметрів якості на окремі, але взаємозалежні сторони аудиторської діяльності і процесу аудиту, а також систематизація чинників якості результатів процесу аудиту (надійність, доступність для сприйняття, придатність для прийняття рішень користувачами) дозволили обґрунтувати логічну структуру параметрів якості аудиту. Її суть полягає у систематизації параметрів якості аудиту по двох напрямах: функціональні (методична й інформаційна забезпеченість доказової бази) і технічні параметри (нормативно-правова, регламентна та технічна забезпеченість), кожен з яких деталізований до конкретних складових елементів. Розроблена логічна структура параметрів якості аудиту є основою для визначення критеріїв, що дозволяють оцінювати якість як процесу аудиту, так і роботи аудиторської фірми в цілому.

2.Концепція системи забезпечення якості аудиторських послуг в Україні. Згідно із ст. 51 Угоди про партнерство та співробітництво між Європейськими співтовариствами (ЄС) та Україною, яка набрала чинності для України 01.03.98 р., Україна взяла на себе зобов’язання вжити заходів для забезпечення того, щоб її законодавство поступово було приведене у відповідність до законодавства ЄС, зокрема в такій галузі, як бухгалтерський облік. Концепцією Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства ЄС, схваленою Законом України «Про Концепцію Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» від 21.11.2002 р. № 228 - IV, передбачено необхідність адаптації законодавства у зв’язку із перспективою членства України в ЄС. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС – це поетапне прийняття та впровадження нормативно-правових актів України, розроблених з урахуванням законодавства Європейського Союзу, до якого належать, зокрема, директиви ЄС.

1. Європейський парламент та Рада Європейського Союзу ухвалили Директиву 2006/43/ЄС «Про обов'язковий аудит річної звітності та консолідованої звітності» від 17.05.2006 р. (Директива 43). Відповідно до Директиви 43 у державах – членах ЄС до аудиторів та аудиторських фірм має застосовуватися система забезпечення якості, організована у такій спосіб, щоб вона була незалежною від аудиторів та аудиторських фірм, які контролюються.

2. У Кодексі професійної етики аудиторів Міжнародної федерації бухгалтерів зазначено, що характерною рисою професії незалежного аудитора є прийняття відповідальності перед суспільством. Для аудиторів суспільство охоплює насамперед клієнтів, кредиторів, уряд, інвесторів, а також інших осіб, що покладаються на об'єктивність і чесність аудиторів з метою підтримки впорядкованого ведення підприємницької діяльності. Професія незалежного аудитора протягом багатьох років надання послуг своїм клієнтам, роботодавцям і суспільству в цілому набула позитивної репутації завдяки своїй чесності, об'єктивності та компетентності. Будь-який незалежний аудитор, який не дотримується професійних стандартів і правових вимог, завдає шкоди високій репутації своєї професії.

3. Регулювання і нагляд над аудиторськими фірмами та аудиторами, які зареєстровані як фізичні особи – підприємці (далі – аудитори), в Україні здійснюється самовідданими спеціалістами, що уособлюють саму професію, а також представниками суспільства, серед яких представники уряду, клієнтів, роботодавців та інших осіб, які є користувачами аудиторських послуг.

4. Обов'язок дотримуватися професійних вимог до якості аудиторських послуг є справою кожного професійного аудитора.

2)Організація системи забезпечення якості аудиторських послуг

2.1. Організація системи забезпечення якості аудиторських послуг і задоволення потреб суспільства потребує вдосконалення процесу регулювання та нагляду над аудиторськими фірмами та аудиторами. Важливою функцією регулювання та нагляду є здійснення зовнішнього контролю.

2.2. Законом України «Про аудиторську діяльність» (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про аудиторську діяльність») від 14.09.2006 р. № 140-V (далі – Закон) на Аудиторську палату України (далі – АПУ) покладено повноваження щодо здійснення контролю за дотриманням аудиторськими фірмами та аудиторами вимог цього Закону, професійних стандартів, норм професійної етики аудиторів, здійснення заходів із забезпечення незалежності аудиторів при проведені ними аудиторських перевірок та організації контролю якості аудиторських послуг; регулювання взаємовідносин між аудиторами (аудиторськими фірмами) в процесі провадження аудиторської діяльності та в разі потреби застосування до них стягнень.

2.3. Для виконання своїх повноважень і дотримання інших норм Закону АПУ застосовує до всіх аудиторських фірм та аудиторів систему забезпечення якості аудиторських послуг (далі – система забезпечення якості).

2.4. Система забезпечення якості аудиторських послуг має таку організаційну структуру:

Аудиторська палата України здійснює контроль за системою забезпечення якості, розглядає та приймає (за поданням уповноваженої комісії АПУ) рішення щодо результатів зовнішніх перевірок систем контролю якості аудиторських фірм та аудиторів, вживає належних заходів для досягнення відповідності системи забезпечення якості вимогам Закону України «Про аудиторську діяльність», Директиви 43, стандартів аудиту, норм професійної етики.

Комісія АПУ з контролю якості та професійної етики (далі – Комісія з контролю якості) діє відповідно до Положення про Комісію АПУ з контролю якості та професійної етики, здійснює контроль і координацію роботи Комітету з контролю якості аудиторських послуг, сприяє впровадженню та дотриманню аудиторами норм професійної етики аудиторів, здійснює моніторинг якості аудиту та супутніх послуг, вживає заходів із забезпечення незалежності аудиторів при проведенні ними аудиторських перевірок і організації контролю якості аудиторських послуг, розглядає скарги, звернення щодо викладених у них фактів по дотриманню суб'єктами аудиторської діяльності вимог законодавства, норм та стандартів аудиту і професійної етики, а також інші функції, пов’язані із забезпеченням якості аудиторських послуг.

Комітет з контролю якості аудиторських послуг (далі – Комітет з контролю якості), створюється Аудиторською палатою України, функціонує як юридична особа на основі затвердженого АПУ Статуту, підзвітний Комісії АПУ з контролю якості, забезпечує планування й організацію проведення зовнішніх перевірок систем контролю якості аудиторських фірм та аудиторів, проводить перевірку і моніторинг результатів зовнішніх перевірок систем контролю якості, аналіз порушень аудиторськими фірмами й аудиторами професійних вимог щодо якості аудиторських послуг та інші додаткові процедури, спрямовані на забезпечення якості.

Комітет з контролю якості щороку узагальнює результати перевірок та видає загальні рекомендації аудиторам України для запобігання в подальшому виявлених порушень.

Уповноважені контролери – незалежні фізичні особи, які уклали з Комітетом з контролю якості цивільно-правові договори про здійснення зовнішніх перевірок систем контролю якості аудиторських фірм та аудиторів відповідно до Положення про зовнішні перевірки системи контролю якості.

Уповноважені з контролю якості організації – визнані АПУ громадські об’єднання та професійні організації, які уклали з Комітетом з контролю якості угоду про здійснення зовнішніх перевірок систем контролю якості аудиторських фірм та аудиторів відповідно до Положення про зовнішні перевірки системи контролю якості.

Дисциплінарна комісія діє відповідно до Положення про Дисциплінарну комісію АПУ. Вона розглядає матеріали дисциплінарного провадження за результатами зовнішніх перевірок систем контролю якості аудиторських фірм і аудиторів та фактами ухиляння від зовнішньої перевірки, результати розгляду скарг і звернень громадян до АПУ, готує для АПУ відповідні проекти рішень про застосування стягнень до аудиторів (аудиторських фірм), здійснює моніторинг допущених аудиторами (аудиторськими фірмами) порушень вимог чинного законодавства України, стандартів аудиту, норм професійної етики аудиторів і рішень АПУ, узагальнює практику застосування АПУ стягнень до аудиторів (аудиторських фірм) за неналежне виконання професійних обов’язків, інформує про вимоги до якості аудиторських послуг, а також про результати роботи Комісії професійну спільноту та громадськість.